Веб-бібліотека

Історія світової культури / За ред. В.М. Шейко:

Культура первісної доби. Культура стародавнього єгипту. Культура дворіччя. культура стародавньої індії. Культура стародавньої греції. Культура стародавнього риму. Культура візантії. Культура стародавнього та середньовічного китаю. Культура середньовічного ісламського світу. Культура західнофропейського середньовіччя. Культура відродження. фропейська культура хvіі століття. Фропейська культура доби просвітництва. Культура XIX століття. Культура XX століття...

Сало Я. М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування: Характеристика ресторанів та кафе. Історія виникнення ресторанів та кафе. Характеристика приміщень ресторанів. Характеристика допоміжних приміщень ресторану. Матеріально-технічне забезпечення ресторану. Меблі та обладнання торгового залу. Меблі та обладнання банкетних залів. Асортимент скляного посуду. Асортимент скляного посуду для ресторанів. Асортимент столового посуду з порцеляни. Асортимент металевого посуду. Столове приладдя. Столова білизна. Підготовка до обслуговування відвідувачів. Санітарно-гігієнічна підготовка торгового залу. Розставляння меблів. Сервірування столів. Особливості розміщення посуду та столового приладдя. Естетика в сервіруванні стола...
Федорченко В.К. та ін. Історія екскурсійної діяльності в Україні: Зародження екскурсійної діяльності на українських землях (друга половина XIX - початок XX ст.). Виникнення і розвиток освітянських екскурсій. Екскурсійна діяльність наукових товариств. Перше бюро подорожей та екскурсій. Екскурсійна діяльність у період Української революції (1917-1920 pp.). Підготовка кадрів екскурсоводів у дорадянський період. Екскурсійна діяльність в Україні в 20-30-х роках XX століття. Створення та розвиток системи екскурсійних закладів. Діяльність системи екскурсійних закладів. Екскурсійна діяльність навчальних закладів. Екскурсійна діяльність наукових установ. Екскурсія як засіб ідейно-політичного виховання в Радянській Україні...
Мальська М. П., Худо В. В. Туристичний бізнес: Історія розвитку туризму. Початковий етап. Становлення туристичного бізнесу. Туризм як галузь індустрії. Монополізація туристичної індустрії. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристичні ресурси. Туристично-рекреаційні ресурси. Історико-культурні рекреаційні ресурси. Природні рекреаційні ресурси. Туризм і екологія. Екотуризм. Туристичне районування світу. Туристичне районування України. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування...
Калінін Ю.А. Релігієзнавство: Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика. Матеріалістична концепція релігії. Марксистська релігієзнавча концепція. Об'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Суб'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Натуралістична концепція релігії. Соціологічна концепція релігії. Релігія як суспільне явище і складова частина духовної культури. Сутність і походження релігії. Релігія як сфера духовної культури, її елементи і структура. Функції релігії та її роль у житті суспільства. Релігії світу. Родоплемінні культи. Магія. Фетишизм. Анімізм. Тотемізм. Землеробські культи. Шаманізм. Ранні національні релігії. Релігія Стародавнього Єгипту...
Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документів: Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів, її суть і види. Суть і значення наукової обробки документів. Поняття "згортання інформації". Види наукової (аналітико-синтетичної) обробки документів. Наукова обробка документів як сукупність процесів аналізу і синтезу. Використання наукової обробки документів. Бібліографічний опис документів. Поняття бібліографічного опису, його функції, вимоги до нього. Основні етапи розвитку теорії та практики бібліографічного опису. Розвиток книгоопису з давнини до XVIII ст. Розвиток книгоопису в XIX ст. Розвиток теорії та практики бібліографічного опису в XX ст. Теорія і практика бібліографічного опису в першій половині XX ст...
Шевчук П. І. Соціальна політика: Сутність соціальної політики. Соціальна справедливість і соціальна рівність. Зміст і мета соціальної політики. Завдання соціальної політики. Об'єкти і суб'єкти соціальної політики. Інструменти соціальної політики. Складові соціальної політики. Ринок праці і зайнятість. Ринок праці. Робоча сила, її показники та методи їх визначення. Трудова мобільність. Міграція робочої сили та її вплив на ринок праці. Зайнятість і реалізація трудової активності. Види зайнятості. Безробіття, його види та форми. Неформальний сектор трудової активності. Ситуація на ринку праці України. Шляхи зниження безробіття. Бідність і шляхи її подолання. Бідність як соціально-економічне явище. Поширення бідності в Україні. Поняття мінімального споживчого бюджету...
Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Ф. Міжнародні організації: Інституційне середовище міжнародного бізнесу. Міжнародні організації в системі регулювання міжнародних економічних відносин. Історія виникнення та етапи розвитку міжнародних організацій. Сутність сучасної міжнародної організації. Типізація міжнародних організацій. Механізм функціонування міжнародних організацій. Право міжнародних організацій. Механізми впливу міжнародних організацій на країни-члени. Прийняття рішень у міжнародних організаціях. Міжнародні службовці. Інститут постійних представництв держав при міжнародних організаціях. Запитання і завдання для обговорення. Міждержавні економічні організації. Сутність і види міждержавних організацій. Основні функції міждержавних організацій...
Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи / За ред. Волошина І. М: Теоретичні аспекти розвитку сільського туризму. Основні види та форми розвитку сільського туризму. Світовий досвід розвитку сільського туризму. Рекреаційний потенціал сільського туризму. Роль культурно-пізнавального потенціалу в розвитку сільського туризму. Територіально-просторові ресурси сільського туризму. Організація та планування сільського туризму. Історичні передумови становлення та організаційно-законодавче забезпечення у сфері сільського туризму України. Стратегічне планування сільського туризму. Маркетинг послуг гостинної садиби. Технологічні основи гостинності. Основні вимоги щодо облаштування агрооселі для прийому туристів. Організація праці менеджера...

