Веб-бібліотека - головна сторінка


Афанасьєв І. Діловий етикет. Етика ділового спілкування:

Що таке етикет і протокол. Основи етикету. Знайомство. У гостях. Після того, як вас відрекомендували. Вітання. На вулиці. У приміщенні. Як відповідати на вітання. Звертання. Вживання титулів і звань при звертанні. "Ви" і "ти". Прощання. Візит у гості. Як приймати і як відхиляти запрошення. Коли йдете в гості. Коли і як приходити. У гостях. Коли і як іти. Прийом гостей. Незвані гості. Як запрошувати гостей. Підготовка до прийому гостей. Як зустрічати гостей. Як розмістити гостей. Проведення застілля. Правила поведінки за столом. Як сідати за стіл. Я[о робити із серветкою. Як їсти і користуватися столовими приборами. Як розливати алкогольні напої. Коли і як слід цокатися чарками...

Дмитрук О.Ю., Дмитрук С. В. Екотуризм: Екологічний туризм. Основні концепції, поняття та підходи. Екотуризм базові поняття і терміни. Принципи, функції та завдання екологічного туризму. Гносеологічні та історичні основи екологічного туризму. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних природознавчих та краєзнавчих подорожей в світі. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних туристсько-краєзнавчих подорожей і екскурсій в Україні. Екотуристська діяльність. конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Екотуристська діяльність. Конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Науково-методичні основи менеджменту в екотуризмі. Суспільно-економічні основи та економічний зміст стратегічного менеджменту в екотуризмі...
Білуха М. Т. Основи наукових досліджень: Організація науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Завдання наукових досліджень у підготовці економістів і наукових кадрів. Види і форми науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Планування, облік і контроль науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Основи наукознавства. Поняття, зміст і функції науки. Наукознавство та його розвиток. Структура і класифікація науки. Організація науки і підготовка наукових кадрів. Методологія наукових досліджень. Об'єкти наукового дослідження та їх класифікація. Загальнонаукові та емпіричні методи дослідження. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень. Гіпотези у методологи наукових досліджень. Докази у наукових дослідженнях...

ОТЕЧЕСТВЕННОЕ ЕСТЕСТВОЗНАНИЕ XIX в

период развития естествознания в России, который был связан с обоснованием диалектических закономерностей  развития  природы.  Величайшим  достижение  в  химии  является открытие периодического закона Дмитрия Ивановича Менделеева (1834-1907), который 1 марта 1869 г. сообщил, что существует закономерная связь между химическими элементами, которая заключается в том, что свойства элементов изменяются в периодической зависимости от их атомных весов (то есть, качественные свойства элементов зависят от их количественных  свойств, причем эти отношения меняются периодически, скачками). Его открытие не долго оставалось на уровне гипотезы (в своей таблице он оставил свободные клетки, где предположил существование в природе элементов пока еще не открытых). В 1875 г. был открыт первый из них - галлий, спустя некоторое время еще два. Таким образом, открытие Менделеева нашло свое практическое подтверждение. В  1954  г. был открыт 101 элемент, который назвали "менделеевиумом" в честь великого русского химика. Одним из первых воспринял необходимость союза диалектического мышления и естествознания Александр Иванович Герцен (1812-1870), который утверждал: "Философия без естествознания так же невозможна, как естествознание без философии". В своих произведениях "Дилетантизм в науке" (1842-1843) и "Письмах об  изучении природы" (1844-1845), он обращает внимание на потребность естествознания в правильном философском методе: "Метода в науке вовсе не есть дело личного вкуса или какого-нибудь внешнего удобства, что она, сверх своих формальных значений есть самое развитие содержания, - эмбриология истины". Он одним из первых оценил значение диалектики Гегеля для естествознания: "он раскрыл, что природа, что жизнь развивается по законам логики". Но Гегель рассматривал "природу и историю как прикладную логику, а не логику как отвлеченную разумность природы и истории. Вот причина, почему эмпирическая наука осталась так же хладнокровно глухо к энциклопедии  Гегеля,  как к диссертации Шеллинга". В письме "Наука и природа - феноменология мышления" Герцен замечает: "Жизнь природы - беспрерывное развитие... Это - диалектика физического мира".