Веб-бібліотека - головна сторінка


Іванова Т. В., Піддубна Л. П. Муніципальне діловодство:

Документ і документаційне забезпечення управління. Документ, його роль та місце в муніципальному управлінні. Нормативно-методична база діловодства. Види документів та їх класифікація. Стандартизація, уніфікація і трафаретизація управлінських документів. Документування та документальне забезпечення управлінської діяльності. Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів. Формуляр документа, його основні реквізити та їх характеристика. Бланк документа, вимоги, що пред'являються до нього. Загальні вимоги до оформлення тексту документів. Оформлення організаційно-розпорядчої документації. Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою...

Аляєв Г.Є. та ін. Лекції з релігієзнавства: Предмет релігієзнавства. Релігія і суспільство. Особливості релігієзнавства як науки та учбової дисципліни. Поняття релігії та класифікація релігій. Релігія і суспільство. Форми релігійного життя людини. Релігійний досвід: його сутність, форми і вияви. Культ і богослужіння. Релігія первісного суспільства. Походження та особливості первісних форм релігії. Поняття про міф і міфологію як специфічну форму сприйняття світу. Основні форми первісних культів. Релігія Стародавньої Греції. Архаїчний період становлення грецької міфології. Класичний період розвитку релігії стародавніх греків. Культ і храми. Зороастризм. Пророк Зароастар і його релігійне вчення. Зороастрійські релігійні обряди. Авеста...
Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Місце проблем особистості і спілкування в загальній парадигмі соціальної психології. Особистість і спілкування у процесі уточнення предмета соціальної психології. Особистість і спілкування в загальній структурі соціальної психології. Сфера особистості і спілкування в контексті функцій і поняттєвого апарату соціальної психології. Методологічна основа соціальної психології особистості і спілкування. Еволюція соціально-психологічних знань про особистість і спілкування: як це відбувалося. Основні джерела та передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання. Розвиток зарубіжної соціальної психології. Становлення вітчизняної соціально психології...
Ушакова Н.Г., Помінова I.I. Соціально-економічні типи країн: Теоретичні основи типологізації та класифікації країн. Предмет курсу «Соціально-економічні типи країн», методика типології. Структуризація та типологізація економічних систем. Товарні економічні системи: еволюція, риси. Класифікації соціально-економічних систем. Національні (країнові) моделі економічного розвитку. Типологія моделей економічної трансформації. Практична реалізація моделей економічної трансформації. Азійські нові індустріальні країни (Індонезія, Таїланд, Південна Корея). Китайська модель реформування економіки. Еволюція «латиноамериканської моделі» трансформації економіки. Індійський шлях економічного реформування. Модель економічного зростання України...
Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Історія становлення та розвитку науки. Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження. Етапи становлення і розвитку науки. Поняття, цілі і функції науки. Структурні елементи науки, їх характеристика. Наука як система знань. Наукознавство як система знань. Класифікація наук. Основні риси працівника науки. Організація науково-дослідної роботи в Україні. Організаційна структура науки. Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні. Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. Науково-дослідна робота студентів. Основи методології науково-дослідної діяльності. Поняття методології та методики наукових досліджень. Методологія теоретичних досліджень...
