Веб-бібліотека - головна сторінка


Загальна психологія:

Загальні питання психології. Предмет і завдання психологічної науки. Предмет психології. Завдання психологічної науки. Місце психології в системі наук. Галузі психологічних знань. Мозок і психіка. Школи, напрями, концепції у психології. До історії психологічної думки. Дохристиянські часи - XVIII ст. Розвиток психологічної думки у XIX-XX ст. Методи психології. Загальні питання побудови психологічних досліджень. Загальнонаукові методи. Статистичний метод у психології. Конкретні наукові методи. Розвиток психіки та свідомості. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин. Механізми відображувальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки. "Мова" і спілкування тварин...

Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002): Основні проблеми світу після другої світової війни. Поляризація суспільно-політичних систем у післявоєнному світі. Особливості політичного розвитку. Соціал-реформістська модель організації суспільства: становлення та криза. Неоконсерватизм: суть та особливості. Розпад колоніальної системи та модернізація країн третього світу. Науково-технічний прогрес та постіндустріальне суспільство. Глобальні проблеми сучасності. Міжнародний тероризм як планетарна проблема. Провідні країни Європи та Америки. Сполучені Штати Америки. Гаррі Трумен - 33-й президент США. Наслідки другої світової війни для США. Повоєнна реконверсія та економічний розвиток. "Справедливий курс"...

ОСТИН (AUSTIN) Джон

(1911-1960) - брит. философ-аналитик, представитель лингвистической философии. Проф. Оксфордского ун-та (1952-60). Его философия не носит систематического характера. Пафос многих работ О. был направлен против неверного, т.е. нарушающего логику естественного языка, употребления слов и целых фраз отдельными философами. Он, в частности, подверг критике широко распространенную в англоязычной философии теорию "чувственных данных", утверждающую, что содержание ощущений и восприятий непосредственно даны нам в познавательном акте. Другая проблема, стоявшая в центре его внимания, - возможность познания "чужих сознаний" и его отражение в языке. О. надеялся, что на основе его установок и в результате коллективной деятельности его сторонников возникнет новая дисциплина - лингвистическая феноменология, являющаяся симбиозом философии и лингвистики. Важное место в его ранних работах занимает концепция "перформативных" и "констатирующих" высказываний. Под первыми он понимал высказывания, являющиеся исполнением некоторого действия ("Я обещаю, что..."), под вторыми - дескриптивные высказывания, способные быть истинными или ложными. В дальнейшем О. преобразовал эту концепцию в теорию "речевых актов": локутивного акта (акта говорения самого по себе, несущего семантическую нагрузку), иллокутивного акта (осуществления одной из языковых функций - вопроса, оценки, приказа и проч.) и перлокутивного акта (вызывающего целенаправленный эффект воздействия на чувства и мысли воспринимающих речь людей). Все глаголы он разделил на пять групп в зависимости от их иллокутивной силы. Эта теория оказала большое влияние на современную лингвистическую прагматику и логику (иллокутивная логика, трактующая речевые акты как интенциональные действия говорящего).
Слово как действие // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. М., 1986; Чужое сознание // Философия, логика, язык. М., 1987; Philosophical Papers. Oxford, 1961; Sense and Sensibilia. Oxford, 1962; How to Do Things with Words. Oxford, 1962.