Веб-бібліотека

М'ясоїд П. А. Загальна психологія:

Система понять і категорій психології. Психологія як наука. Становлення психології. Етапи історичного поступу психології. Міфологічний етап. Філософський етап. Науковий етап. Формування засад наукової психології. Напрямки психології у XX ст. Психологія у пошуках свого предмета. Психологія як система знань. Психологія серед інших наук. Методологічні принципи психології. Методи психологічного дослідження. Основна проблема психології. Мозок і психіка. Буття і свідомість. Людина і світ. Розвиток психіки. Психіка у філогенезі та історіогенезі. Типи і форми поведінки організмів. Стадії розвитку психіки. Виникнення первісної свідомості. Онтогенез психіки. Психічний розвиток на рівні організму. Психічний розвиток на рівні індивіда...

Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документів: Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів, її суть і види. Суть і значення наукової обробки документів. Поняття "згортання інформації". Види наукової (аналітико-синтетичної) обробки документів. Наукова обробка документів як сукупність процесів аналізу і синтезу. Використання наукової обробки документів. Бібліографічний опис документів. Поняття бібліографічного опису, його функції, вимоги до нього. Основні етапи розвитку теорії та практики бібліографічного опису. Розвиток книгоопису з давнини до XVIII ст. Розвиток книгоопису в XIX ст. Розвиток теорії та практики бібліографічного опису в XX ст. Теорія і практика бібліографічного опису в першій половині XX ст...
Фіцула М.М. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і основні категорії педагогіки. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Завдання педагогіки. Напрями, течії зарубіжної педагогіки. Логіка і методика педагогічних досліджень. Наукові дослідження - шлях до розв'язання проблем педагогіки. Методологія педагогіки. Методи науково-педагогічного дослідження. Етапи педагогічного дослідження. Розвиток, виховання і формування особистості. Процес розвитку і формування особистості. Спадковість і розвиток. Вплив середовища на розвиток і формування особистості. Розвиток і виховання. Діяльність як чинник розвитку особистості. Зарубіжні теорії розвитку особистості...

ПАВЛОВ Иван Петрович

[14(26) сентября 1849, Рязань - 27 февраля 1936, Ленинград] - русский ученый-физиолог. Учился в духовном училище и семинарии. По окончании Петербургского университета (1875) получил степень кандидата биологических наук. В 1879 окончил Медико-хирургическую академию; в 1883 защитил докторскую диссертацию "О центробежных нервах сердца". Три года работал в лабораториях Германии. В 1890 - 1924 профессор, заведующий кафедрой физиологии и лабораторией при Институте физиологии АН СССР. Лауреат Нобелевской премии по медицине за исследование механизмов пищеварения (1904). Действительный член Академии наук (1907), Исследуя поведение организма в единстве внешних и внутренних проявлений и во взаимоотношениях с окружающей средой, установил, что интегратором всех процессов жизнедеятельности, включая психические, служат центры больших полушарий головного мозга. Принципиально новый метод исследования функций головного мозга назвал методом условных рефлексов, которые, формируясь на основе безусловных врожденных рефлексов, вырабатываются в процессе индивидуальной жизни особи. Науку Павлов считал "орудием высшей ориентировки человека в окружающем мире и в самом себе", поэтому экспериментально-теоретический материал, являющийся по содержанию объективно-истинным, выступает формой познавательной деятельности субъекта. В психологии допускал возможность единства ("слития") субъективного и объективного, психического и физиологического, но психологический анализ считал недостаточным при изучении высшей нервной системы; выступал против интроспекции, способствовал внедрению объективных методов исследования психики. В учении о 2-й сигнальной системе, регулирующей поведение человека, важную роль отводил "сигналу сигналов" - слову, средству общения между людьми. В течение всей жизни Павлов отстаивал право ученого на творческую свободу, бесстрашно защищал подвергавшихся репрессиям ученых, резко выступал против "насилия над научной мыслью".
Соч.: Поли. собр. соч., т. 1 - 6. M. - Л., 1951 - 52; Избранные труды по физиологии высшей нервной деятельности. М., 1950. Лит.: Асратян Э. А. И. П. Павлов. Жизнь, творчество, современное состояние учения. М., 1981; Репрессированная наука, в. 2, под ред. М. Г. Ярошевского. СПб., 1994.
H. M. Северикова


© 2009-2020  lib.ltd.ua