Цюрупа М.В., Ясинська B.C. Основи сучасної політології: Становлення предмету політології - історико-наукові методологічні проблеми. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія - інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна. Методологічні засади, категорії та принципи політології. Основні парадигми політичного мислення. Функції політології. її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин). Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу. Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки. З.Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя...
Бедь В.В. Юридична психологія, 2002: Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загально-психологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...
Пивовар С. Ф. та ін. Всесвітня історія XX століття: Світ на початку XX ст. Революційні події у світі на початку XX ст. Міжнародні відносини наприкінці XIX - на початку XX ст. Перша світова війна. Революція і громадянська війна в Росії (1917-1920 pp. Країни Європи і США у міжвоєнний період. Встановлення тоталітарних режимів у ряді країн Європи. Міжнародні відносини напередодні другої світової війни. Друга світова війна. Політика «холодної війни» у міжнародних відносинах. Світ у повоєнний період. Країни Азії і Африки (1945-1990 pp. Радянський Союз у 1945-1991 pp. Хронологічна таблиця...
Палеха Ю.І. Ділова етика: Етичні проблеми управління та бізнесу. Етичні установки. Діловий протокол. Розвиток суспільства й стилі управління. Формування етики підприємництва. Соціальна відповідальність і економічна етика. Адміністративна етика. Взаємостосунки представників держави і підприємництва. Підготовка та проведення ділових зустрічей. Домовленість про ділову зустріч. Підготовка приміщень. Зустріч делегації. Привітання. Розміщення учасників зустрічі. Офіційна мова. Ділова атрибутика. Візитні картки. Ділові подарунки. Діловий одяг. Організація ділового спілкування. Функції ділового спілкування. Перепони у спілкуванні, його рівні. Соціальні типи в діловому спілкуванні. Закономірності міжособових стосунків. Сучасні теорії міжособових стосунків...
Наливайко Д. С., Шахова К. О. Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму: Німецький романтизм. Ієнський гурток романтиків. Новаліс. Л. Тік і В. Вакенродер. Ф. Гельдерлін. Гейдельберзький гурток романтиків. А. фон Арнім. К. Брентано. Г. фон Клейст. Е. Т. А, Гофман. Г. Гейне. Французький романтизм. Період Консульства і Першої імперії. Ж. де Сталь. Б. Констан. Ф. Р. де Шатобріан. Періоди Реставрації і Липневої монархії. А. де Ламартін. А. де Віньї. Віктор Гюго. Жорж Санд. А. де Мюссе. Ж. де Нерваль. Італійський романтизм. Література 1797-1815 років. У. Фосколо. Література 1816-1848 років. А. Мандзоні. Д. Леопарді. Англійський романтизм. Вільям Блейк. Вільям Вордсворт. Семюель Тейлор Колрідж. Вальтер Скотт. Джордж Ноель Гордон Байрон...
Соціальна робота: технологічний аспект / За ред. А.Й. Капської: Теоретичні основи соціальної роботи. Соціальна робота як практична діяльність. Взаємозв'язок соціальної політики і соціальної роботи. Соціальна робота як вид професійної діяльності. Об'єкти і суб'єкти соціальної роботи. Функції, структура, рівні соціальної роботи. Принципи соціальної роботи. Професійна компетентність спеціаліста соціальної роботи. Професійна компетентність соціального працівника. Методи соціальної роботи. Організаційні форми соціальної роботи. Технологізація соціальної роботи як умова її оптимізації. Технології соціальної роботи: сутність, специфіка, класифікації. Діагностика соціальної роботи як умова успішного її прогнозування. Експертиза й оцінка ефективності соціальної роботи...

