Веб-бібліотека

Білуха М. Т. Основи наукових досліджень:

Організація науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Завдання наукових досліджень у підготовці економістів і наукових кадрів. Види і форми науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Планування, облік і контроль науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Основи наукознавства. Поняття, зміст і функції науки. Наукознавство та його розвиток. Структура і класифікація науки. Організація науки і підготовка наукових кадрів. Методологія наукових досліджень. Об'єкти наукового дослідження та їх класифікація. Загальнонаукові та емпіричні методи дослідження. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень. Гіпотези у методологи наукових досліджень. Докази у наукових дослідженнях...

Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Місце проблем особистості і спілкування в загальній парадигмі соціальної психології. Особистість і спілкування у процесі уточнення предмета соціальної психології. Особистість і спілкування в загальній структурі соціальної психології. Сфера особистості і спілкування в контексті функцій і поняттєвого апарату соціальної психології. Методологічна основа соціальної психології особистості і спілкування. Еволюція соціально-психологічних знань про особистість і спілкування: як це відбувалося. Основні джерела та передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання. Розвиток зарубіжної соціальної психології. Становлення вітчизняної соціально психології...

ОДЕЙСТВОТВОРЕНИЕ

- термин, применяемый Герценом в работах 1840-х гг. для обозначения процесса превращения духа в действительность, знания в действие, в практику. Изучая философию Гегеля, Герцен обратил внимание на процесс "оформления" идеи, т. е. придания материи, как инобытию духа, определенной формы. Термином "О." он характеризует процесс превращения потенции, заложенной в духе, в действительность. Мысль об О. идеи, мысли, сущего развивается им в "Письмах об изучении природы". В работе "Дилетантизм в науке" Герцен говорит об О. своего призвания каждой личностью, к-рая оставляет благодаря этому печать своей индивидуальности на событиях. Целью философии нельзя считать только ведение, т. е. познание. Познание - лишь момент в целостной человеческой деятельности, к-рая должна завершаться каким-то действием, поступком, т. е. превращением знания в действие. В работе "Публичные чтения г. Грановского" (статья 2-я) Герцен отмечал, что О. познанной истины - задача не только грядущего, но и настоящего. Он подчеркивал каждодневность процесса О. в жизни личности и в развитии человеческой истории, считая его постоянным процессом воплощения личностью своего призвания, своих знаний в действие, реальным процессом воздействия ее на историю, творчеством истории.


© 2009-2020  lib.ltd.ua