Веб-бібліотека - головна сторінка


Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія:

Предмет психології. Особливості та можливості, психології. Особливості психології. Можливості психології. Предмет психології. Здоровий глузд і наука. Предмет психології. Здоровий глузд. Життєві і наукові психологічні знання. Цілі психології. Критичне і творче мислення. Стан психології. Риси справжнього науковця. Основні напрями зарубіжної психології. Біхевіоризм. Психоаналіз. Гуманістична психологія. Гештальт психологія. Спілкування. Маніпулятивна і актуалізаторська моделі спілкування. Поняття, етапи і складність спілкування. Поняття та етапи спілкування. Складність спілкування. Структура спілкування. Комунікація як обмін інформацією. Інтеракція як взаємодія. Перцепція як сприйняття і розуміння людьми один одного...

Петрик О.І., Валецький Ю.М. Валеологія: Курс лекцій: Людина та її здоров'я. Фізичне здоров'я. Психічне здоров'я. Духовне здоров'я. Природні умови здоров'я. Соціальні умови здоров'я. Етнічна культура здоров'я. Оздоровчі методи і системи...
Кунченко-Харченко В.І. Документалістика: Інформаційно-документаційне забезпечення управління. Значення документаційного забезпечення управління. Документ, системи документації. Державна система документаційного забезпечення управління. Автоматизована система документаційного забезпечення. Складання та оформлення документів. Державний стандарт на УСОРД. Вид документа. Бланк документа. Порядок адресування документів. Погодження документів. Посвідчення документа. Відмітки на документах. Вимоги до тексту документа. Складання організаційно-розпорядчих документів. Структура та оформлення кадрової документації. Систематизація документів та їх зберігання. Систематизація документів. Номенклатура справ. Формування справ. Зберігання справ...
Палеха Ю. І. Управлінське документування. Кадрове діловодство: Особливості складання кадрової документації. Вимоги до кадрового діловодства. Визначення поняття «кадрового діловодства». Основні обов'язки і функції кадрових служб. Організація праці співробітників кадрових служб. Призначення документації з кадрів. Завдання обліку кадрів. Місце та склад кадрової документації. Основні групи кадрових документів. Класифікація документів з особового складу. Ведення трудових книжок. Особливості ведення і збереження трудових книжок. Заповнення трудових книжок. Порядок внесення записів про нагородження й заохочення. Порядок внесення відомостей у разі звільнення. Порядок виправлення записів у трудових книжках. Оформлення дублікату трудової книжки. Ведення обліку трудових книжок...
Соціальна робота: технологічний аспект / За ред. А.Й. Капської: Теоретичні основи соціальної роботи. Соціальна робота як практична діяльність. Взаємозв'язок соціальної політики і соціальної роботи. Соціальна робота як вид професійної діяльності. Об'єкти і суб'єкти соціальної роботи. Функції, структура, рівні соціальної роботи. Принципи соціальної роботи. Професійна компетентність спеціаліста соціальної роботи. Професійна компетентність соціального працівника. Методи соціальної роботи. Організаційні форми соціальної роботи. Технологізація соціальної роботи як умова її оптимізації. Технології соціальної роботи: сутність, специфіка, класифікації. Діагностика соціальної роботи як умова успішного її прогнозування. Експертиза й оцінка ефективності соціальної роботи...
Скобло Ю. С., та ін. Безпека життєдіяльності: Концепція дисципліни БЖДЛ. Концепти БЖДЛ. Правове забезпечення розробки концепції БЖДЛ (на базі «Концепції освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини», затвердженої Міносвіти і науки 12 березня 2001 року). Структура концептів БЖДЛ (етапні завдання). Концепція розвитку науки і практики «Безпеки життєдіяльності». Концепція освітянської діяльності. Мета, завдання і структура посібника. Сучасні обставини, що формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Терміни та їх визначення. Теоретичні основи (їх елементи), що формують систему знань дисципліни «безпека життєдіяльності». Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих чинників...
Білуха М. Т. Основи наукових досліджень: Організація науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Завдання наукових досліджень у підготовці економістів і наукових кадрів. Види і форми науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Планування, облік і контроль науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Основи наукознавства. Поняття, зміст і функції науки. Наукознавство та його розвиток. Структура і класифікація науки. Організація науки і підготовка наукових кадрів. Методологія наукових досліджень. Об'єкти наукового дослідження та їх класифікація. Загальнонаукові та емпіричні методи дослідження. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень. Гіпотези у методологи наукових досліджень. Докази у наукових дослідженнях...
Фіцула М.М. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і основні категорії педагогіки. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Завдання педагогіки. Напрями, течії зарубіжної педагогіки. Логіка і методика педагогічних досліджень. Наукові дослідження - шлях до розв'язання проблем педагогіки. Методологія педагогіки. Методи науково-педагогічного дослідження. Етапи педагогічного дослідження. Розвиток, виховання і формування особистості. Процес розвитку і формування особистості. Спадковість і розвиток. Вплив середовища на розвиток і формування особистості. Розвиток і виховання. Діяльність як чинник розвитку особистості. Зарубіжні теорії розвитку особистості...
Гук М. Аппаратные средства IBM PC: Устройство персонального компьютера. Немного компьютерной философии. Конструкция персонального компьютера. Карты, сокеты, слоты, джамперы. Краткий экскурс в цифровую схемотехнику. Кабели и разъемы. Системные ресурсы PC. Распределение памяти. Стандартная память - Conventional Memory. Верхняя память - UMA. Дополнительная память - Extended и Expanded Memory. Использование первого мегабайта физической памяти - Shadow ROM и Shadow RAM. Архитектура унифицированной памяти - UMA. Виртуальная память. Пространство ввода/вывода. Аппаратные прерывания. Немаскируемые прерывания. Маскируемые прерывания. Контроллер прерываний 8259А. Прямой доступ к памяти - DMA. Каналы прямого доступа к памяти и прямое управление шиной. Контроллер прямого доступа...
Архіпов В. В. Організація обслуговування в закладах ресторанного господарства: Загальна характеристика процесу обслуговування. Послуги закладів ресторанного господарства та вимоги до них. Характеристика методів і форм обслуговування. Торгівельні приміщення. Види торгівельних приміщень, їх призначення та характеристика. Взаємозв'язок торгівельних залів, виробничих та підсобних приміщень. Сучасний інтер'єр торгівельного залу та вимоги до нього. Характеристика буфету при ресторані, приміщення для нарізання хліба та сервізної. Організація роботи мийної столового посуду. Устаткування залів. Сучасні вимоги до меблів. Столовий посуд та набори. Столова білизна. Класифікація, вимоги до посуду. Характеристика порцелянового, фаянсового та керамічного посуду...

Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту:

Сутність, значення та особливості розвитку менеджменту. Сутність і значення менеджменту. Предмет, об'єкт і суб'єкт менеджменту. Категорії «управління» і «менеджмент». Методи дослідження у менеджменті. Менеджери та підприємці. Рівні управління. Закони, закономірності та принципи менеджменту. Історія розвитку менеджменту Передумови виникнення науки управління організацією. Етапи розвитку менеджменту. Розвиток управлінської науки в Україні. Організації як об'єкти управління Сутність і класифікація організацій. Колективи (групи) працівників в організації. Фактори впливу на організацію. Процес менеджменту. Види і зміст управлінської діяльності. Функції і технологія менеджменту...

ОРТЕГА-И-ГАССЕ XOCE

(9 мая 1883, Мадрид - 18 октября 1955, Мадрид) - крупнейший испанский философ 20 в. Учился в университетах Бильбао и Мадрида, в 1904 защитил докторскую диссертацию. В 1905 уехал в Германию, учился в Лейпциге, а затем, после недолгого пребывания в Испании, в Берлине и в Марбурге. Учеба у Г. Когена и П. Наторпа оказала значительное влияние на Ортегу - первый этап его творчества можно охарактеризовать как неокантианский. По возвращении в Испанию с 1908 преподавал в Мадридском университете; с 1910 по 1936 возглавлял кафедру метафизики. Им были основаны журнал и издательство "Ревистаде Оксиденте", сыгравшие значительную роль в формировании нескольких поколений испанских интеллектуалов. Ортега принимал активное участие в политической жизни как либеральный публицист, в 1930-е гг. был депутатом кортесов. Вскоре после начала гражданской войны 1936 - 39 покинул Испанию; вернувшись на родину в 1945, остался в оппозиции франкистскому режиму, жил во "внутренней эмиграции". В 1948 основал Институт гуманитарных наук, где читает курсы лекций по философии истории и социологии. В 1950-е гг. ортегианство выступало как единственное светское учение, противостоящее схоластике в испанских университетах и франкизму как либеральная политическая доктрина. Наряду с учениками-эмигрантами (X. Гаос, М. Самбрано и др.), сыгравшими значительную роль в развитии философии в странах Латинской Америки, к ученикам Ортеги относятся и ведущие испанские философы 1950 - 70-х гг. (X. Субирч, X. Мараас, П. Лат Энтральго, X. Л. Арангурен).
Эволюцию воззрений Ортеги правомерно рассматривают как движение от неокантианства к "философии жизни", а затем к экзистенциализму. Вместе с тем подобная схематизация учитывает только внешние влияния, сказывавшиеся на терминологии Ортеги, тогда как основные положения его философии обнаруживаются уже в "Размышлениях о Кихоте" (Meditationes del Quijote, 1914) и с тех пор существенно не меняются. Отталкиваясь от неокантианства, "философии жизни", феноменологии Гуссерля, Ортега создает учение о "жизненном разуме" (си.рациовиталчзм), напоминающее и аналитику Dasein Хайдеггера, н учение о "жизненном мире" 1уссерля. Центральная формула его философии такова: "Я есмь "я" и мои обстоятельства". Первое "Я" - это "радикальная реальность человеческой жизни", в ней укоренены все остальные реальности; второе "я" - это сознание, субъект классической философии; "обстоятельства" (circunstancia) - это все, что может стать предметом акта сознания, причем акта не только познавательного, но также волитивного, эмоционального и т. д. Обстоятельства суть предметности, включающие в себя не только внешний, но и внутренний мир, они иевыводимы из "Я" и не конструируются субъектом; любому акту сознания сопутствует предмет, а сами обстоятельства всегда уже истолкованы - поэтому "вещи" суть наши интерпретации, даже "метафоры". Бытие - это и не материя, и не дух, не какая-то субстанция, но "ракурс", "перспектива". Организующим принципом реальности является точка зрения, а всякая попытка получить "безличную" картину мира оканчиваются неудачей - перспективы sub specie aetemi не существует.
