Веб-бібліотека - головна сторінка


Основи митної справи в Україні / За ред. П.В. Пашка:

Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні. Митна політика. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Прапор та емблема митної служби України. Завдання митних органів. Органи державного регулювання митної справи в Україні. Взаємодія митних органів України з іншими органами та особами. Інформування та консультування з питань митної справи. Роль і місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Митне оформлення. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів при переміщенні їх через митний кордон...

Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Від античності до початку XIX ст: Антична література. Основні риси античної літератури. Давньогрецька міфологія. Гомерів епос. Лірика ранньої класики. Афінська трагедія. Давня аттична комедія. Греко-римський еллінізм. Література доби Августа. Література пізньої античності і початку середніх віків. Література середніх віків. Література раннього середньовіччя. Література високого середньовіччя. Данте Аліг'єрі. Література Відродження. Відродження в Італії. Відродження у Франції. Відродження в Німеччині і Нідерландах. Відродження в Англії. Вільям Шекспір. Відродження в Іспанії і Португалії. Література XVII століття. Естетика і поетика літератури Бароко. Творчість письменників Бароко. Класицизм у французькій літературі...
Цюрупа М.В. Основи конфліктології та теорії переговорів: Конфліктологія як міждисциплінарна галузь наукового знання. Становлення предмета конфліктології. Конфліктологія як комплексна система знань: об'єкт, предмет, методи дослідження, функціональна роль. Понятійний апарат і система категорій конфліктології. Історія становлення та розвитку конфліктологічних знань. Знання про природу конфліктів у давньому світі та античному суспільстві. Соціальні конфлікти як предмет аналізу мислителів Середньовіччя та Нового часу. Сучасні західноєвропейські конфліктологічні вчення та конфліктологія представників американської науки. Поняття, структура та анатомія конфлікту. Природа і поняття конфлікту. Структура конфлікту. Анатомія конфлікту. Об'єднана типологія конфліктів...
Батутіна А.П., Ємченко І.В. Експертиза товарів: Якість як основна категорія товарної експертизи. Поняття якості товарів. Фактори формування і збереження якості товарів. Оцінювання якості товарів. Контроль якості товарів. Експертиза товарів. Загальні поняття, предмет, мета, завдання експертизи товарів. Класифікація експертиз. Суб'єкти і об'єкти експертизи, товарів. Методи товарної експертизи. Організація і техніка проведення експертизи. Товарознавча експертиза. Експертиза нормативної і супровідної документації. Експертиза кількості товарів. Експертиза якості товарів. Товарознавча судова експертиза товарів. Митна експертиза товарів. Санітарно-гігієнічна експертиза. Основні поняття санітарно-гігієнічної експертизи...
Дмитрук О.Ю., Дмитрук С. В. Екотуризм: Екологічний туризм. Основні концепції, поняття та підходи. Екотуризм базові поняття і терміни. Принципи, функції та завдання екологічного туризму. Гносеологічні та історичні основи екологічного туризму. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних природознавчих та краєзнавчих подорожей в світі. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних туристсько-краєзнавчих подорожей і екскурсій в Україні. Екотуристська діяльність. конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Екотуристська діяльність. Конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Науково-методичні основи менеджменту в екотуризмі. Суспільно-економічні основи та економічний зміст стратегічного менеджменту в екотуризмі...
Правик Ю.М. Маркетинг туризму: Особливості маркетингової діяльності туристичних компаній. Організація і технологія роботи туристичних фірм. Види туристичної діяльності. Туристичні послуги та їх правове забезпечення. Процес укладення туристичного договору. Розробка туристичного продукту. Формування туристичного продукту. Міжнародні принципи розрахунків у туристичному бізнесі. Канали збуту туристичних послуг. Маркетингові дослідження туристичної галузі. Загальна сутність маркетингових досліджень на підприємстві. Сутність і функції маркетингового дослідження у туристичній галузі. Доцільність проведення та нормативна база маркетингових досліджень. Стандарти якості маркетингових досліджень у маркетингу послуг...
Глущик С.В. та ін. Сучасні ділові папери: Поняття літературної мови. Мовна норма. Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль - мова ділових паперів. Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. З історії документів в Україні. Критерії класифікації документів. Реквізит - елемент документа. Текст як реквізит документа. Оформлення сторінки. Рубрикація тексту. Оформлення титульної сторінки. Правила оформлення заголовків і підзаголовків. Прийоми виділення окремих частин тексту. Оформлення приміток, додатків і підстав до тексту. Виноски до тексту та правила їх оформлення. Бібліографія. Написання цифр та символів у ділових паперах. Вимоги до мови ділових паперів. Документи різних видів: вимоги до оформлення. Документи щодо особового складу...
Роменець В. А. Історія психології XX століття: Вчинок як осередок історичного поступу психологічної науки. Культурологічний підхід у тлумаченні історії психології. Ситуативний рівень) становленні психологічних знань. Конфліктна ситуація як принцип тлумачення психологічних знань у Стародавньому світі. Колізійна ситуація і формування психологічних знань. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історична психологія XX століття. Післядія (рефлексія) як реакція на вчинкову дію та формування смисложиттєвих настановлень (інтеріоризація-катарсис-переображення). Рефлексивність і вчинковий канон...

