Веб-бібліотека

Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Економіка та розвиток регіонів (областей) України:

Стан, проблеми та основні напрями розвитку господарства економічних районів (регіонів) обласного рангу:. Вінницький регіон. Волинський регіон. Дніпропетровський регіон. Донецький регіон. Житомирський регіон. Закарпатський регіон. Запорізький регіон. Івано-Франківський регіон. Київський регіон. Кіровоградський регіон. Львівський регіон. Луганський регіон. Миколаївський регіон. Одеський регіон. Полтавський регіон. Рівненський регіон. Сумський регіон. Тернопільський регіон. Харківський регіон. Херсонський регіон. Хмельницький регіон. Черкаський регіон. Чернівецький регіон. Чернігівський регіон. Кримський регіон...

Історія сучасного світу / За ред. Г.К. Парієнко: Основні тенденції суспільного розвитку країн світу після Другої світової війни. Україна в контексті світового розвитку. Предмет та основні завдання курсу «Історія сучасного світу». Джерела та українська історіографія. Сучасний поділ та класифікація країн світу. Зміни у світі після Другої світової війни. Формування нової системи міжнародних відносин на основі принципу мирного співіснування. Основні тенденції світового суспільного розвитку. Соціально-політичний та економічний розвиток країн Західної Європи у другій половині XX - початку XXI століття. Особливості повоєнної відбудови та подальшого розвитку держав Західної Європи. Європейська інтеграція. Вплив Європейського Союзу (ЄС) на розвиток інтеграційних процесів у Європі...
Білуха М. Т. Основи наукових досліджень: Організація науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Завдання наукових досліджень у підготовці економістів і наукових кадрів. Види і форми науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Планування, облік і контроль науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Основи наукознавства. Поняття, зміст і функції науки. Наукознавство та його розвиток. Структура і класифікація науки. Організація науки і підготовка наукових кадрів. Методологія наукових досліджень. Об'єкти наукового дослідження та їх класифікація. Загальнонаукові та емпіричні методи дослідження. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень. Гіпотези у методологи наукових досліджень. Докази у наукових дослідженнях...
Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика і основні її елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елементу. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи в Україні. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...
Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Система освіти в Україні. Поняття системи освіти, її структура. Принципи освіти в Україні. Завдання закладів освіти. Управління системою освіти в Україні. Теорія навчання (дидактика). Дидактика, її категорії. Сутність і завдання дидактики. Категорії дидактики. Зв'язок дидактики з іншими науками. Актуальні завдання дидактики. Процес навчання. Сутність навчання, його методологічна основа. Рушійні сили навчального процесу. Функції навчання. Логіка навчального процесу. Структура процесу учення. Типи навчання. Модульне навчання. Мотиви навчання. Оптимізація процесу навчання...

ОТРАЖЕНИЕ,

всеобщее свойство материи, заключающееся в воспроизведении признаков, свойств и отношений отражаемого объекта. "...Логично предположить, что вся материя обладает свойством, по существу родственным с ощущением, свойством отражения..." (Ленин В. И., ПСС, т. 18, с. 91). Способность к О., а также характер её проявления зависят от уровня организации материи. В качественно различных формах О. выступает в неживой природе, в мире растений, животных и, наконец, у человека. Взаимодействие различных материальных систем имеет своим результатом взаимоотражение, к-рое выступает в виде простой механич. деформации, сокращения или расширения в зависимости от колебаний окружающей температуры, О. света, изменения электромагнитных волн (напр., фотография), О. звуковых волн (напр., эхо), химич. изменений (напр., цвет лакмусовой бумаги), физиологич. процессов (напр., сужение зрачка при ярком свете и т. д.).
Неотъемлемым свойством живого организма является раздражимость - О. воздействий внеш. и внутр. среды в виде возбуждения и ответной избират. реакции. Будучи допсихич. формой О., она выступает в качестве регулятора приспособит. поведения. Дальнейший этап в развитии О. связан с возникновением у более высоких видов живых организмов нового свойства - чувствительности, т. е. способности иметь ощущения, являющиеся начальной формой психики. Формирование органов чувств и взаимной координации их действий привело к образованию способности отражать вещи в нек-рой совокупности их свойств - способности к восприятию. Животные не только дифференцированно воспринимают свойства и отношения вещей, но и отражают значительное число существенных в биологическом отношении пространственно-временных и элементарных причинных связей в окружающем мире.
Становление человека и человеч. общества в процессе трудовой деятельности и общения с помощью речи обусловило возникновение специфически человеч., социальной по своей сущности формы О. в виде сознания и самосознания. Для О., свойственного человеку, характерно то, что оно есть социальный по своей природе творч. процесс. Оно предполагает не только воздействие на субъект извне, но и активное действие самого субъекта, его творч. активность, к-рая проявляется в избирательности и целенаправленности восприятия, в отвлечении от одних предметов, свойств и отношений и фиксировании других, в превращении чувств. образа в логич. мысль, в оперировании понятиями. Творч. активность познающего человека раскрывается также в актах продуктивного воображения, фантазии, в поисковой деятельности, направленной на раскрытие истины путём формирования гипотезы и её проверки, в создании теории, продуцировании новых идей, замыслов, целей.
В учение о познании как О. действительности значит.
вклад внёс В. И. Ленин; поэтому диалектико-материалистич. теория О. носит название ленинской теории О. Ленинский принцип О. подвергается нападкам со стороны нек-рых ревизионистов (А. Лефевр, Р. Гароди, Г. Петрович и др.), утверждающих, что теория О. якобы ограничивает человека рамками существующего (т. к. нельзя отражать будущее - то, чего ещё нет), недооценивает творч. активность сознания, и предлагающих заменить диалектико-материалистич. категорию О. понятием Субъективистски толкуемой практики, Ленин подчёркивал творч. активность сознания; до его словам, "сознание человека не только отражает объективный мир, но и творит его" (там же, т. 29, с. 194). Но только на основе адекватного О. объективного мира возможна творч. активность человека, практически преобразующего мир.
Принцип О - краеугольный камень материалистич. теории познания, исходящей из признания первичности внеш. мира и воспроизведения его в человеч. сознании. Ленин отмечал, что понятие О. входит в само определение диалектич., последоват. материализма, и подвергал с этих позиций критике гносеологию субъективного и объективного идеализма.


© 2009-2020  lib.ltd.ua