Веб-бібліотека

Шепітько В. Ю. Психологія судової діяльності:

Вступ до психології судової діяльності. Поняття психології судової діяльності та її закономірності. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток наукових основ психології судової діяльності. Методи психології та можливості їх застосування у правозастосовчій практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Психологія особистості в судовій діяльності. Поняття про особистість. Структура психічних властивостей та їх характеристика. Емоції і почуття. Психічні стани. Психологія судді. Поняття професіографії та професіограми. Професійна деформація та шляхи її усунення. Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка...

Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: Загальні засади педагогіки вищої школи. Предмет і завдання педагогіки вищої школи. Педагогіка вищої школи як наука. Зв'язки педагогіки вищої школи з іншими науками. Завдання педагогіки вищої школи на сучасному етапі. Логіка і методика педагогічного дослідження. Сутність, категорії, принципи і етапи педагогічного дослідження. Методи науково-педагогічного дослідження. Студент вищого навчального закладу як об'єкт і суб'єкт навчання і виховання. Загальна характеристика і класифікація студентів вищого навчального закладу. Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців. Викладач вищого навчального закладу. Педагогічна діяльність викладача вищого навчального закладу. Вимоги до особистості викладача вищого навчального закладу...

ОПЕРАЦИОНАЛИЗМ

- направление в методологии и философии науки, сводящее теоретическое знание к эмпирическим процедурам измерения. Основатель - П. Бриджмен, выдвинувший концепцию операционализма в работе "Логика современной физики" (Logic of modem physics, 1927). Согласно операционализму, смысл того или иного понятия синонимичен соответствующему множеству операций. Первоначально операционализм выдвигал требование, чтобы подобные операции были обязательно физическими, а для научных понятий - операциями измерения (т. е. инструментальными), поскольку только те понятия выражают физическую реальность, которые могут быть определены различными физическими операциями. Концепция операционализма имела ярко выраженный эмпирический характер и была близка доктрине логического позитивизма. Под влиянием критики Бриджмен смягчил свои первоначальные требования и расширил круг допустимых для определения понятий операции, включив в них т. н. умственные операции (вербальные операции и манипуляции с символами), что по существу превратило операционализм в нечто неопределенное.
Операционализм абсолютизировал операциональные определения, признав их универсальным способом формирования теоретических понятий. В действительности же посредством операциональных определений формулируются лишь эмпирические условия применимости теоретических понятий. Если в 30 - 40-х гг. операционалистские идеи оказывали воздействие на ряд школ и течений в физике, психологии и социологии, то в современных условиях операционализм полностью утратил свое влияние.
Лит.: Т. И. Современные теории познания, пер. с англ. М., 1965, с, 327-30.


© 2009-2020  lib.ltd.ua