Веб-бібліотека - головна сторінка


Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови:

Поняття й категорії стилістики. Офіційно-діловий стиль. Науковий стиль. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Норми сучасної української літературної мови. Лексичні засоби стилістики. Стилістична диференціація української лексики. Стилістичне використання багатозначності. Тропи. Стилістичні можливості омонімії. Паронімія як стилістичний засіб і як вада тексту. Використання синонімії в різних стилях мови. Стилістичне використання антонімів. Лексика іншомовного походження в стилістичному плані. Номінативні та стилістичні функції неологізмів. Застаріла лексика зі стилістичного погляду. Терміни в різних стилях мови. Мовні й стилістичні функції професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів...

Ярошовець В.І. Історія філософії: Методологічна рефлексія історико-філософського процесу. Філософія та історія філософії: методологічні підходи до історико-філософської науки. Морально-гуманістичні параметри у світоглядному горизонті української філософії. Світоглядно-гуманістична парадигма у сучасній філософії (постмодерний вимір). Тенденції розвитку світової філософії. «Суміш реальностей» у філософському доробку Е. Дюркгейма. «Самотній голос людини» у філософії Г. Марселя. «Негативна діалектика» Т. Адорно. Структуралізм та постструктуралізм: К. Леві-Стросс та М. Фуко. Трансцендентальний емпіризм Ж. Дельоза. Реконструкція та деконструктивізм (Ж. Дерріда). Концепція метанаративів Ж.-Ф. Ліотара. Американський постмодернізм (Ф. Джеймісон). Італійський постмодернізм...
Пономаренко В. С. Інформаційні системи і технології в економіці: Інформація як продукт і предмет управління об'єктами. Сутність та особливості економічної інформації. Види економічної інформації. Структура і властивості економічної інформації. Інформація як ресурс управління економікою. Сутність інформаційної системи в економіці. Призначення і роль інформаційної системи в економіці. Структура та функції інформаційної системи управління. Інформаційний процес в управлінні економікою як об'єкт автоматизації. Сутність інформаційного процесу управління. Задачі управління, що реалізують інформаційний процес. Автоматизація документообігу в інформаційній системі. Організація інформаційного процесу управління на основі нових інформаційних технологій...
Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Теоретические основы документоведения. Понятие о документе. Сущность понятия «документ». Генезис и развитие понятия «документ». Документ как система. Характеристика документа как системного объекта. Свойства документа. Признаки документа. Функции документа. Информационная составляющая документа. Материальная (физическая) составляющая документа. Материальная основа документа. Форма материального носителя информации. Структура документа. Общая характеристика структуры. Внутренняя структура документа. Внешняя структура документа. Реквизиты документа. Методы и способы документирования. Общие положения. Кодирование информации. Понятие о языках. Знаковый метод фиксирования информации. Понятие о знаках. Классификация знаков...
Орбан-Лембрик Л.Е., Кощинець В.В. Юридична психологія: Юридична психологія в системі наукового знання. Предмет і завдання юридичної психології. Структура юридичної психології. Принципи і методи юридичної психології. Історія становлення і розвитку юридичної психології. Передумови виникнення юридичної психології. Оформлення юридичної психології як науки. Сучасний етап розвитку юридичної психології. Психологія особистості й діяльності. Психологія особистості. Психологія діяльності. Психологія юридичної діяльності. Психологічна специфіка юридичної діяльності. Морально-психологічні засади юридичної діяльності. Емоції, воля і мотиви в юридичній діяльності. Соціалізація особистості. Соціально-психологічна характеристика особистості...
Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики: Сутність соціальної політики і основні напрямки її здійснення. Поняття, сутність і об'єкт соціальної політики. Мета і завдання соціальної політики. Умови реалізації соціальної політики. Суб'єкти соціальної політики. Людина як суб'єкт соціальної політики. Держава як суб'єкт соціальної політики. Політичні партії у структурі суб'єктів соціальної політики. Громадські організації як суб'єкти соціальної політики. Шляхи оптимізації діяльності суб'єктів соціальної політики. Принципи реалізації соціальної політики. Принцип єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації соціальної політики. Принцип взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції і цілеспрямованої діяльності у здійсненні соціальної політики...
Адорно Т. Теорія естетики: Теорія естетики. Мистецтво, суспільство, естетика. Втрата самоочевидності мистецтва - Проти питання про походження - Правдивий зміст і життя художніх творів - Про відносини мистецтва і суспільства - Критика психоаналітичної теорії мистецтва - Теорії мистецтва Канта і Фройда - "Насолода від мистецтва" - Естетичний гедонізм і щастя пізнання. Ситуація. Дезінтеграція матеріалу - Деестетизація мистецтва, критика індустрії культури - Мова страждання - Нове і його історія філософії. Проблема інваріантності; експеримент - Захист измів - Ізми як секуляризовані школи - Робленість і випадок; модерн і якість - "Друга рефлексія" - Нове і тривалість діалектика інтеграції і "суб'єктивна точка" - Нове, утопія і негативність...

ОПЫТ ЭСТЕТИЧЕСКИЙ

- в зависимости от трактовки опыта эстетический опыт интерпретируется как опыт сознания (И. Кант), как мистический, религиозный опыт, или как опыт переживания. Кантианская трактовка нашла своеобразное преломление в концепции Дж. Дьюи и эстетике американской аналитической философии искусства 20 в., где была поставлена задача выделения опыта как специфического рода опыта и описания его имманентных признаков и свойств. М. Бердсли (М. С. Beardsley) выделяет пять признаков эстетического опыта: (1) "сосредоточение на предмете" (object directedness), т. е. концентрация на "отношениях воспринимаемого или воображаемого поля"; (2) "ощущение свободы" (felt freedom), т. е. расслабление и освобоздение от экзистенциальной заботы в акте восприятия; (3) "изоляция аффектов" (detached affect), т. е. редукция выражения чувства для выработки эмоциональной дистанции к объекту восприятия; (4) "активное открытие" (active discovery), т. е. возбуждение от видения точки сопряжения ощущения и понимания; (5) "чувство целостности" (sense of wholeness), т. е. интеграция личности в акте восприятия. Поэтому эстетический опыт в психологическом отношении ценностно нейтрален. В целом такое понимание эстетического опыта свидетельствовало о спекулятивном теоретизировании на темы опыта.
Понятие эстетического опыта занимает центральное место в категориальной структуре рецептивной эстетики. Введенное Р. Ингарденом на основе идей Эд. Гуссерля и наиболее полно разработанное X. Р. Яуссом, оно прежде всего связано с редуцированием точки встречи с опознаваемым эстетическим объектом к ситуации неопознанности. Разрушая при помощи фантазии горизонт ожидания, воспринимающий субъект может видеть вещи в "новом свете". В другом случае эстетический опыт переживается в редуцировании неопознаваемого эстетического объекта к видению его эстетических свойств, что переформирует горизонт ожидания реципиента.
Обращаясь к эстетическому опыту, философы отмечали одну его формообразующую черту - переживание событий встречи с необходимостью адекватного выражения акта этой встречи. Но если эстетический опыт представить как опыт сознания и опыт чувственности, то поскольку в жизни и в реальном строе души его не существует, то как таковой он невозможен. И в целом понятие эстетического опыта нерелевантно, т. к. не отражает и не вмещает в себя содержание того, что мы переживаем в ситуации опыта. Потому что всякий опыт есть опыт переживания, а у переживания всегда есть результат или продукт. Этот продукт всегда обладает формой, о которой мы знаем, что она всегда есть и эта форма - выражение. Как переживаемое опыт всегда стремится к разрешению, в его начальной точке заложена страсть к завершению. В завершенности переживаемого производится рождение выражения. Поэтому всякий опыт - есть sui generis опыт эстетический.
Выражаемое же всегда существует в качестве материала, которым является знак, т. е. в процедуре или процессе сигнификации. Опыт имеет эстетические следствия. Выразительность как исход и являют в мир эти следы, которые, пройдя апробацию культурной общезначимости, обретают форму и вид ценности. Степень и качество выразительности и есть измерения опыта. Точка зрения, что эстетический опыт - это то, что случается, что это случай как таковой, получила свое развитие в работах А. М. Пятигорского и К. М. Мамардашвили. О следах опыта, которые и являют собой его эстетику, может прояснить ситуация отсутствия опыта. Т. е. той, когда опыт не случился. О многих проявлениях любого опыта (мистического, духовного, опыта творчества) можно видеть на признаках псевдоопыта, когда опыта не было, но случалась его имитация. Однако обнаружить отсутствие внутреннего эстетического опыта возможно лишь по знакам складок в текстах выражаемого. Мамардашвили показал, что, когда мы переживаем попытку найти связку сознания с жизнью, то обнаруживаем, что мы живем так, как мы живем, и оказывается, что в такого рода тавтологиях кроется "живая мысль", появляющаяся на мгновение. Именно через этот миг мы можем обрести identity, как самотождеетвенность самому себе.
Такой опыт есть эстетический опыт, если мы способны пойти на риск умирания ни ради чего-либо и пережить в таких тавтологиях состояния, подобные опыту Рильке, галлюциногенным видениям мистическому опыту Блэйка. Близко к этому пониманию эстетического опыта идущая от Ф. Ницше позиция Ф. Кафки и рефлексивная выраженность внутреннего (мистического) опыта Ж. Батая.
Лит.: Кант И. Критика способности суждения. - Соч., т. 4, ч. 2. M., 1969; Гуссерль Э. Феноменология внутреннего сознания времени. М1994; ХаардА. Образное сознание и эстетический опыт у Гуссерля. - "Логос", № 8, 1996; Молчанов В. Парадигмы сознания и структуры опыта. - "Логос", № 3, 1992; Американская философия искусства. Екатеринбург, 1997; Пятигорский А. М. Избранные труды. М., 1996; Мамардашвили М. К. Лекции о Прусте. М., 1995; Батай Ж. Внутренний опыт. М., 1997; JiaussH.R. Asthetische Erfahrung und literarische Hermeneutik. Munch., 1977; Bd I; JaussH. R. Literaturgeschichte als Provokation. Fr.M., 1970; Beardsley M. C. Aesthetics: Problems in Philosophical of Criticism. N. Y,1958.
В. А. Кругликов