Веб-бібліотека

Збожна О. М. Основи технології:

Сировина, паливо, енергія, технологічні процеси і технологічні системи. Вступ до технології. Основні поняття та визначення. Вчення про технологію. Продуктивність. Собівартість. Якість. Типи виробництв та їх ознаки. Охорона довкілля. Техніка безпеки й охорона праці на виробництві. Сировина. Класифікація сировини. Вода. Повітря. Корисні копалини та способи їх добування. Підготовлення сировини до перероблення. Якість сировини та її вплив на якість продукції. Раціональне використання сировини. Паливо й енергія. Паливо. Енергія, її види та джерела. Раціональне використання енергії. Технологічні процеси. Виробничний і технологічний процеси. Поняття про виробничий і технологічний процеси. Складові технологічного процесу...

Збожна О. М. Основи технології: Сировина, паливо, енергія, технологічні процеси і технологічні системи. Вступ до технології. Основні поняття та визначення. Вчення про технологію. Продуктивність. Собівартість. Якість. Типи виробництв та їх ознаки. Охорона довкілля. Техніка безпеки й охорона праці на виробництві. Сировина. Класифікація сировини. Вода. Повітря. Корисні копалини та способи їх добування. Підготовлення сировини до перероблення. Якість сировини та її вплив на якість продукції. Раціональне використання сировини. Паливо й енергія. Паливо. Енергія, її види та джерела. Раціональне використання енергії. Технологічні процеси. Виробничний і технологічний процеси. Поняття про виробничий і технологічний процеси. Складові технологічного процесу...
Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Теоретичне підґрунтя та об'єктивна основа визначення ціни товару. Механізм формування ринкової ціни товару (послуги), роль і функції ціни. Базова стратегія конкуренції та її вплив на формування ринкових цін. Стратегія зниження ціни продукту. Стратегія диференціації продукту. Стратегія сегментування ринку. Сутність стратегії нововведень. Сутність стратегії швидкого реагування на потреби ринку. Систематизація та класифікація цін на товари і послуги споживчого ринку. Загальні ознаки класифікації цін. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності. Характеристика комплексного туристичного продукту та послуг гостинності...
Сокол Т. Г. Основи туристичної діяльності: Історія розвитку світового туризму. Періодизація історії туризму. Подорожі та мандрівки в епоху стародавнього світу. Подорожі епохи середньовіччя. Подорожі й туризм у XVII-XVIII ст. Туризм XIX - початку XX ст. Сучасний світовий туризм. Міжнародне туристичне співробітництво. Світові туристичні регіони. Історія туризму в Україні. Мандрівництво як джерело зародження туризму в Україні. Український туризм у XIX - першій половині XX ст. Зародження організованих форм. Туризм в Україні в 70-80-ті роки XX ст. Туризм в Україні на сучасному етапі. Теорія туристичної діяльності. Культурно-історичне та соціально-економічне значення туризму в розвитку суспільства. Основні теоретичні поняття та їх визначення. Функції туризму в суспільстві...
Єгоров О. Б. Митна економіка (Україна - СОТ - ЄС): Концептуальні засади митно-тарифного регулювання в теорії і практиці міжнародної торгівлі. Сутність та генезис митно-тарифного регулювання міжнародної торгівлі. Система митно-тарифних відносин. Об'єкт митно-тарифних відносин. Основні суб'єкти митно-тарифних відносин. Сутність митного тарифу. Генезис митної економіки. Митно-тарифна політика в умовах глобалізації у контексті норм та правил ГАТТ/СОТ. Основні напрями глобалізації. Цілі і завдання зовнішньоекономічної політики. Міжнародна економічна інтеграція. Основні фактори митних економічних відносин. Системний рівень митно-тарифних відносин. Вплив митно-тарифних інструментів на розвиток економіки. Роль митного тарифу у торговельному та платіжному балансі...
Основи митної справи / За ред. П.В. Пашка: Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні та створення митних органів. Перші відомості про мито на території сучасної України. Митні порядки на Запорізькій Січі та у гетьманській Україні. Україна в складі Російської імперії. Митна справа в Україні на початку XX ст. Поняття "митна справа". Органи державного регулювання митної справи. Структура митних органів України. Завдання митних органів. Роль та місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Взаємовідносини митних органів України з іншими органами та особами. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів...
Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів / За заг. ред. проф. Г. В. Щокіна: Проблеми і тенденції змін світової освіти й Україна. Як і чому змінюється світова освіта. Тенденції змін європейської школи і світові стандарти середньої освіти. Кілька загальних тенденцій змін європейської і світової школи. До проблеми освітніх стандартів і визнання шкільних атестатів. Найхарактерніші тенденції розвитку закордонної вищої освіти (системні процеси). Темп і межі розширення масштабів. Тенденція подовження обов'язкової освіти після школи. Тенденція урізноманітнення закладів вищої освіти. Тенденція розширення завдань закладів вищої освіти. Створення і розвиток нових університетів та інших ВЗО...
Партико З. В. Загальне редагування: нормативні основи: Чи потрібна людині інформація. Етапи публікування повідомлень у ЗМІ. Чи потрібен редакційний етап?. Ефективність функціонування редакційного етапу. Місце едитології (науки про видавничу справу) в системі наук. Едитологія та її складові частини. Навчальні едитологічні дисципліни. Професія редактора. Сутність редагування. Об'єкт редагування. Предмет редагування. Методологічна база редагування. Методи й методики редагування. Мета й завдання редагування. Галузі редагування. Аспекти редагування. Історія розвитку редагування. Періодизація розвитку. Період існування редагування як практичної діяльності. Виникнення редагування. Стагнація в редагуванні. Відродження редагування...

