Веб-бібліотека

Беззубко Л.В. та ін. Управління трудовими конфліктами:

Теоретичні основи вивчення конфліктів. Загальна характеристика конфлікту як явища. Конфлікт як об'єкт вивчення і управління. Основні типи конфліктів. Стадії трудових конфліктів. Основні причини трудових конфліктів. Вивчення проблем трудових конфліктів. Дослідження трудових конфліктів. Вивчення трудових конфліктів (на прикладі підприємств Донецької області). Методичні підходи до вивчення стану трудових конфліктів. Нормативно-правові і соціальні основи управління конфліктами. Характеристика існуючої в Україні системи соціального захисту. Вивчення проблем трудових конфліктів. Характеристика нормативно-правової бази вирішення трудових конфліктів. Стратегія управління конфліктами...

Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Загальні основи педагогіки. Учитель і суспільство. Людина і суспільство. Роль учителя у суспільному розвитку. Функції учителя. Якості учителя-вихователя. Педагогічні вміння учителя-вихователя. Педагогічна майстерність. Предмет і завдання педагогіки. Предмет педагогіки, її категорії. Педагогіка в системі наук. Джерела розвитку педагогіки. Структура педагогічних наук. Методи науково-педагогічних досліджень. Розвиток і формування особистості. Поняття про розвиток і формування. Біологічне і соціальне у розвитку людини. Акселерація та ретардація. Вікова періодизація дітей. Мета і завдання виховання. Сутність виховання, його мета. Завдання складових виховання. Комплексний підхід до виховання...
Левчук Л. Т. Естетика: Предмет естетики: історія і теорія проблеми. Предмет естетики: проблема термінології. Предмет естетики: становлення проблематики науки. Естетика як самостійна наука. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків. Естетична діяльність та її форми. Творчий потенціал людської праці. Людина і суспільні відносини як об'єкти естетичної діяльності. З. Природа в структурі естетичної діяльності. Естетична діяльність і мистецтво. Структура естетичної свідомості. Естетичне почуття. Естетичний смак. Естетичний ідеал. Естетичні погляди і теорії. Основні естетичні категорії. Категорії "гармонія" і "міра". Категорії "прекрасне" і "потворне". Категорії "піднесене", "героїчне", "низьке"...
Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Моральні цінності в сучасному світі. Що таке етика. Етос і мораль. Етика як філософська наука. Завдання науки етики. Мораль як соціальний феномен. Попереднє зауваження. Мораль і проблема її соціальної детермінації. Первісні форми регуляції людської поведінки. Процес виокремлення моралі. Мораль та інституційна регуляція. Мораль і право. Мораль і звичай. Мораль і спільноти. Універсальність і спільнотність у системі етичних пріоритетів. Мораль і соціальна диференціація суспільства. Етичні проблеми національних відносин. Загальнолюдське в моралі. Чи існує прогрес у царині людської моральності. Поняття і структура моральної свідомості. Місце моральної свідомості в системі моралі (Порядок дальшого викладу)...
Титаренко Л.Д. та ін. Ідентифікація та фальсифікація продовольчих товарів: Ідентифікація товарів. Сутність ідентифікації товарів. Ідентифікація та оцінка відповідності товарів. Види і засоби ідентифікації. Способи і методи ідентифікації. Фальсифікація товарів. Сутність і види фальсифікації. Наслідки фальсифікації. Заходи попередження фальсифікації. Способи і методи виявлення фальсифікації продовольчих товарів. Зерноборошняні товари. Кондитерські товари. Плоди та овочі. Смакові товари. Харчові жири. Молоко та молочні продукти. М'ясо та м'ясні товари. Риба та рибопродукти...

