Веб-бібліотека - головна сторінка


Палеха Ю.І. Ділова етика:

Етичні проблеми управління та бізнесу. Етичні установки. Діловий протокол. Розвиток суспільства й стилі управління. Формування етики підприємництва. Соціальна відповідальність і економічна етика. Адміністративна етика. Взаємостосунки представників держави і підприємництва. Підготовка та проведення ділових зустрічей. Домовленість про ділову зустріч. Підготовка приміщень. Зустріч делегації. Привітання. Розміщення учасників зустрічі. Офіційна мова. Ділова атрибутика. Візитні картки. Ділові подарунки. Діловий одяг. Організація ділового спілкування. Функції ділового спілкування. Перепони у спілкуванні, його рівні. Соціальні типи в діловому спілкуванні. Закономірності міжособових стосунків. Сучасні теорії міжособових стосунків...

Іванов В.Ф. Техніка оформлення газети: Принципи й завдання художньо-технічного оформлення газети. Оформлення газети - важлива частина роботи над номером. (Історія оформлення періодичних видань. Загальні риси та ознаки оформлення газет. Визначення, завдання і функції оформлення періодичних видань. Обличчя видання. Головні складові газетної форми. Постійні елементи газети. Заголовна частина газети. Розділові засоби. Службові деталі. Розмірні елементи газети. Формат газети. Обсяг газети. Формат смуги. Кількість і формат текстових колонок. Композиція газети. Композиційно-графічне моделювання. Властивості композиції. Засоби композиції. Конструктивні особливості композиції полоси. Особливості композиції номера газети. Композиційно-графічна модель видання...
Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Поняття й категорії стилістики. Офіційно-діловий стиль. Науковий стиль. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Норми сучасної української літературної мови. Лексичні засоби стилістики. Стилістична диференціація української лексики. Стилістичне використання багатозначності. Тропи. Стилістичні можливості омонімії. Паронімія як стилістичний засіб і як вада тексту. Використання синонімії в різних стилях мови. Стилістичне використання антонімів. Лексика іншомовного походження в стилістичному плані. Номінативні та стилістичні функції неологізмів. Застаріла лексика зі стилістичного погляду. Терміни в різних стилях мови. Мовні й стилістичні функції професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів...

ПАРАДИГМА ЦЕЛОСТНОСТИ  

-  рассмотрение общества,  биосферы,ноосферы, мироздания и т.п. как взаимосвязанных процессов и формирование"организмического" видения  в понимании природы. Природа, общество и человек начинают рассматривается как целостный живой организм, изменения которого могут происходить в  определенных границах, а нарушение их приводит к изменению системы, к ее переходу в качественно иное состояние, которое может вызывать необратимое разрушение целостности системы. Все более укрепляется идея  взаимосвязи  и  гармонического  отношения  между  людьми,  человеком  и природой, составляющими единое целое. В рамках такого подхода складывается новое видение человека как органической части природы, а не как ее властителя. Получает развитие так называемая биосферная этика. В конце XX в. начинает проявляться  тенденция сближения естественных и гуманитарных наук, науки и искусства,  науки  и  религии. Если  раньше  естествознание  ориентировалось на постижение "природы самой по себе", безотносительно к субъекту деятельности, а гуманитарные науки - на постижение человека, человеческого духа, культуры, то сегодня для всех наук приоритетное значение приобрело раскрытие смысла, не  столько  объяснение, сколько  понимание, связь  социального знания  с  ценностно-целевыми структурами. Идеи и  принципы современного естествознания все шире внедряются в гуманитарные науки. Но имеет место и обратный процесс. Исследование  наукой  саморазвивающихся  социальных  и  "антропологических" систем стирает прежние непроходимые границы  между методологией естествознания  и  социального  познания,  т.е.  наблюдается  тенденция  к  конвергенции научно-технической и гуманитарно-художественной культур, где человек оказывается  доминантой  этого  процесса.  Всё  более  распространяется  убеждение  в слабости европейского рационализма и его методов и  ученые Запада всё чаще обращаются к традициям восточного мышления и его методам. Различие восточного и западного типов культур всё более пронизывает жизнь современной цивилизации и влияет на пути осмысления возможных перспектив развития человека.