Веб-бібліотека - головна сторінка


Семотюк В. Програмування в середовищі Турбо Паскаль:

Загальна характеристика мови Паскаль. Структура Паскаль-програми. Елементи мови Паскаль. Мова металінгвістичних формул. Прості типи даних. Вирази. Стандартні типи даних. Цілий тип. Дійсний тип. Логічний тип. Символьний тип. Конструйовані типи. Перелічуваний тип. Діапазонний тип. Оператори надання значень змінним. Оператор присвоєння. Введення-виведення. Порядок виконання операцій. Складений оператор. Стиль запису програми. Структури керування. Структура послідовного виконання. Структура розгалуження. Умовний оператор. Оператор варіанта. Оператор безумовного переходу. Структура повторення. Цикл з параметром. Цикл з передумовою. Цикл з післяумовою. Ітераційні цикли. Вкладені цикли...

Матвієнко В. Я. Соціальні технології: Вступ до теорії соціальних технологій. Соціалізація як неодмінна умова реалізації соціальних технологій. Сучасні тенденції суспільного розвитку. Основні поняття соціалізації. Людина в процесі соціалізації. Середовище соціалізації. Соціальні системи і процес соціалізації. Соціальний процес - предмет технологізації. Основні теоретичні принципи побудови соціальних технологій. Соціальні технології як частина соціальних стосунків. Класи і типи соціальних технологій. Технології влади. Суспільство і держава. Проблеми взаємодії громадянського суспільства і держави. Політична система як ціле. Політична влада. Суть і способи функціонування політичної влади. Механізм реалізації політичної влади. Технологія демократичних виборів...
Пальчевський С. С. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Філософські основи сучасної освіти. Розвиток, виховання та формування особистості. Логіка і методика науково-педагогічних досліджень. З історії педагогіки. Педагогіка Давнього світу. Школа і педагогічна думка в середньовічній Європі. Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей в епоху Відродження та Реформації. Західноєвропейська педагогіка епохи буржуазних революцій та Просвітництва. Європейська класична педагогіка кінця XVIII - першої половини XIX ст. Світова педагогічна думка та практика кінця ХІХ-ХХ ст. Школа і педагогічна думка у Київській Русі (IX-XIV ст.) та періоду Відродження в Україні (XVI - середина XVIII ст.)...
Семигіна Т. В. Порівняльна соціальна політика: Порівняльні підходи у соціальній політиці. сучасні соціальні проблеми у світі. Розуміння соціальних проблем. Оцінювання соціальних проблем. Загальній погляд на міжнародний контекст. Національні моделі соціальної політики. Класифікації моделей соціальної політики. Зміни в моделях соціальної політики. Фахові тенденції у соціальній політиці. Глобальна соціальна політика. Соціальна політика у великобританії. Загальні відомості про країну. Основні соціальні показники. Політична система та ідеологічні погляди на соціальну політику. Адміністрування соціальної політики. Соціальні програми. Соціальна політика у німеччині. Загальні відомості про країну. Основні соціальні показники...

ПАТРИСТИКА

(от лат. pater - отец) философия и теология отцов церкви, т.е. духовно-религиозных вождей христианства до 7 в. (см. также Учителя церкви). Обычно проводят следующее деление: 1) Апостолические отцы, примыкающие Непосредственно к апостолу Павлу. 2) Апологетические (защищающие) отцы 2 в., пытавшиеся, в частности, доказать совместимость христ. учения с греч. философией, причем иногда они представляли христианство в виде новой философии (Юстин, 100 - 167 после Р. X., затем Афинагор, вторая пол. 2 в.). Ко 2 в. относится спор с гностиками, на позиции которых переходит Тациан (вторая пол. 2 в.). Завершает этот период Тертуллиан. 3) 3 в. и нач. 4 в. характеризуются первыми попытками систематизации в области теологии и выдвижением вопроса о Христе, породившего многочисленные попытки его решения. Противоречащие друг другу положения воплотились, с одной стороны, в тезисе Афанасия (295-378), утверждавшего, что Христос божествен, а с другой - в отрицании Арием его божественности. В то время как философия Климента Александрийского была еще не систематизированной, Ориген, заимствовавший из греч. философии ее понятия и в значительной мере соглашавшийся с идеями неоплатоников, создал первую теологическую систему христианства (см. Александрийская философия). 4) В 4 в. и нач. 5 в. христианство впервые начинает исследовать свою историю. Догма о Троице получает вскоре свою окончательную формулировку. Евсебий Кесарейский, склонявшийся к арианизму, написал первую историю церкви и ее догм; он утверждал, что Платон и вообще греч. философия оказали влияние - через Ветхий завет, в частности, - на Моисея. Три великих каппадокийца, находившиеся под влиянием Платона и Оригена, занимались систематизацией теологии в противовес арианизму. 5) С кон. 4 в., т.е. с завершением процесса формулирования догм и с усилением церкви, особенно после ее признания в 323 императором Константином Великим, уже резко бросается в глаза церковно-политический характер патристики. После Гилария Пуатье, "Афанасия Запада" (310-367) и Амвросия Майландского, "латинского Филона" (340 - 397) Августин Блаженный ставит на первое место практическую церковную теологию и ее претензии на руководство душами и святое посредничество. Своим учением о божественном государстве ("граде Божием") он закладывает фундамент исторической метафизики. Против этого учения, как полагают, боролся Пелагий (см. Пелагианизм). 6) На Востоке к схоластике относятся: не являющийся вполне христ. философом, но чрезвычайно близкий неоплатонизму Синезий Киренский (370-450) и Немезий Эмезский (первая пол. 5 в.). Большое значение в 5 и 6 вв. имела последовательная христ. школа ученых из Газы. "Первый схоласт" Леонтий Византийский (485-543), Максим Исповедник (580-662) и Иоанн Дамаскин (700-750) окончательно превращаются в представителей схоластики (см. Византийская философия). На Западе у Боэция и историка Кассиодора (490-583) христ. содержание отходит на задний план, снова оно выдвигается (в церковнополитическом плане) у Исидора Севильского (560-636). Мартин Бракарский (ум. 580) и Беда Венерибилис Достопочтенный - "последний отец церкви" - являются уже ярко выраженными представителями (западной) схоластики.