ОККУЛЬТИЗМ

(от лат. occultus - тайный, сокровенный), общее название учений, признающих существование скрытых сил в человеке и космосе, недоступных для общего человеч. опыта, но доступных для людей, прошедших через особое посвящение и спец. психич. тренировку. При этом цель ритуала посвящения, нередко связанного с психич. потрясениями, переживанием смерти и "нового рождения", усматривается в достижении "высшей ступени" сознания и нового видения мира, открывающего доступ к т. н. тайным знаниям - воздействию или контролю над скрытыми силами природы и человека. В филос. плане О. ближе всего к гилозоизму и пантеизму, рассматривающим мир как некий одухотворённый организм, все силы к-рого находятся в непрестанном динамич. взаимодействии. Объём и содержание понятия О., как и его роль, изменялись на протяжении истории; на разных этапах развития культуры он вступал в сложные взаимоотношения с наукой, философией, религией, иск-вом. Ряд явлений, прежде считавшихся чисто оккультными (напр., магнетизм в эпоху Возрождения, гравитация в астрологии, гипнотизм в 18 в.), позднее отошли в сферу науки. Однако большая часть т. н. оккультных явлений отвергается наукой как не находящая себе места в совр. науч. картине мира.
Впервые в самостоят. сферу, не связанную к.-л. религ. системой, О. выделяется в эпоху поздней античности на базе эллинистич. религ. синкретизма. В 1-4 вв. в Александрии создаётся обширная оккультная лнтра, наз. герметической (по имени легендарного основателя О. - Гермеса Трисмегиста; см. Герметизм). Тогда же кодифицируются "герметич. науки" (алхимия и астрология) и появляется теоретич. соч. О. - "Изумрудная скрижаль", формулирующая учение о "соответствиях", всеобщих таинств, связях всех элементов Вселенной (связи между планетами, металлами, драгоценными камнями, растениями и частями человеч. тела). Аналогична этому связь между смыслом слова и его начертанием в каббале. Представление О. о человеке как о микрокосме, воспроизводящем неисчерпаемое богатство и структуру макрокосма (см. Микрокосмос и макрокосмос), легло в основу оккультного учения об аналогии. Человек и мир взаимно объясняются в О. друг через друга; человеч. волевые акты рассматриваются как особые природные силы, способные прямо воздействовать на мир.С утверждением христианства как господств. религии О., подобно гностицизму, подвергается гонениям и культивируется лишь в тайных еретических учениях.
В эпоху Возрождения О. способствовал разрушению ср.-век. картины мира, преодолению умозрит. схоластики и подготовке развития экспериментального естествознания. Предельного развития О. достиг у Агриппы Неттесхеймского, к-рый в соч. "Оккультная философия" (1533) стремился к синтезу различных оккультно-магич. учений и к превращению магии в "естеств." науку, изучающую тайные силы ("симпатии" и "антипатии"), связующие элементы Вселенной. Центр тяжести переносился при этом на человека как микрокосм и "узел Вселенной", средоточие материальных и духовных сил; астрология и магия рассматриваются, т. о., как средство овладения скрытыми силами природы. Создаётся новая концепция учёногомага, управляющего стихиями, что стимулировало развитие естествознания в 17 в. (ср. переход от О. к "естеств." знанию в итал. натурфилософии Возрождения - у Дж. Кардано, Б. Телезио и др.).
Развитие естеств. паук в 17 в. подорвало веру в О. и "герметич. науки". В то же время получают распространение светские оккультные об-ва. Крупнейшие из них - розенкрейцеры, у к-рых алхимия и элементы каббалы сочетаются с социальными проектами (идеи "обновления" земли и "всеобщей реформы", выраженные на языке алхимич. учения о преобразовании природы и человека), а "оккультный мистицизм" - с естеств.-науч. рационализмом. Связь социальной утопии с эзотерич. традицией О. прослеживается в "Городе Солнца" Кампанеллы и "Новой Атлантиде" Ф. Бэкона. Оккультнокосмологич. система Р. Фладда (1574-1637), главы англ. розенкрейцеров, легла позднее в основу шотл. масонства.
С кон. 19 в., в условиях кризиса традиц. религий, начались попытки создания некой новой "универсальной" религии на основе объединения оккультных и религ.-филос. учений самых разных времён и народов (теософия, антропософия и др.). В сер. 20 в. для Зап. Европы и США стало характерным распространение массового коммерч. О. (астрологии, оккультной медицины, мантики), причём сами "маги" выступают в роли дельцов пли антрепренеров. Среди причин этого явления, отражающего общий кризис совр. бурж. культуры, - растущее отчуждение и механизация жизни, чувство неуверенности, разочарования в традиц. ценностях бурж. общества, бездуховность "массовой культуры".


© 2009-2020  lib.ltd.ua