Веб-бібліотека - головна сторінка


Орбан-Лембрик Л.Е., Кощинець В.В. Юридична психологія:

Юридична психологія в системі наукового знання. Предмет і завдання юридичної психології. Структура юридичної психології. Принципи і методи юридичної психології. Історія становлення і розвитку юридичної психології. Передумови виникнення юридичної психології. Оформлення юридичної психології як науки. Сучасний етап розвитку юридичної психології. Психологія особистості й діяльності. Психологія особистості. Психологія діяльності. Психологія юридичної діяльності. Психологічна специфіка юридичної діяльності. Морально-психологічні засади юридичної діяльності. Емоції, воля і мотиви в юридичній діяльності. Соціалізація особистості. Соціально-психологічна характеристика особистості...

Роменець В. А. Історія психології XIX - початку XX століття: Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології. Матеріальне та ідеальне єство людини і принципи взаємної доповнюваності о історичній психології та історії психології. Образ людини: академічний стиль. Наукова і сцієнтнетська психологія XIX - початку XX століття. Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопепгауер (1788-1860). Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна. Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В. І. Вернадського. Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Купа...
Історія світової культури / За ред. В.М. Шейко: Культура первісної доби. Культура стародавнього єгипту. Культура дворіччя. культура стародавньої індії. Культура стародавньої греції. Культура стародавнього риму. Культура візантії. Культура стародавнього та середньовічного китаю. Культура середньовічного ісламського світу. Культура західнофропейського середньовіччя. Культура відродження. фропейська культура хvіі століття. Фропейська культура доби просвітництва. Культура XIX століття. Культура XX століття...
Іванов В.Ф. Техніка оформлення газети: Принципи й завдання художньо-технічного оформлення газети. Оформлення газети - важлива частина роботи над номером. (Історія оформлення періодичних видань. Загальні риси та ознаки оформлення газет. Визначення, завдання і функції оформлення періодичних видань. Обличчя видання. Головні складові газетної форми. Постійні елементи газети. Заголовна частина газети. Розділові засоби. Службові деталі. Розмірні елементи газети. Формат газети. Обсяг газети. Формат смуги. Кількість і формат текстових колонок. Композиція газети. Композиційно-графічне моделювання. Властивості композиції. Засоби композиції. Конструктивні особливості композиції полоси. Особливості композиції номера газети. Композиційно-графічна модель видання...

ОНТОЛОГИЯ

(греч. ontos - сущее и logos - учение, слово). 1. Под О., или "первой философией , в домарксистской философии понималось учение о бытии вообще, бытии как таковом, независимом от его частных видов. В этом смысле О. равнозначна метафизике - системе умозрительных всеобщих определений бытия. В эпоху позднего средневековья католические философы пытались использовать аристотелевскую идею метафизики для построения такого учения о бытии, к-рое бы служило философским доказательством истин религии. Эти попытки получили наиболее законченный вид в философско-теологической системе Фомы Ливийского. В новое время (приблизительно с 16 в.) под О. стали понимать особую часть метафизики, учение о сверхчувственной, нематериальной структуре всего существующего. Термин "О. принадлежит нем. философу Р. Гоклениусу (1613). Законченное выражение идея такой О., получила в философии Вольфа, к-рая утратила всякую связь с содержанием частных наук и строила О. большей частью путем абстрактно-дедуктивного и грамматического анализа ее понятий (бытие, возможность и действительность, количество и качество, субстанция и акциденция, причина и действие и др.). Противоположная тенденция выступала в материалистических учениях Гоббса, Спинозы, Локка, фр. материалистов 18 в., поскольку положительное содержание этих учений, опиравшихся на данные экспериментальных наук, объективно подрывало идею О. как философской дисциплины высшего ранга, как "первой философии , изолированной от гносеологии и логики. Критика О. представителями нем. классического идеализма (Кант, Гегель и др.) была двойственной: с одной стороны, О. объявляли бессодержательной и тавтологичной, с др. - эта критика заканчивалась требованием создать новую, более совершенную О. (метафизику), заменить ее трансцендентальным идеализмом (Кант, Шеллинг), логикой (Гегель). Система Гегеля в идеалистической форме предвосхитила идею единства О. (диалектики), логики и теории познания и этим указала выход из рамок умозрительного философствования к действительному положительному познанию мира (Энгельс). 2. В зап. философии 20 в. в результате реакции на распространение субъективно-идеалистических течений (Неокантианство, Позитивцзм) предпринимаются попытки построить на объективно-идеалистической основе "новую онтологию ("трансцендентальная онтология Гуссерля, "критическая онтология Н. Гартмана, "фундаментальная онтология Хайдеггера). В новых онтологических учениях под О. понимается система всеобщих понятий бытия, постигаемых с помощью сверхчувственной и сверхрациональной интуиции. Идея "новой О. подхвачена рядом католических философов, к-рые пытаются "синтезировать "традиционную , идущую от Аристотеля, О. с кантовской трансцендентальной философией и противопоставить свою О. философии диалектического материализма. 3. В марксистской философии термин "О. систематического применения не имеет; иногда его употребляют как синоним учения о наиболее общих законах бытия. В то же время предпринимаются попытки ввести в философию в качестве универсального принципа понятие бытия. Тем самым дается стимул для разработки марксистской О.