Веб-бібліотека

Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002):

Основні проблеми світу після другої світової війни. Поляризація суспільно-політичних систем у післявоєнному світі. Особливості політичного розвитку. Соціал-реформістська модель організації суспільства: становлення та криза. Неоконсерватизм: суть та особливості. Розпад колоніальної системи та модернізація країн третього світу. Науково-технічний прогрес та постіндустріальне суспільство. Глобальні проблеми сучасності. Міжнародний тероризм як планетарна проблема. Провідні країни Європи та Америки. Сполучені Штати Америки. Гаррі Трумен - 33-й президент США. Наслідки другої світової війни для США. Повоєнна реконверсія та економічний розвиток. "Справедливий курс"...

Желібо Є.П. та ін. Безпека життєдіяльності: Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Безпека життєдіяльності як категорія. Наукові засади безпеки життєдіяльності. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти. Рівні системи «людина - життєве середовище». Ризик як оцінка небезпеки. Загальна оцінка та характеристика небезпек. Концепція прийнятного (допустимого) ризику. Управління ризиком. Якісний аналіз небезпек. Теми для курсових, рефератів і контрольних робіт...

PEHАH Жозеф Эрнест

(27.2.1823, Трегье, КотдюНор -2.10.1892, Париж), франц. философ, писатель, историк религии, филологвостоковед. В 1845 под влиянием тюбингенской школы отказался от духов­ной карьеры и приступил к созданию истории религ. верований. В первом науч. труде "Сравнит. история семитич. языков" ("Histoire generale et Systeme compare des langues semitiques", 1855) P. использовал достиже­ния филологии для изучения характера и истории древ­них народов. В последующих работах Р. стремился осуществить достоверную реконструкцию историч. про­шлого на основании всей совокупности частных исто­рич. свидетельств. Общая скептич. и агностич. позиция привела Р. к эклектич. позитивизму и произвольной интерпретации историч. материала. После путешест­вия по Сирии, Ливану и Палестине Р. написал "Жизнь Иисуса" (1863, рус. пер. 1906), где в лит. форме осуще­ствил историзацию образа Христа в соответствии с принципами франц. деизма 18 в. и под влиянием работы Д. Штрауса "Жизнь Иисуса". Изображение Иисуса Христа исторически существовавшим про­поведником, макс. очищение евангельских легенд от сверхъестественного, сентиментальная идеализация осн. персонажей Нового завета характеризуют Р. как предста­вителя историч. школы бурж. свободомыслия, а "Жизнь Иисуса" как "церковноисторический роман" (см. Ф. Эн­гельс, в кн.: Маркс К. и Энгельс Ф., Соч., т. 22, с. 469, 473). Признавая полезность религ. веры для поддер­жания основ существующего порядка, Р. пытался спасти от разрушит. критики осн. идеи и догматы хри­стианства. Политич. идеалом Р. было элитарное общество с олигархия, правлением "мыслящей аристокра­тии".


© 2009-2020  lib.ltd.ua