Веб-бібліотека

Желібо Є.П. та ін. Безпека життєдіяльності:

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Безпека життєдіяльності як категорія. Наукові засади безпеки життєдіяльності. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти. Рівні системи «людина - життєве середовище». Ризик як оцінка небезпеки. Загальна оцінка та характеристика небезпек. Концепція прийнятного (допустимого) ризику. Управління ризиком. Якісний аналіз небезпек. Теми для курсових, рефератів і контрольних робіт...

Чирва Ю. О., Баб'як О. С. Безпека життєдіяльності: Засади формування безпеки життєдіяльності. Формування безпеки життєдіяльності. Людський фактор у проблемі безпеки життєдіяльності. Правові засади управління в галузі безпеки життєдіяльності. Захист населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Державне управління, сили та засоби захисту населення від надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру та поведінка людини. Класифікація надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного характеру. Надзвичайні ситуації природного характеру та поведінка людини. Геологічні небезпечні явища...
Греченко В. А. та ін. Історія світової та української культури: Феномен культури. Історія світової культури. Культура первісного суспільства. Культура цивілізацій Стародавнього Сходу. Антична культура. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія, ісламський світ. Культура Відродження і Реформації. Культура Нового часу. Європейська культура XIX ст. Культура XX ст. Історія української культури. Культура на українських землях у найдавніші часи. Культура Київської Русі. Культура України у XIV - першій половині XVII ст. Розвиток культури у другій половині XVII - XVIII ст. Українське національно-культурне відродження (кінець XVIII- початок XX ст.). Новітня українська культура...
Пятницкая Н. А., Лазарев Б. Г. Организация обслуживания в предприятиях общественного питания: Характеристика торговой части предприятий общественного питания. Значение организации обслуживания в предприятиях общественного питания. Торговые помещения. Торговая мебель. Буфеты. Организация работы моечной столовой посуды и сервизной. Столовая посуда, приборы и столовое белье. Меню и прейскуранты. Общая характеристика меню и прейскуранта. Меню со свободным выбором блюд. Меню дневного рациона питания. Оформление меню и прейскуранта. Подготовка торговых помещений к обслуживанию посетителей. Уборка помещений. Расстановка торговой мебели. Получение и подготовка посуды, приборов и столового белья. Складывание полотняных салфеток. Подготовка специй, цветов...
Сирохман I. В. та ін. Товарознавство продовольчих товарів: Споживні властивості харчових продуктів. Основні речовини харчових продуктів та їх властивості. Якість продовольчих товарів. Втрати продовольчих товарів у процесі товаропросування. Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів. Штрихове кодування і товарна класифікація експортно-імпортних продовольчих товарів. Зберігання продовольчих товарів в роздрібній торговельній мережі і вимоги до їх якості. Зерноборошняні товари. Хімічний склад зерна. Крупи. Борошно. Показники якості та дефекти крупів і борошна. Пакування, маркування, транспортування та зберігання крупів і борошна. Макаронні вироби. Хлібобулочні вироби. Плодоовочеві товари. Фактори, що впливають на хімічний склад та властивості плодів і овочів...

ПЕСТЕЛЬ Павел Иванович

[24 июня (05 июля) 1793, Москва - 13(25) июля 1826, Петербург] - мыслитель, политический деятель, идеолог и лидер декабристского "Южного общества". Дворянин. Получил образование в Дрездене (1805 - 09). В 1811 окончил Пажеский корпус. Участвовал в войне 1812 и зарубежных походах русской армии 1813 - 14. В 1816 вступил в тайное общество "Союз спасения" (в 1817 переименованное в "Общество истинных и верных сынов Отечества"), участвовал в работе над уставом. В 1818 вошел в руковод. орган - Коренную управу "Союза благоденствия". Цель "Союза" видел в установлении в России республиканской формы правления. После роспуска "Союза благоденствия" возглавил формирование на базе 2-й армии, находившейся на Украине, новой тайной организации - "Южного общества". Арестован 13 декабря 1825 накануне выступления "Северного общества". Казнен вместе с декабристами К. Ф. Рылеевым, С. И. Муравьевым-Апостолом, П. Г. Каховским и П. Бестужевым-Рюминым. Программным документом "Южного общества" является написанная Пестелем "Русская правда", самый радикальный документ декабризма. Деистическая позиция Пестеля выражена во вступлении к "Русской правде" и является как бы идейной основой документа: Бог - создатель мира и "творец законов природы", следовательно, "постановления государственные" должны соответствовать "законам веры" и не должны противоречить "обязанностям человека в отношении к вере и всевышнему создателю миров" (Восст. декабристов, т. VII, с. 115). В решении социальных проблем исходил из теорий "естественного права" и "общественного договора". В результате обществ, договора устанавливается гражданское общество, члены которого равны перед законом. Приведенное в порядок гражданское общество есть государство, а равноправные члены государства это - народ. Государство (у Пестеля, противника федеративного устройства, это - единая республика) обязано обеспечить "благоденствие" членов общества. Народ выбирает правительство, которое действует в его интересах, т. е. обеспечивает соблюдение прав человека. "Русская правда" провозглашала самым важным право личной свободы, что обеспечивалось равенством всех перед судом и законом, отменой сословной воинской повинности, свободой слова и печати. В течение переходного периода власть в России должна принадлежать "временному Верховному правлению", наделенному неограниченными полномочиями, в дальнейшем, согласно его программе, в России будет установлена республика, все мужское население которой будет иметь равные избирательные права. Для решения крестьянского вопроса временное Верховное правление за счет помещичьих земель наделяет крестьян землей без выкупа. Для достижения этой цели Пестель допускал установление "революционной диктатуры". Развитие крестьянских хозяйств должны были обеспечить кредиты "Крестьянских банков", а благосостояние общества должны были гарантировать выделяемые помимо необходимых "общественных" и т. н. "земли для изобилия". Аграрная революция, обеспечившая благосостояние народа, привела бы, по мысли Пестеля, к социально-справедливому обществу, почему Герцен и назвал Пестеля "первым в России социалистом".
Соч.: Избр. социально-политические и философские произведения декабристов. М., 1951, т. 2; Восстание декабристов: Материалы по истории восстания декабристов. М. - Л., 1927, т. IV, М. - Л., 1958, т. VII. Лит.: Никандров П. Ф. Мировоззрение П. И. Пестеля. Л., 1955; Лебедев Н. М. Пестель - идеолог и руководитель декабристов. М., 1972; Ланда С. С. Дух революционных преобразований. М., 1975; Семевский В, И. Политические и общественные идеи декабристов. СПб., 1909.
И. Ф. Худушина


© 2009-2020  lib.ltd.ua