ОПРЕДЕЛЕНИЕ, дефиниция

(лат. defenitio - ограничение) - логическая операция, раскрывающая содержание понятия. Напр., обычное определение термометра указывает, что это, во-первых, прибор и, во-вторых, именно тот, с помощью которого измеряется температура. Важность определений подчеркивал еще Сократ, говоривший, что он продолжает дело своей матери, акушерки, и помогает родиться истине в споре. Анализируя вместе со своими оппонентами различные случаи употребления конкретного понятия, он стремился прийти в конце концов к его прояснению и О. В лингвистике О. - толкование слова О.отличает и отграничивает определяемый предмет от всех иных. Приведенное О. термометра позволяет однозначно отличить термометры от всех предметов, не являющихся приборами, и отграничить термометры по присущим только им признакам от всех иных приборов. О. раскрывает сущность определяемых предметов, указывает те основные признаки, без которых они не способны существовать и от которых в значительной мере зависят все иные их признаки. Напр., О. человека как животного с мягкой мочкой уха или как существа, способного смеяться, отграничивает людей от всех иных животных, но не раскрывает глубокой сущности человека. Более удачным в этом смысле является О. человека как разумного животного или как животного, производящего орудия труда. О. может быть более глубоким или менее глубоким, и его глубина зависит прежде всего от уровня знаний об определяемом предмете. Необходимо также учитывать известную относительность сущности: существенное для одной цели может оказаться второстепенным с т.зр. др. цели. Напр., в геометрии могут использоваться разные, не совпадающие между собой О. понятия "линия", и вряд ли можно сказать, что одно из них раскрывает более глубокую сущность этого понятия, чем другие.
Конкретные формы, в которых реализуется операция О., чрезвычайно разнообразны. Прежде всего необходимо отметить различие между явными и неявными О. Первые имеют форму равенства двух имен, вторые не имеют такой формы. К первым относятся, в частности, наиболее употребительные, родовидовые О., называемые также "классическими", ко вторым - контекстуальные, остенсивные, аксиоматические и др. О. Принципиально важным является различие между реальными и номинальными О. Первые представляют собой описания определяемых предметов и являются истинными или ложными, вторые представляют собой предписания (нормы), говорящие о том, какое значение следует придавать вновь вводимым понятиям, и не имеют истинностного значения.
Относительно О. иногда высказывается общий принцип: "Об определениях не спорят", или: "О словах не спорят". Однако мнение, будто по поводу О. неразумно или даже бессмысленно спорить, - явно ошибочно. Оно не согласуется с общим представлением об О. и его задачах в обычной жизни и в научном исследовании. Это мнение противоречит также тому очевидному факту, что споры об О. являются обычным делом. За указанным принципом стоит, судя по всему, предостережение, что споры о реальных О. и споры о номинальных О. принципиально различны. Реальное О. есть описание какой-то совокупности объектов, и проверка его правильности заключается в сопоставлении его с описываемым объектом. Адекватное описание - истинно; описание, не соответствующее деиствительности, - ложно. Споры относительно реальных О. - это обычно споры по поводу истинности описательных (дескриптивных) высказываний. Номинальное О. не описывает что-то, а требует нечто реализовывать. Поэтому спор здесь идет не об истинности некоторого описания, а о целесообразности, правомерности и т.п. выдвигаемого требования. Положим, кто-то определяет "бегемота" как "хищное парнокопытное млекопитающее отряда нежвачных". На такое О. можно возразить, что оно неверно, поскольку является ложным: бегемоты - не хищники, а травоядные животные. Но, допустим, кто-то говорит, что он будет отныне называть "бегемотами" всех представителей отряда пресмыкающихся, включающего аллигаторов, гавиалов и настоящих крокодилов. В данном случае нельзя сказать, что О. ложно. Человек, вводящий новое слово, ничего не описывает, а только требует - от себя или от др., - чтобы рассматриваемые объекты именовались этим, а не др. словом. Но спор возможен и уместен и здесь. Аллигаторов, гавиалов и настоящих крокодилов принято называть "крокодилами", нет смысла менять это устоявшееся имя на "бегемот", тем более что последнее закрепилось уже за совсем иными животными. Такая замена нецелесообразна, она не принесет пользы. Хуже того, неизбежная в случае переименования путаница принесет прямой вред. Возражения сводятся, т.о., к тому, что предложение - или даже требование - переименовать крокодилов в бегемотов нецелесообразно и неэффективно. О. любого вида в принципе может быть предметом спора. Но споры об О.-требованиях ведутся иначе, чем об О,-описаниях.
Одна из особенностей языка философии заключается в обилии в нем размытых, недостаточно определенных в отношении своего содержания понятий. Отсюда в философии сравнительно немного О. При этом ббльшая их часть относится к контекстуальным, раскрывающим содержание понятия путем указания его многообразных связей с др. понятиями, встречающимися в тексте. Характерно, что философия коллективистических обществ тяготеет к наиболее простым, родо-видовым О. и полна ожесточенных споров по поводу таких О. (см.: Индивидуалистическое общество и коллективистическое общество).
О. является эффективным средством против неясности понятий и рассуждений. Вместе с тем невозможно определить все, точно так же как невозможно доказать все. О. сводит неизвестное к известному, не более того. Оно всегда предполагает, что есть вещи, известные без всякого О. и разъяснения и не требующие дальнейших уточнений с помощью чего-то более очевидного. "Неясное" и "неопределимое" не одно и то же. Как раз наиболее ясное, само собой понятное и очевидное меньше всего нуждается в О., а зачастую и просто не допускает его.
О. действуют в довольно узком интервале. С одной стороны, он ограничен тем, что признается очевидным и не нуждающимся в особом разъяснении, сведении к чему-то еще более известному и очевидному. С др. стороны, область успешного О. ограничена тем, что многое остается пока еще не настолько изученным и понятным, чтобы дать ему точную характеристику. Попытка определить то, что еще не готово для О., способна создать только обманчивую видимость ясности.
Наиболее строгие О. встречаются в науках, имеющих дело с абстрактными объектами. Легко определить, напр., квадрат, совершенное или нечетное число. С трудом даются О. конкретных, реально существующих вещей, взятых во всем многообразии присущих им свойств. Напр., хотя с момента открытия электрона прошло не так уж много времени, ему давались уже десятки разных О.
В художественной литературе нет никаких О., если не считать определенности каждого слова его окружением. В философии и науке О. не так часты, как это может показаться, если составлять представление о филос. и научном творчестве только по учебникам. Цельность и ясность как художественным произведениям, так и филос. и научным теориям придают не столько разъяснения и ссылки на более ясное и очевидное, сколько многообразные внутренние связи понятий. Ясность и обоснованность той целостной системы, в которую входит понятие, являются гарантией и его собственной ясности.
О Попа К. Определение. М., 1976; Горский Д. П. Определение. М., 1985; ИвинАЛ. Логика. М., 1999. А.А. Ивин


© 2009-2020  lib.ltd.ua