Богоявленська Ю.В., Ходаківський Є.І. Економіка та менеджмент праці (праксеологічний аспект):

Філософські та економічні категорії праці. Економіка праці з точки зору праксеології. Вітчизняні школи управління працею. Сутність і зміст трудового процесу в парадигмі праксеології. Концепція діючої особистості. Три категорії цінності праці. Солідарність, конфлікт праці і капіталу. Праця для людини, а не людина для праці (теорія Кароля Войтили). Теорії Коліна Кларка, Пола Ромера в контексті управління. Релігійні аспекти праці. Сучасні теорії мотивації праці. Загальні теорії. Змістовні, процесійні теорії мотивації праці та їх застосування. Змістовні теорії мотивації. Процесійні теорії мотивації. Теорія раціональних рішень. Біхевіористична модель групової мотивації...

ОПЫТ О ЧЕЛОВЕЧЕСКОМ РАЗУМЕНИИ

("An essay concerning human understanding", 1690) - главный труд Локка, посвященный преимущественно вопросам гносеологии. Целью своей работы Локк ставил исследование "происхождения, достоверности и объема человеческого познания". Работу над книгой он начал в 1671 и завершил ее в основном к 1686, продолжая далее частичную доработку. Книга вышла в Лондоне, в издательстве Томаса Бассета. Этому изданию предшествовало сжатое изложение основных идей Локка, опубликованное на французском языке в Голландии в 1688. При жизни автора вышло еще три издания "О.оЧ.Р." с изменениями и доработками (в 1694, 1695 и 1700), а также издания на французском и латинском языках. В посмертном архиве Локка сохранилось три черновых наброска "О.оЧ.Р", которые относятся к 1671 и 1685. Их новое издание вышло в Оксфорде в 1980. Кроме черновых набросков в архиве философа было обнаружено также неоконченное произведение на тему о том, как "управлять разумом" при поисках истины, которое он хотел добавить к "О.оЧ.Р.". Оно пронизано идеей практического использования знаний. Его напечатали в 1706 вместе с пятым изданием основного произведения. Одним из исходных положений теории познания Локка был тезис о происхождении всего человеческого знания из опыта, под которым он понимал чувственное восприятие внешних объектов. Для обоснования своих взглядов Локк подвергает критике популярную в то время в гносеологии теорию врожденных идей картезианцев, кембриджских платоников и Мальбранша, признававших особое внечувственное знание. Эта критика, которой посвящена вся первая книга "О.оЧ.Р", опирается на глубокое убеждение философа в существовании внешних объектов, независимых от человеческого разума. Локк, придерживаясь мысли о том, что нет ничего в мыслях, чего бы не было в чувствах, пришел к утверждению, что на опыте основывается все наше знание. Это положение является исходным пунктом для всего мировоззрения философа. Сознание новорожденного, по мысли Локка, - это "чистая доска" и только опыт, состоящий в первую очередь из ощущений, наполняет его содержанием. Опыт состоит из идей, под которыми Локк понимал любой "объект человеческого мышления": чувства, представления, впечатления, понятия, продукты воображения, интеллект, эмоциональные и волевые акты души, а также иногда и чувственные качества в самих объектах. Вопросу о происхождении идей в уме человека посвящена вторая книга "О.оЧ.Р". Источник отображения внешнего мира Локк видит в самом объективном мире: "простые идеи не выдумки нашего воображения, а естественные и закономерные продукты вещей, которые... действуют на нас". Простые чувственные идеи Локк разделил на первичные и вторичные качества. Первичные качества не отделимы от тела, "реально существуют" в самих телах, присущи им всем и всегда - это протяженность, фигура, толчок, механическое движение, покой и телесная непроницаемость. О вторичных качествах, по мысли Локка, нельзя сказать с полной уверенностью, что они отражают свойства внешних вещей, такими как они есть. Это идеи, возникающие в сознании субъекта только при соответствующих условиях восприятия. У Локка наличествуют несколько решений проблемы об отношении идеи вторичных качеств к вещам. Но в основном он считает, что идеи вторичных качеств соответствуют силам, которые присущи телам, находящимся вне нас. Особая структура сочетаний первичных качеств обладает способностью вызывать в уме человека идеи вторичных качеств. В качестве особого внутреннего опыта Локк выделяет так называемую рефлексию. В рефлексии ум познает свои чувственные и эмоциональные процессы. Вводя понятие рефлексии, философ, по сути, признает активность сознания и самосознания. При этом он указывает, что рефлексия может существовать только на основе чувственного внешнего опыта. Помимо внешнего опыта, рефлексия порождает идеи существования, времени и числа. Пытаясь объяснить относительную устойчивость сочетания идей внешнего опыта, Локк приходит к предположению о некоторой связующей их субстанции - материи, которую он понимал как "плотную субстанцию". В то же время понятие материальной субстанции представлялось Локку неотчетливым, а способ образования этого понятия - сомнительным. Идея субстанции - продукт воображения: люди представляют себе "под" вещами с их многообразными качествами некоторую общую для них опору. В определенной степени Локк продолжает традиции номинализма: все вещи, которые существуют - единичны. Но у них есть сходство в тех или иных