Веб-бібліотека

Возняк M.X. Історія української літератури. Кн. 1:

Племінне походження українського народу. Українські племена. Українська народність. Україна та східне слов'янство. Історична доля і роль України. Українська мова. Справа української літературної мови. Усна словесність і письменність. Література. Поділ історії української літератури на доби. Давня доба української літератури. Основи давньої доби української літератури. Християнство. Два типи християнства. Виникнення церковнослов'янської літератури. Болгарська література. Мова церковнослов'янської літератури й письмо. Література передхристиянської доби. Двовір'я. Чужоземні впливи. Культурні, осередки й освітній рівень. Справа збереженості пам'яток літератури. Перекладне письменство...

Андрушенко В.П. Історія соціальної філософії: (Західноєвропейський контекст): Загальна концепція історії західноєвропейської соціальної філософії: проблеми пошуку. Предмет соціальної філософії в його історії. Головне питання соціальної філософії в історичному розвитку. Проблема наукової інтерпретації історії соціально-філософського знання. Європоцентристська спрямованість гегелівської періодизації історії соціально-філософських вчень. Матеріалізм та ідеалізм в історії соціально-філософських вчень (К.Маркс, Ф. Енгельс). К. Поппер про дві лінії розвитку соціальної філософії в історії: пошук демократичного суспільства (Демокріт, Ж.Ж. Руссо, І.Кант) та шлях до тоталітаризму (Геракліт, Платон, Г.Гегель. К.Маркс). Головні етапи розвитку соціологічної думки...

ПЕГИ Шарль

(7 января 1873, Орлеан - 5 сентября 1914, Вийеруа) - французский философ, поэт, публицист. Образование получил в Высшей нормальной школе и в Сорбонне. Убит в чине лейтенанта в битве на Марне. Считал себя учеником Бергсона, испытал влияние Паскаля, Леруа, Ламенне. В начале своей литературной и философской деятельности находился под воздействием социалистических идей; в 1900 основал журнал "Cahiers de la Quinzaine" (Двухнедельные тетради), в котором сотрудничали Ж. Жорес, Р. Роллан, Д. Галеви и др. Пеги называют бергсонианцем христианства: он воспринял бергсоновское учение о длительности и тезис о духовном начале мира, идеи о непосредственной интуиции и истине, памяти и времени. Особое -значение он придавал понятию "длительность", опираясь на которое обосновывал необходимость временного воплощения бесконечного духа, "человеческого присутствия Христа". К социалистическим идеям шел от утопизма Фурье; его идеалом было гармоническое общество, где существует истинный культ труда, где все трудятся в святости и радости; историческое движение сродни воплощению замысла художника, поэтому историк в своем познании должен опираться на искусство, "ученый и художник должны объединиться". При этом Пеги был сторонником "внутренней революции", понимая ее как моральное, интеллектуальное, религиозное совершенствование каждого отдельного человека, ведущее к коренному преобразованию человеческого общества в целом. Многие идеи Пеги легли в основу французского персонализма.
Соч.: Oeuvres completes, t. 1-20. P., 1916-55; Note sur M. Bergson et la philosophie bergsonienne. P., 1914; Notes politiques et sociales. P., 1957.
И. С. Вдовина


© 2009-2020  lib.ltd.ua