Веб-бібліотека - головна сторінка


Білявський Г. О. та ін. Основи загальної екології:

Теоретичні аспекти загальної екології. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища. Структура природного середовища. Природне середовище. Атмосфера. Літосфера. Гідросфера. Природні ресурси. Біосфера. Загальні властивості біосфери. Склад і функціонування біосфери. Проблема походження життя на Землі. Еволюція біосфери. Еволюція людини. Ноосфера. «Біосфера-2». Кругообіг речовин та енергії в біосфері. Організми та середовище. Великий кругообіг речовин й енергії. Вплив антропогенного фактора на кругообіг. Природні ресурси Землі. Біологічні ресурси. Мінеральні й енергетичні ресурси. Кліматичні ресурси. Життєвий простір. Генетичний фонд. Структура сучасної екології. Предмет екології. Основні екологічні поняття...

Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: Фразеологізм як лінгвістична одиниця. Ознаки фразеологізму. Обсяг фразеології. Олександр Потебня - предтеча української фразеології. Ідеографічна характеристика фразеології. Вибірковість фразеології. Ідеографічна класифікація фразеологізмів. Семантика фразеологізму. Фразеологічне значення. Співвіднесеність фразеологізму і слова. Творення слів на базі фразеологізмів. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів. Системні відношення у фразеології. Багатозначність фразеологізмів. Синонімія у фразеології. Фразеологічні варіанти. Антонімія фразеологічних одиниць. Класифікація фразеологізмів. Семантична класифікація. Генетична класифікація. Функціональна класифікація...

ОПРЕДМЕЧИВАНИЕ И РАСПРЕДМЕЧИВАНИЕ

- категории марксистской философии, выражающие собой противоположности, единством и взаимопроникновением которых является человеческая предметная деятельность. Опредмечивание - это процесс, в котором человеческие способности переходят в предмет и воплощаются в нем, благодаря чему предмет становится социально-культурным, или "человеческим предметом" (см. Маркс К, - Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т. 42, с. 121). Деятельность опредмечивается не только во внешнем результате, но и в качествах самого субъекта: изменяя мир, человек изменяет самого себя, Распредмечивание - это процесс, в котором свойства, сущность, "логика предмета" становятся достоянием человека, его способностей, благодаря чему последние развиваются и наполняются предметным содержанием. Человек распредмечивает как формы прошлой культуры, так и природные явления, которые он тем самым включает в свой общественный мир. Опредмечивание и распредмечивание раскрывают внутренний динамизм материальной и духовной культуры как живого целого, существующего только в процессе непрерывного воспроизведения его и созидания человеческой деятельностью.
Эти два взаимосвязанных процесса заключают в себе три уровня: во-первых, деятельность вызывает в объекте или наследует из него такие изменения, которые аналогичны действию сил самой природы; во-вторых, она создает и воссоздает произведения культуры, наследует и творит ее ценности; в-третьих, совершается изменение самого субъекта, его приобщение к другим субъектам, включение в межчеловеческие отношения, в историческую связь с обществом.
Г. С. Батищев