свойствах. Разум на основании этого сходства создает общие идеи, которые затем фиксируются в знаках. Процесс познания, начинаясь от простых идей, идет к сложным, в чем, согласно Локку, проявляется присущая сознанию активность. На основе сравнения, сопоставления и абстрагирования разум получает сложные идеи. Процесс обобщения идет следующим образом: единичные объекты определенного класса расчленяются на простые свойства, выделяются те, которые повторяются, что дает общую идею. Проводя различие между видами знания по степени достоверности, Локк считал исходным чувственное знание: оно содержит сведения о существовании вещей вне нас и в этом смысле является почти "интуитивным". Давая знания единичных свойств вещей, оно приближается к знанию более общего характера через использование аналогий, свидетельств различных лиц и пр. Это вероятностное знание. Второй вид знаний демонстративное - т.е. знание через умозаключения, среди которых Локк выделял умозаключение через сравнение и вообще отношения идей. Высший вид знания - интуитивное знание, т.е. непосредственное восприятие разумом соответствия или несоответствия идей друг другу. Дело в том, утверждал Локк, что еще до умозаключений активность ума проявляется в образовании сложных идей посредством невольного или активного комбинирования простых идей тремя способами. Первый представляет собой суммирование простых идей, благодаря чему появляются сложные идеи субстанций (здесь под субстанцией понимаются самостоятельные единичные объекты), а также идеи модусов (т.е. признаков и действий субстанций) - простых (образуемых соединением однородных простых идей) и смешанных (образованных посредством аналогичных соединений разнородных идей). Второй способ - это сравнение идей, благодаря чему получаются идеи отношений. В соответствии с концептуалистскими взглядами Локка на соотношение общего и единичного, он разрабатывает третий способ образования производных идей в третьей книге "О.оЧ.Р.". Третий способ представляет собой обобщение через предшествовавшую абстракцию, когда суммируются идеи, предварительно отвлеченные от предметов данной группы, в результате чего возникают общие идеи. Локк таким образом сформулировал теорию преобразования простых идей в сложные. Простые идеи - это только первичный материал для размышления (и именно это их объединяет). Их можно различить по источнику, из которого они исходят: простые идеи ощущения (зрение, чувство протяженности, пространства, движения) и рефлексии, которые разум находит в себе самом (восприятие, воля). Но существуют и такие простые идеи, которые опираются и на ощущения, и на рефлексию одновременно: удовольствие, печаль, могущество, существование. В этом контексте Локк различал несколько типов познания, в зависимости от их отношения к действительности. При восприятии простых идей душа пассивна. И наоборот, она активно участвует в процессе образования сложных идей из простых, протекающих в трех формах: соединении, сопоставлении и абстрагировании. Иными словами, деятельность разума заключается в соединении и разъединении простых идей. Согласно Локку, существуют три формы сложных идей: идеи субстанции (вещь существует сама по себе: идея свинца, идея человека), идеи модуса (вещь, представляемая ими, не существует сама по себе: идеи треугольника, убийства), идеи отношения, состоящие в сравнении двух отчетливых идей. Следовательно, познание заключается в анализе соответствия или несоответствия двух идей. Вопрос о реальности общего Локк решал следующим образом: "деление вещей на виды и обозначение по ним есть работа разума, который из наблюдаемого между вещами сходства делает предпосылку к образованию отвлеченных общих идей и устанавливает их в уме вместе с относящимися к ним названиями". Локк выдвигает понятие семантики как общей теории знаков и их роли в познании. В четвертой книге "О.оЧ.Р." Локк рассматривает вопрос о соотношении между простыми идеями и их внешними источниками. Этот вопрос выступает здесь в качестве проблемы истины. Истину Локк понимает как соответствие идей объектам и связей между идеями и связям между объектами: "Наше познание реально лишь постольку, поскольку идеи сообразны с действительностью вещей". Кроме того, философ ставит вопрос о соотношении разума и веры и решает его в пользу разума. По отношению к вере разум оказывается у Локка высшей инстанцией, от человеческого разума зависит признать или не признать какое-либо положение за истину откровения. На основе произведенного анализа Локк очерчивает границы человеческого разума, - того, что человек может познать и понять: мы не способны иметь положительного знания о бесконечности, о вечности, о делах Бога; наша собственная сущность доступна нам лишь через проявления мысли в актах рефлексии; и наконец, реальная сущность вещей недосягаема для сознания, которое способно постигнуть только их номинальную сущность. В своем трактате Локк изучает человеческое познание в его истории, в процессе его становления. И познание он рассматривает лишь с точки зрения истории, этнографии, лингвистики и психологии. Но Локк не исследует этот вопрос с точки зрения физики. Философ также не касается проблем природы и сущности души, действительных причин ощущений и тех идей, которые душа находит в самой себе.