Веб-бібліотека - головна сторінка


Безпека життєдіяльності / За ред. В.Г. Цапка:

Концепція розвитку науки і практики "Безпека життєдіяльності". Сучасні обставини, які формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Теоретичні основи дисципліни "Безпека життєдіяльності". Загальні положення. Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів. Зміст основних елементів, що формують систему знань дисципліни "Безпека життєдіяльності". Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила. Закони та їх зміст. Основні принципи та їх зміст...

М'ясоїд П. А. Загальна психологія: Система понять і категорій психології. Психологія як наука. Становлення психології. Етапи історичного поступу психології. Міфологічний етап. Філософський етап. Науковий етап. Формування засад наукової психології. Напрямки психології у XX ст. Психологія у пошуках свого предмета. Психологія як система знань. Психологія серед інших наук. Методологічні принципи психології. Методи психологічного дослідження. Основна проблема психології. Мозок і психіка. Буття і свідомість. Людина і світ. Розвиток психіки. Психіка у філогенезі та історіогенезі. Типи і форми поведінки організмів. Стадії розвитку психіки. Виникнення первісної свідомості. Онтогенез психіки. Психічний розвиток на рівні організму. Психічний розвиток на рівні індивіда...

ПАИСИЙ ВЕЛИЧКОВСКИЙ

(в миру Петр Иванович Величковский) [1722, Полтава - 15(26) ноября 1794, Нямецкая лавра в Карпатах] - схиархимандрит, православный подвижник, переводчик святоотеческой литературы; канонизирован Русской Православной Церковью в 1988. Учился в Киево-Могилянской академии, но, окончив класс синтаксимы, покинул ее. Известно, что Паисий Величковский упрекал префекта Сильвестра Кулябку в малом внимании к святоотеческой литературе и в общей ориентации на языческую мудрость: "слыша бо в нем часто вспоминаемых богов и богинь еллинских и басни тетичесюя, возненаввдих от души таковое учеше". В 17 лет стал монахом в Любицком монастыре, затем подвизался на Афоне. В 1790 стал настоятелем Нямецкого монастыря и сосредоточился на литературно-духовной работе, окружив себя широким кругом ученых монахов для перевода "Добротолюбчя" - мистических текстов восточных Учителей и Отцов Церкви. Паисий перевел также "Огласительные слова" Федора Студита, сборник "Восторгнутые гласы" (включающий сочинения Иоанна Златоуста, Мелетия, патриарха Фотия, Аввы Марка и др.), сочинения Исаака Сирина и многие другие. Значение его в духовной жизни России было велико и разнопланово: он продолжил дело Нила Сорского, исихастскую традицию умного делания и умной молитвы; с его именем связано пробуждение интереса к святоотеческой богословской традиции, возрождение православного старчества. Ученики Паисия стояли у истоков основания Оптиной пустыни.
Сот.: Добротолюбие в русском переводе. М., 1895 - 1900, т. 1 - 5; Об умной или внутренней молитве. М., 1902.
Лит.: Житие молдавского старца Паисия Величковского. М., 1845; Яцимирскии А. И. Славянские и русские рукописи румынских библиотек. СПб., 1906 (полное описание рукописной библиотеки Паисия Величковского); Боровкова- Майкова М. Нил Сорский и Паисий Величковский. СПб., 1911; Четвериков С. Старец Паисий Величковский. Печоры, 1938.
А. И. Абрамов