Веб-бібліотека - головна сторінка


Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи / За ред. