Веб-бібліотека - головна сторінка


Конфліктологія / За ред. В. М. Петюха:

Сутність конфлікту та його характерні риси. Кінцеві та проміжні цілі. Визначення конфлікту. Конфліктна ситуація та інцидент як передумови виникнення конфлікту. Характерні ознаки прояву конфлікту. Об'єктивні й суб'єктивні складові конфліктної взаємодії. Межі поширення конфлікту. Види та типи конфліктів. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації. Причини й наслідки конфліктів в організації. Кінцеві та проміжні цілі. Типові причини виникнення конфліктів в організації. Функції конфліктів і їхня спрямованість. Вплив конфлікту на соціальне оточення та його учасників. Позитивні наслідки конфліктів. Негативні наслідки конфліктів...

Старушенко Л.І. Анатомія і фізіологія людини: Історичний нарис. Основні відомості про структуру та функції клітин, тканин, органів і систем. Апарат руху й опори. Кістки. Осьовий скелет. Скелет голови. Кістки мозкового черепа. Кістки лицевого черепа. Хребтовий стовп. Грудна клітка. Додатковий скелет. Кістки верхньої кінцівки. Кістки нижньої кінцівки. Суглоби кінцівок. М'язи. М'язи частин тіла. Системи крові та кровообігу. Система крові. Склад, кількість і фізико-хімічні властивості крові. Клітини крові. Зсідання крові (гемокоагуляція). Групи крові. Система кровообігу. Діяльність серця. Кровоносна система. Лімфатична система. Дихальна система. Дихання. Вентиляція легенів. Газообмін в легенях і тканинах. Регуляція дихання. Травна система. Травлення. Обмін речовин...
Любіцева О.О. та ін. Туристичні ресурси України: Науково-методичні засади вивчення туристичних ресурсів. Глобальні тенденції розвитку туризму. Місце України на світовому туристичному ринку. Класифікація туристичних ресурсів. Інформаційні джерела та методи обробки інформації. Характеристика туристичних ресурсів. Природно-рекреаційні ресурси. Кліматичні ресурси та умови. Бальнеологічні ресурси. Водні туристичні ресурси. Туристичні ресурси природно-заповідного фонду України. Біотичні туристичні ресурси. Рельєф як туристичний ресурс. Культурно-історичні ресурси. Етнічні ресурси. Інфраструктурні умови використання туристичних ресурсів. Розвиток сфери гостинності. Санаторно-курортне господарство. Транспорт і транспортна інфраструктура. Туристичні підприємства...
Москаленко, Л. В. та ін. Масова комунікація: Концепції масової комунікації. Світовий інформаційний простір і демократичне суспільство. Проблеми становлення інформаційного суспільства. Ера інформації і гуманістична парадигма трансформації сучасного соціального знання. Соціологічні теорії розвитку мас медіа. Масова комунікація і суспільство. Соціальне функціонування журналістики. ЗМІ у соцієнтальних системах суспільства. Журналістика і духовність суспільства. ЗМІ і національна ідея. Результативність масово-інформаційної діяльності. Свобода преси: теорія і практика. Правові основи функціонування мас медіа. Законодавче поле діяльності українських мас медіа. Громадський контроль за діяльністю засобів масової комунікації. Самоконтроль у ЗМІ...
Матвеева В. Кадрова документація: Организация работы кадровой службы на предприятии. Прием на работу. Заключение трудового договора. Установление испытательного срока. Прием на работу совместителей. Прием на работу временных работников. Заключение договоров подряда. Заключение договора о материальной ответственности. Заключение трудового договора между работником и физическим лицом, использующим труд наемных работников. Прием на работу иностранцев. Заполнение личной карточки. Особенности заполнения личной карточки и личного дела государственного служащего. Учет использования рабочего времени. Перевод на другую работу. Перевод внутри предприятия. Перевод на другое предприятие. Оформление отпусков. Оформление служебных командировок...
Буров Є. Комп'ютерні мережі: Протоколи комп'ютерних мереж. Історія розвитку та класифікація комп'ютерних мереж. Історія виникнення та техніко-економічні передумови появи комп'ютерних мереж. Різновиди комп'ютерних мереж. Класифікація комп'ютерних мереж. Стандартизація в комп'ютерних мережах. Архітектурні принципи побудови комп'ютерних мереж. Головні означення та поняття. Головні функції протоколу N-рівня. Стандарт 7498 ISO. Методи комутації. Середовища передавання даних. Середовища передавання у комп'ютерних мережах. Електромагнітне випромінювання та електромагнітна невразливість. Завади. Сигнали та коди комп'ютерних мереж. Структурна схема ланки передавання даних. Форми передавання даних у каналах KM. Синхронізація. Пристрій спряження...
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / За ред. В.В. Ковалевського: Розміщення продуктивних сил як наука. Предмет, методологія та завдання курсу. Закономірності й принципи розміщення продуктивних сил. Форми розміщення й територіальної організації продуктивних сил. Систематизація основних термінів і визначень. Поняття про територіальний поділ праці. Вплив територіального поділу праці на структуру господарства. Сучасна концепція енерговиробничих циклів. Територіально-виробничі й портово-промислові комплекси, науково-технологічні зони. Основи економічного районування. Передумови розміщення продуктивних сил. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. Природно-ресурсний потенціал...
Політологія / За ред. Кремень В. Г., Горлача М. І: Що і як вивчає наука про політику. Політика - соціальне явище. Предмет та метод науки про політику. Становлення та розвиток політичних знань. Політичні ідеї Стародавнього Світу. Політичні вчення в Середньовіччі. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Політичні вчення в XVI -XVII ст. Розвиток політичної думки в XVIII ст. Політична думка в Європі, Росії кінець XVIII - XIX ст. Сучасні політичні вчення Заходу. Формування політичної думки в Україні. Джерела політичних знань. Основні напрями і тенденції розвитку суспільно-політичної думки в XIX - початку XX ст...
Луцишин П.В. Теорія міжнародних відносин: Теоретичні джерела і концептуальні основи міжнародних відносин. Міжнародні відносини в історії соціально-політичної думки. Що таке теорія міжнародних відносин. Сучасні теорії міжнародних відносин. Об'єкт і предмет міжнародних відносин. Поняття і критерії міжнародних відносин. Світова політика. Взаємозв'язок внутрішньої і зовнішньої політики. Предмет міжнародних відноси. Види міжнародних відносин. Історична еволюція об'єкта аналізу. Реальність у міжнародних відносинах. Генеза і розвиток міжнародних відносин. Міжнародні відносини як дисципліна. Фактори формування міжнародних відносин. Класифікація факторів. Умовні фактори. Реалізаційні фактори. Закономірності міжнародних відносин. Про характер законів у сфері міжнародних відносин...
Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика України та її основні елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елемента. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи України. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...
Петрова І.В. Дозвілля в зарубіжних країнах: Теоретичні основи дозвілля. Соціальна сутність дозвілля. Дозвілля в житті людини. Функції та принципи дозвілля. Педагогічні засади дозвілля. Стан наукових досліджень дозвіллєвої сфери. Основні інститути дозвіллєвої сфери. Специфіка діяльності дозвіллєвих центрів. Робота парку як дозвіллєвого центру. Дозвіллєва діяльність в клубах. Дозвілля в туристичних комплексах та готелях. Музей як дозвіллєвий центр. Хобі-групи як інститути дозвілля. Дозвіллєва робота з різними категоріями населення. Специфіка дозвіллєвої роботи з підлітками та молоддю. Особливості дозвіллєвої роботи з дорослими. Дозвіллєва діяльність з особами похилого віку. Специфіка дозвіллєвого обслуговування інвалідів. Дозвіллєва робота з сім'ями...

Рум'янцев А.П., Рум'янцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність:

Предмет, методологія і структура курсу ЗЕД. Нормативно-правове забезпечення ЗЕД України. Маркетинг у ЗЕД. Пошук та оцінка іноземних партнерів. Міжнародні господарські контракти. Міжнародні розрахунки і міжнародні кредити. Зовнішня торгівля суб'єктів в ЗЕД. Зовнішньоекономічна діяльність у сфері науково-технічних відносин. Іноземне інвестування в системі ЗЕД. Транспортне забезпечення ЗЕД. Митне регулювання ЗЕД. Валютне регулювання ЗЕД. Оподаткування ЗЕД. Ризики в ЗЕД. Страхування ЗЕД. Ефективність ЗЕД. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Уніфіковані правила по Інкасо. Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів (UCP500)...

ОТЧУЖДЕНИЕ

(нем. Entfremdung, англ, alienation) - 1) отношения между субъектом и к.-л. его функцией, складывающиеся в результате разрыва их изначального единства, что ведет к обеднению природы субъекта и изменению, извращению, перерождению природы отчужденной функции; 2) сам процесс разрыва этого единства.
В теориях общественного договора (Т. Гоббс, Ж.Ж. Руссо) под О. понимался процесс обезличивания, деиндивидуализации социальных отношений, возникающий с передачей государству прав личности.
В философии Г.В.Ф. Гегеля О. было одной из центральных категорий. Он понимал О. как внешнее проявление мирового разума в природе и истории и опредмечивание, институциализацию сущностных сил человека. Последний аспект гегелевской трактовки О. был использован Л. Фейербахом для объяснения феномена религиозной веры - Бог есть О. человеческой сущности, отделенной от человека и противопоставленной ему.
Присущий гегельянству интерес к анализу О. был сохранен и в философии К. Маркса. С т.зр. последнего, феномен, О. появляется в период разложения родового общества и превращения его в классовое. По Марксу, О. - социальное явление, неизбежное в антагонистических общественно-экономических формациях, вытекающее из специфики разделения труда в классовом обществе. При капитализме наиболее глубинной формой О. становится О. труда. В капиталистическом обществе продукт, произведенный рабочим, становится для него чуждым предметом. Чем больше труда вкладывает рабочий в свой продукт, тем могущественнее делается чуждый для него предметный мир (мир капитала), а сам пролетарий, его внутренний мир все более обедняются. Труд при этом выступает как нечто внешнее для человека, не принадлежащее его сущности. В таком труде работающий, говорит Маркс, не утверждает себя, а отрицает, "чувствует себя не счастливым, а несчастным, не развивает свободно свою физическую и духовную энергию, а изнуряет свою физическую природу и разрушает свои духовные силы". Преодоление, снятие О. труда возможно, согласно марксизму, лишь в результате революционных социальных преобразований: замены капиталистических производственных отношений социалистическими.
Гегелевская и марксовская трактовка О. оказала значительное влияние и на понимание этого явления философией 20 в.
Филос. мысль 20 в. анализирует важнейшие формы О., присущие современному обществу. При этом преимущественное внимание уделяется тем формам О., субъектом которых является человек, лишенный части своих сущностных характеристик и тем самым утративший свою природу, "обесчеловеченный". Основным показателем О. признается наличие в мировосприятии современного человека следующих доминант:
чувство бессилия, ощущение того, что судьба индивида вышла из-под его контроля и находится под детерминирующим влиянием внешних сил;
представление о бессмысленности существования, о невозможности получить путем осуществления к.-л. действий рационально ожидаемый результат;
восприятие окружающей действительности как мира, в котором утрачены взаимные обязательства людей по соблюдению социальных предписаний, разрушена институциализированная культура, не признается господствующая система ценностей;
ощущение одиночества, "исключенное™" человека из существующих социальных связей (маргинализация человека в обществе);
чувство утраты индивидом своего "подлинного Я", разрушения аутентичности личности, т.е. самоотчуждения.
Э. Дюркгейм, противопоставляя современное, промышленное, общество традиционному, отметил утрату членами первого чувства общности, рост в нем индивидуализма и дезинтеграции и развил концепцию аномии, описывающую состояние О., порожденного индустриализацией. Этот же процесс разрушения и О. традиционных связей проанализирован и в работе Ф. Тенниса "Община и общество". По О. Шпенглеру, О. нарастает по мере превращения культуры в цивилизацию, в которой господствует бездушный интеллект, безличные формы социальной связи, подавляющие творческие начала личности.
Аналогичные процессы были описаны М. Вебером, уделившим особое внимание формализации социальной организации, ее бюрократизации, сопровождающейся обезличиванием человека, утратой им индивидуальной свободы. Г. Зиммель отмечал тенденцию "интеллектуализации" общественной жизни и О. индивида от социальных и культурных образований, перехода его в рациональную "одномерность", сопровождающегося ростом свободы и ответственности человека. В поздних работах Зиммеля О. рассматривается как результат извечного противоречия между творческими аспектами жизни и застывшими, объективированными формами культуры (учение о "трагедии творчества").
Отмеченные выше подходы к анализу социального О. были развиты и углублены в сер. и втор. пол. 20 в. в работах социологов различных направлений. Дюрк-геймовская концепция аномии была использована Р. Мертоном при анализе отклоняющегося (девиант-ного) поведения. Веберовская теория рационализации получила дальнейшее развитие в работах теоретиков франкфуртской школы. Для антисциентистских направлений философии 20 в., в частности для экзистенциализма, характерно рассмотрение в качестве одного из существенных ис-точйиков О. процесса превращения техники в самостоятельную, существующую по собственным законам силу. Так, по К. Ясперсу, техническое О. стало центральным, поскольку техника все более переполняет предметное бытие человека, функционируя и изменяясь по чуждым человеческой самости законам. В ряде случаев, напр, в амер. экзистенциализме, в качестве источника О. выступает не только техника в собственном смысле слова, но и приравниваемая кней рационалистическая философия, особенно неопозитивизм. Утверждается, что принятие установок рационализма, концепций объективной истины и объектив- кого времени заставляет человека жить не по субъективным нормам "жизненного мира", а по законам "научной картины мира", что и является причиной О.
Снятие подобных форм О., по мнению авторов таких трактовок, возможно путем переориентации человека на сугубо личностное мировосприятие и адекватный ему образ жизни. В отличие от такого решения проблемы Ясперс считал, что преодоление О. состоит в развитии коммуникации, в глубоко индивидуальном и интимном общении, воспитании в себе способности к "дискуссии", противостоянии любому фанатизму.
Ж. П. Сартр в своих работах утверждает, что неотчуждаемость свободы человека, с одной стороны, и фундаментальная конфликтность межличностных отношений ("бытие-для-другого") - с другой, антитеза творческой индивидуальной практики и безликого, инертного социального бытия, с неизбежностью порождают О. Кроме того, Сартр различает "синхроническое" и "диахроническое" О., причем последнее понимается как результат опредмечивания, как неснимаемое, неизбежно присутствующее в предметной деятельности человека.
Различая "подлинное" и "неподлинное" бытие, М. Хайдеггер рассматривает О. как форму существования человека в обезличенном мире повседневности. С его т.зр., О. проявляется в выполнении индивидом социальных ролей, в подчинении его общественным нормам поведения, мышления, языка.
Неофрейдизм (Э. Фромм, К. Хорни, ГС. Салливан) ищет истоки О. и самоотчуждения человека гл.обр. в межличностных отношениях, в социально-психологических явлениях. Франкфуртская школа видит причину О. в доминировании в обществе инструментальной рациональности, превратившейся в идеологию господства человека как над природой, так и над человеком. Средством устранения О. сторонники школы считают распространение в обществе мировоззрения, основанного на "критическом мышлении", разоблачающем разнообразные формы ложного сознания, вскрывающем истоки социального О. и самоотчуждения личности, подавления человечности.
Г. Маркузе разработал концепцию "одномерного человека", который, будучи включенным в навязанную ему потребительскую гонку, оказывается отчужденным от таких своих социальных характеристик, как критическое отношение к существующему обществу, способность к революционной борьбе за его преобразование и т.п.
В противоположность Маркузе, X. Аренд утверждает, что распространение О. человека вызывается лишением его частной собственности. Согласно этой концепции, именно частная собственность обеспечивает необходимую для человека степень "скрытности", "приватности", а также его социализацию. Развитие О. Аренд связывает с двумя историческими процессами: во-первых, с экспроприацией собственности у значительного числа представителей "рабочей бедноты", лишившей их "семейно-собственной частной доли мира", и, во-вторых, с укреплением современного государства, которое стало субъектом многих жизненных процессов, ранее регулировавшихся самим индивидом. Критика О. занимала значительное место в идеологии контркультуры, в частности, в концепциях Т. Роззака и Ч. Рейча.
Распространенность О. в развитых обществах в 20 в. была столь широка, что те или иные его формы фиксировались большинством социологов и социальных психологов (так, напр., амер. социальный психолог М. Макоби выделил особый психологический тип личности - "воин в джунглях": человек, абсолютно отчужденный от всех др. людей и воспринимающий их как потенциальных врагов).
Проблема истоков, сущности и путей снятия О. остается открытой. О Alienation: the Cultural Climate of Our Time. New York, 1964; Vol. 1 - 2; Alienation: a Casebook. New York, 1969; Geyer R.F. Alienation Theories. Oxford, 1980. Д.М. Носов