ОТЧУЖДЕНИЕ,

социальный процесс, присущий классово антагонистич. обществу и характеризующийся превращением деятельности человека и её результатов в самостоят. силу, господствующую над ним и враждебную ему. Истоки О.- в относит. обособлении индивидов в произ-ве и возникающей на этой основе частной собственности, в антагонистич. разделении труда. О. выражается в господстве овеществлённого труда над трудом живым, в превращении личности в объект эксплуатации и манипулирования со стороны господствующих классов, в отсутствии контроля над условиями, средствами и продуктом труда. О. является исторически преходящей формой опредмечивания (см. Опредмечивание и распредмечивание) человеком своих способностей и связано с овеществлением и фетишизацией социальных отношений. О. получает и определ. психологич. выражение в сознании индивида (разрыв между ожиданиями, желаниями человека и нормами, предписываемыми социальной структурой, восприятие этих норм как чуждых и враждебных личности, чувство изоляции, одиночества, разрушение норм поведения и т. п.). При О. общее для всех классово антагонистич. обществ противоречие между личностью и социальными институтами дополняется специфич. восприятием социального и культурного мира как чуждого и враждебного личности.
Теоретики "общественного договор" (Гоббс, Руссо и др.), истолковывая возникновение общества как акт передачи, О. человеком своих прав политич. организму, видели в этом источник порабощения человека. Категория О.- одна из центральных в философии Гегеля: природа и история суть объективация, О. абс. духа. Категория О. характеризует у Гегеля также специфич. отношение человека к созданной им реальности в условиях бурж. правового общества. Реальное О. истолковывается как О. духа, а преодоление О.- как теоретич. осознание неистинности О. В этом и состоит тот "некритич. позитивизм" Гегеля, к-рый был отмечен К. Марксом; Гегель не проводит различия между объективацией и О. Фейербах даёт антропологич. интерпретацию О., истоки к-рого он видит в психологич. состояниях - чувстве зависимости, страхе и т. п. Чувств. природа человека трактуется им как "неотчуждаемый" фундамент человеч. жизни и противопоставляется неистинному миру О. Эта линия противопоставления "истинного" и "неподлинного" состояния, мира О. и мира любви в ещё большей мере усиливается у младогегельянцев (Б. Бауэр, М. Гесс), у различных мелкобурж. идеологов 40-50-х гг. 19 в. (П. Ж. Прудон, М. Штпрнер и др.).
Марксистское понимание О. формировалось в полемике как с объективно-идеалистич. концепцией О., так и с антропологопсихологистич. его истолкованием и базируется на историко-материалистич. концепции личности и общества. От анализа О. в сфере духовной жизни К. Маркс и Ф. Энгельс перешли к изучению О. в экономич. и политич. жизни. В экономич. работах Маркса 1850-60-х гг. в качестве источников О. выступают глубокие социально-экономич. изменения - капиталистич. разделение труда, стихийный характер совокупной социальной деятельности в условиях антагонистич. формаций, господство частной собственности и товарно-ден. отношений, превращение труда в средство существования. Под анализ О. был подведён науч. фундамент - экономич. теория марксизма, учение о товарном фетишизме.
В работах Маркса и Энгельса раскрыты "след. осн. моменты О. в капиталистич. обществе. 1) О. самой деятельности человека, к-рый выходит из процесса труда обеднённым и опустошённым. 2) О. условий труда от самого труда. Рабочему противостоят в отчуждённой форме в качестве капитала не только материальные, но и интеллектуальные условия его труда. Это особенно очевидно в О. управления произ-вом и в О. науки от рабочего. 3) О. результатов труда от наёмного рабочего. 4) Отчуждённость социальных институтов и норм, предписываемых ими, от трудящихся. Социальные институты превращаются в бюрократич. системы, построенные по иерархическому принципу. 5) О. идеологии от жизни, приводящее к формированию у членов общества такого уровня притязаний и ожиданий, к-рый не соответствует действит. возможностям общества, что нередко бывает причиной отклоняющегося поведения.
О. характеризует и духовную жизнь классового общества, формируются специфич. формы идеологич. О. (от религии до авторитарных идеологий), внутри самой культуры углубляется разрыв между "массовой культурой" и культурой элиты.
Вокруг марксистской концепции О. развернулась острая идеологич. борьба. Предпринимались попытки противопоставить молодого, "гуманистич." Маркса, анализировавшего проблематику О., зрелому Марксу, якобы вставшему на негуманистич., сциентистские (см. Сциентизм) позиции; истолковать марксизм как разновидность иррационалистической антропологии и сблизить его с экзистенциализмом; дать теологическую интерпретацию О., отождествляющую О. с грехопадением.
Общими особенностями понимания О. в совр. бурж. философии и социологии являются антиисторизм, психологизм в трактовке причин О., превращение О. в сущностную характеристику человеч. бытия. Рассматривая многие феномены О. с позиций О. как неустранимые моменты социальной жизни вообще, бурж. философы неизбежно приходят к трагич. восприятию историии общества и культуры. Уже Зиммель видел "трагедию культуры" в противоречии между творч. процессом и объективированными формами культуры. В трагич. тона окрашено описание О. в философии и художеств. лит-ре экзистенциализма. В бурж. социологии 20 в. был проанализирован ряд аспектов О. (иногда без употребления термина "О.") - бюрократия (Манхейм, М. Вебер), социальная аномия (Дюркгейм, Мертон). В 1960-х гг. в связи с усилением романтич. критики капитализма оживился интерес к категории О. как способу анализа бурж. общества. Это нашло своё выражение как в идеологии "новых левых" (Маркузе и др.), так и в социологич. и социально-психологич. анализе различных процессов О.
Действительные пути преодоления О. выявлены в теории науч. коммунизма. Они заключаются в уничтожении эксплуатации, всемерном развитии обществ. отношений, в преодолении противоположности между умств. и физич. трудом, городом и деревней, в развитии коммунистич. сознания, демократизации управления и всей обществ. жизни. Социализм уничтожает коренные источники О., а его полное и окончат. преодоление осуществляется с построением коммунизма.