Веб-бібліотека - головна сторінка


Вступ до соціальної роботи / За ред. Т. В. Семигіної:

Соціальна робота як суспільне явище. Сутність соціальної роботи. Місце соціальної роботи в сучасному суспільстві. Сутність соціальної роботи як фахової діяльності. Соціальна робота як наука. Соціальна робота як навчальна дисципліна. Виникнення та еволюція соціальної роботи. Проблеми періодизації історії соціальної роботи. Передісторія виникнення соціальної роботи як фахової діяльності. Зародження фахової соціальної роботи. Еволюція методології фахової соціальної роботи. Історія фахової соціальної роботи в Україні. Соціальна робота у структурі соціально-гуманітарних наук. Філософія соціальної роботи. Філософія і соціальна робота. Філософське осмислення практики соціальної роботи...

Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики: Сутність соціальної політики і основні напрямки її здійснення. Поняття, сутність і об'єкт соціальної політики. Мета і завдання соціальної політики. Умови реалізації соціальної політики. Суб'єкти соціальної політики. Людина як суб'єкт соціальної політики. Держава як суб'єкт соціальної політики. Політичні партії у структурі суб'єктів соціальної політики. Громадські організації як суб'єкти соціальної політики. Шляхи оптимізації діяльності суб'єктів соціальної політики. Принципи реалізації соціальної політики. Принцип єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації соціальної політики. Принцип взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції і цілеспрямованої діяльності у здійсненні соціальної політики...

ПАРАЛЛЕЛИЗМ ПСИХОФИЗИЧЕСКИЙ

- выдвигаемая рядом философов (Спиноза, Лейбниц, Шеллинг, Шопенгауэр, Фехнер) теория об отношении мышления и бытия, психического и физического, согласно которой процессы, происходящие в мышлении и бытии, строго соответствуют друг другу и со стороны материального содержания, и во времени, однако совершенно не взаимодействуют: "Оба вида процессов параллельны друг другу, а не взаимодействуют друг с другом" (Паульсен). В.Вундт говорит, что "все содержание опыта, принадлежащее одновременно и опосредствованному естественнонаучному и непосредственному психологическому способам рассмотрения, находится в таком отношении, что любому элементарному явлению из психической сферы соответствует аналогичный физический процесс". В этом смысле, т.е. просто утверждая, но не желая объяснить, Риль и представители старой психологии понимают под психофизическим параллелизмом только "методическое правило, которое учит нас связывать психологическое исследование явлений сознания как таковых с физиологическим анализом сопутствующих им телесных отправлений и достигать благодаря этому двустороннего рассмотрения". См. также Вопрос об отношении души и тела.