Веб-бібліотека

Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії:

Основи теорії економічної і соціальної географії. Методологічні основи. Наукові підходи і категорії, деякі терміни і поняття. Ландшафтна оболонка як глобальний об'єкт досліджень у географії. Інтеграція наук і сутність географічного підходу. Взаємодія суспільства і природи та її закономірності. Єдність природи і суспільства, їх взаємодія. Закономірності взаємодії. Екологічний підхід. Природокористування і його місце у взаємодії суспільства і природи. Закономірність комплексності у природі і суспільстві. Гсокомплексологічна концепція. Системні об'єкти в економічній і соціальній географії. Суспільно-територіальний комплекс як найбільш інтегрований об'єкт досліджень...

Бабарицька В. та ін. Екскурсознавство і музеєзнавство: Основи екскурсознавства і музеєзнавства. Екскурсії в системі рекреаційної діяльності. Рекреаційна концепція вільного часу. Рекреаційні потреби. Рекреаційна діяльність. Рекреаційна сутність екскурсій. Основи екскурсійної теорії. Теорія екскурсійної справи. Сутність екскурсій. Ознаки та функції екскурсій. Класифікації екскурсій. Основи екскурсійної методики. Екскурсійний метод пізнання. Сутність поняття «екскурсійна методика». Методика підготовки екскурсії. Організація підготовки інноваційного екскурсійного продукту. Етапи розробки екскурсії. Опанування інноваційного екскурсійного продукту. Методика проведення екскурсії. Специфіка і класифікація методичних прийомів...

Пестрота (POICILOS)

Платон, конечно, не подразумевает под пестротой нечто бессвязное и хаотическое. Он допускает ее (и в этом смысле она для него необходима) только как частный пример и осуществление чего-нибудь общего или родового (Phaed., llOd). Поэтому наилучший вид пестроты, по Платону, тот, который выражается в точных числах или объемах с ясно выраженным рельефом, длиной или движением. Тем не менее пестрота (сюда присоединяется п окраска) высоко оценивается Платоном и приравнивается к великолепию, которое он относит, впрочем, больше к небесному миру. Гармония сфер полна для него разных оттенков цвета, и потому пестрота здесь имеет для него подлинный эстетический смысл. Даже в земных впадинах, где живут люди, много разного рода цветовых оттенков и красок, отражающих небесную страну. Но это, как говорит Платон, не те краски, которыми пользуются наши земные художники (Phaed., 109 b, 111Ь).
Пестрота применяется Платоном также и к тем низшим областям жизни, которые он оценивает весьма дурно. Пестры глупейшие измышления софистов (Soph., 226a). Пестра также человеческая чувственность, наполненная низшими страстями, она трактуется Платоном как "пестрый зверь", наподобие химеры, Сциллы или Цербера (R. Р., IX 588 с). Здесь пестрота выступает как принцип не красоты, а безобразия. Такова, например, та разнузданная демократия, в которой каждый следует только своим собственным склонностям и страстям (R. Р., VIII 558 с). Такова бесформенная и разношерстная музыка, избегающая правильности звукового построения (R. Р., III 399с). Такова и душа, находящаяся под влиянием анархических страстей тела (Phaedr., 277с).


© 2009-2020  lib.ltd.ua