Веб-бібліотека - головна сторінка


Левчук Л. Т. Естетика:

Предмет естетики: історія і теорія проблеми. Предмет естетики: проблема термінології. Предмет естетики: становлення проблематики науки. Естетика як самостійна наука. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків. Естетична діяльність та її форми. Творчий потенціал людської праці. Людина і суспільні відносини як об'єкти естетичної діяльності. З. Природа в структурі естетичної діяльності. Естетична діяльність і мистецтво. Структура естетичної свідомості. Естетичне почуття. Естетичний смак. Естетичний ідеал. Естетичні погляди і теорії. Основні естетичні категорії. Категорії "гармонія" і "міра". Категорії "прекрасне" і "потворне". Категорії "піднесене", "героїчне", "низьке"...

Дмитрук О.Ю., Дмитрук С. В. Екотуризм: Екологічний туризм. Основні концепції, поняття та підходи. Екотуризм базові поняття і терміни. Принципи, функції та завдання екологічного туризму. Гносеологічні та історичні основи екологічного туризму. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних природознавчих та краєзнавчих подорожей в світі. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних туристсько-краєзнавчих подорожей і екскурсій в Україні. Екотуристська діяльність. конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Екотуристська діяльність. Конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Науково-методичні основи менеджменту в екотуризмі. Суспільно-економічні основи та економічний зміст стратегічного менеджменту в екотуризмі...
Лубський В.І., Лубська М.В. Історія релігій: Виникнення релігії. предмет, об'єкт і структура релігієзнавства. релігії народів Дворіччя. Релігія Стародавнього Єгипту. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Зороастризм. Іудаїзм. Релігії Стародавньої Індії. Індуїзм. Буддизм. Релігія в Стародавньому Китаї. Релігія в Японії. Релігія античного світу. Походження християнства. Православ'я. Католицизм. Протестантизм. Іслам. Нетрадиційні релігії. Секулярні вчення релігійного характеру...
Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Історія становлення та розвитку науки. Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження. Етапи становлення і розвитку науки. Поняття, цілі і функції науки. Структурні елементи науки, їх характеристика. Наука як система знань. Наукознавство як система знань. Класифікація наук. Основні риси працівника науки. Організація науково-дослідної роботи в Україні. Організаційна структура науки. Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні. Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. Науково-дослідна робота студентів. Основи методології науково-дослідної діяльності. Поняття методології та методики наукових досліджень. Методологія теоретичних досліджень...

ОРТЕГА-И-ГАСЕТ

(Ortega у Gas-set) Хосе (1883 - 1955) - испанский философ и публицист, в мировоззрении к-рого противоречиво сочетались мотивы неокантианства, философии жизни и феноменологии; сам он характеризовал свой способ философствования как рациовитализм. В основе эстетических воззрений О. лежит мысль о "расширении реальности" в иск-ве путем вовлечения "неизменной материи" в процесс "ирреализации", обособления форм живой жизни от их вещественного содержания с помощью погружения их в мир творческой субъективности художника - мир его чувств
244
и переживаний. Эстетически постичь окружающий мир - значит, по О., выразить его "увиденным изнутри", что под силу лишь художнику, открывающему в "объектах" необъективируемое, в эмпирически реальном - "ирреальное", т. е. идеальное бытие. Способ, каким О. предлагает это делать, напоминает гуссерлевский метод "редукции" ("вынесения за скобки"): художник поворачивает свой глаз "зрачком вовнутрь", чтобы взять образы вещей безотносительно к ним самим - так, как они рождаются и переживаются в его душе, в стихии его "чистой субъективности". С этим способом "дереали-зации" (стилизации) реальности О. и связывает специфику эстетического акта, что изначально роднит его эстетику с авангардистски-модернистскими тенденциями и устремлениями XX в. В духе экспрессионистской эстетики, с одной стороны, и феноменологии Э. Гуссерля - с др., О. утверждает, что подобным образом толкуемый худож. акт позволяет эстетически проникнуть в сущность вещей - открыть их "внутреннюю жизнь". Создаваемый иск-вом "мир новой (идеальной) предметности", в к-ром предметы предстают такими, какие они есть "сами по себе", возникает на обломках эмпирической внешней реальности, уничтожаемой ("ирреализуемой") художником, и не имеет ничего общего с повседневным, привычным ("слишком человеческим") обликом - таков исходный тезис, лежащий в основе ортегианской концепции дегуманизации искусства. Способностью к восприятию этого "нового", "дегуманизированного", иск-ва обладает, согласно О., особая категория людей, отличающихся от всех др. своей восприимчивостью к худож, достоинствам подлинно "совр." произв. А гл. их достоинство, достигаемое на путях эстетического "обесчеловечивания" эмпирической реальности, заключается именно в оторванности от действительности, в противостоянии ей. Т. обр., область "нового иск-ва" создается как особая ("высшая") область реальности, доступная лишь избранным худож. натурам, утверждающим в процессе наслаждения произв. иск-ва и свою "особливость", и свое единство друг с другом - единство элиты (Элитарное искусство). Таков путь, на к-ром О. видел выход из ситуации социальной нивелировки ("омассовления"), сложившейся, по его мнению, в Западной Европе. На место специфически классовой формы структурирования об-ва должна прийти, считает О., социо-культурная - деление об-ва на массу и элиту, осуществляемое на основе культурного, а точнее, эстетического критерия: отношения к авалгардистски-модернистско.му иск-ву. Осн. работы О,, раскрывающие его эстетические воззрения: "Эссе на эстетические темы", "Дегуманизация искусства" (1925), "Восстание масс" (1929 - 30).