Перспективизм Ортеги дополняется учением о "жизни" как "радикальной реальности" и изначальной активности, а также о творческом воображении и смысяопорождении. Ортега создает собственный вариант герменевтики, который лежит в основе его историциша. У человека нет природы, у него есть история. Ортега разграничивает рефлексивный и дорефлексивный уровни жизни, которые получают у него наименования "идеи" и "верования". Человеческое существование изначально практично, мы "считаемся" с миром до всяких "идей", мы разомкнуты на него в "верованиях". За всякой системой идей, теорией скрывается система верований, самоочевидных "предрассудков". Никакое методологическое сомнение не может отменить верований, без которых нет самого человека. Верования оказываются под сомнением, когда сотрясается сама жизненная почва, когда человек теряет ориентацию в мире и пребывает в экзистенциальном отчаянии. К помощи идей человек прибегает именно в целях восстановления безопасности и уверенности, гармоничного равновесия с миром. В верованиях человек живет "по истине", в сомнении у него появляется вдея истины как чего-то требующего усилий для достижения. Найденная такими усилиями мышления идея-истина со временем становится верованием. Философия и наука возникли именно потому, что была разрушена традиция, рухнули прежние коллективные верования - философия начинается с "кораблекрушения" и попыток выплыть из "моря сомнений". Философия имеет свое начало, но вполне возможен и конец такого способа поиска истины.
Учение об идеях и верованиях лежит в основании философии истории Ортеги. Системы верований коллективны, каждая эпоха характеризуется господством какого-то базисного верования. Исторический кризис происходит вместе с крушением такой системы координат. Человек остается без точки опоры, без твердых убеждений - он теряется в мире. Кризисные периоды насыщены поисками идей-ориентиров: множатся философские доктрины, религиозные ереси и секты. Старая культура уже не вызывает доверия, она непонятна массе - на сцену истории выходят варвары, которые вторгаются не извне, но порождаются самой культурой. Она стала ритуализировашгой, излишне специализированной, фарисейской - боги умирают, а человек оказывается отчужденным от тех смыслов, которые веками несли культурные образцы. В работе "Вокруг Галилея" (En torno a Galileo, 1933) Ортега подробно рассматривает "кризис Возрождения", который завершился вместе с появлением "геометрического разума" картезианской метафизики и физики. Новый способ мышления заявляет о себе и в научных трактатах, и в полемических сочинениях просветителей, и в классицизме, и в парках Версаля, и в отрицающей всякое "неразумие" дисциплине, и в расчетливости законопослушных буржуа, и в революционных декларациях прав и свобод. В 19 в. рассудочная цивилизация одерживает победу за победой, но в первой трети 20 в. кризис охватывает все области культуры - от искусства до политики и экономики. Этому кризису Ортега посвятил целый ряд работ - "Дегуманизация искусства" (La deshumanizacion del arte.., 1925), "Восстание масс" и др. В собственном учении о "жизненном или историческом разуме" он видел путь преодоления того кризиса, который возник в результате крушения "геометрического разума", т. е. классического рационализма и сциентизма.
Ортега написал большое число работ по самым различным философским проблемам - философской антропологии, философии техники, эстетики, философии истории, истории науки и др. Из вышедших посмертно работ наибольшее значение имел набросок теоретической социологии ("Человек и люди"), в котором им была развита теория обычая как базисного элемента социальной жизни. Ортега был одним из основоположников теории массового общества.
Соч.: Obras completas, v. 1 - 9. Madrid, 1953 - 71; в рус. пер.: Что такое философия? М., 1991; Эстетика. Философия культуры. М., 1991; Избранные труды. М., 1997; Obras Completas, v. I Madrid, 19531971.
Лит.: Зыкова А. С. Учение о человеке в философии X. Ортеги-и-Гассета. М-, 1978; ferrater Moral. Ortega у Gasset: an outline of his philosophy. L., 1956; Abellan J. L. Ortega у Gasset en la fflosofla espaftoia. Madrid, [1966]; Moron A.C. El sistema de Ortega y Gasset. Madrid, 1968]; Aguado E. Ortega y Gasset. Madrid, [1970]; Rukser U. Bibliografia de Ortega. Madrid, 1971.
A, M. Руткевич