ОСОБЕННОСТИ ПОСТНЕКЛАССИЧЕСКОЙ НАУКИ  

характерные черты развития науки конца XX - начала XXI вв., связанные с переходом к четвёртой глобальной научной революции: 1) Широкое распространение идей и методов  синергетики  -  теории  самоорганизации  и  развития  сложных  систем любой природы; В этой связи в постнеклассическом естествознании очень популярны  такие понятия как  диссипативные структуры, бифуркация, флуктуация, хаосомность, странные аттракторы, нелинейность,  неопределенность, необратимость и т.п. Синергетика демонстрирует, что современная наука имеет дело с очень  сложноорганизованными системами  разных  уровней  организации, связь между которыми осуществляется через хаос. Каждая такая система предстает как"эволюционное целое". Синергетика открывает новые границы построения сложных развивающихся структур из простых. При этом она исходит из того, что объединение структур не сводится к их простому сложению, а имеет место перекрытие областей их локализации: целое уже не равно сумме частей, оно не больше и не меньше суммы частей, оно качественно иное. 2) Широкое применение принципа  коэволюции, т.е. сопряженного, взаимообусловленного изменения систем  или  частей  внутри  целого  (см.  статью  "коэволюция").  3)  Укрепление парадигмы  целостности,  связанное  с  осознанием  необходимости  глобального всестороннего взгляда на мир (см. отдельную статью). 4) Преодоление разрыва объекта и субъекта. Если объектом классической науки были простые системы, а объектом неклассической науки - сложные системы, то в настоящее время внимание  ученых  все  больше  привлекают  исторически  развивающиеся  системы, которые с течением времени формируют всё новые уровни своей  организации. При этом возникновение нового уровня организации оказывает воздействие на предыдущий этап, меняя связи и композицию их элементов. В естествознании XX в.  всё  более  широкое  распространение получает  так  называемый  "антропный принцип" , который устанавливает связь существования человека (как наблюдателя)  с  физическими  параметрами  Вселенной  и  Солнечной  системы.  Согласно антропному принципу,  Вселенная должна рассматриваться как сложная самоорганизующаяся система, включенность в нее человека не может быть отброшена. Развитие науки XX в. - как естествознания, так и обществознания - убедительно показывает, что независимого наблюдателя, способного только пассивно наблюдать и не вмешиваться в  "естественный ход событий", просто не существует. Человека - "единственного наблюдателя", которого мы  способны себе представить - невозможно вычленить из окружающего мира, сделать его независимым от его  собственных действий, от процесса приобретения и развития знаний. Облик современной постнеклассической науки характеризуют саморазвивающиеся открытые системы. Если на  предшествующих этапах наука была ориентирована преимущественно на постижение все более сужающегося, изолированного фрагмента действительности, выступавшего в качестве предмета той или иной научной  дисциплины, то специфику современной науки всё более определяют комплексные исследовательские  программы (в которых принимают участие специалисты различных областей знания), междисциплинарные исследования. Реализация комплексных научных программ порождает особую ситуацию сращивания в единой системе деятельности теоретических и экспериментальных исследований, прикладных и фундаментальных  знаний, интенсификации прямых и обратных связей между ними. Все это порождает усиление взаимодействия сложившихся в различных дисциплинарных областях науки идеалов, норм и методов познания.5)  Методологический плюрализм - осознание ограниченности, односторонности любой методологии и, прежде всего, рационалистической, хотя в постнеклассическом естествознании еще более активно (прежде всего, в  силу специфики его предмета и возрастания роли человека в нем), чем на предыдущих этапах, "задействованы" все функции философии - онтологическая, гносеологическая, методологическая, мировоззренческая, аксиологическая и др. Однако попытки введения"внепарадигмальных вкраплений" в содержание научного знания становятся все более распространенным явлением в постнеклассической науке и все убедительнее  ставят  под  сомнение утверждения  о  незыблемости  рациональных норм  и принципов.  6)  Распространение  идеи  развития.  Крупный  физик  и  методолог науки К. фон Вайцзеккер пишет, характеризуя научное познание нашего времени в целом, что развитие науки имеет тенденцию к превращению в науку о развитии. Исторический аспект любой науки, в том числе о неживых  объектах все более выдвигается на передний план познания (в последние годы активно формируются новые направления исследований - эволюционная химия,  универсальная история и др.). 7) Усиливается математизация теорий и уровень их абстрактности. Эта особенность современного естествознания привела к тому, что работа с  его новыми теориями из-за высокого уровня абстракций вводимых в них понятий превратилась в новый и  своеобразный вид деятельности. Возникает угроза превращения теоретической физики в математическую  теорию. В науке XX в. резко возросло значение вычислительной математики (ставшей самостоятельной ветвью математики). В настоящее время важнейшим инструментом научнотехнического  прогресса  становится  математическое  моделирование.  Его  сущность - замена исходного  объекта соответствующей математической моделью. Активная математизация различных областей науки, проникновение математических методов во многие сферы практической деятельности и быстрый прогресс вычислительной техники привели к появлению целого ряда новых математических дисциплин (теория игр, теория информации, теория графов, дискретная математика, теория оптимального управления и др.).


© 2009-2020  lib.ltd.ua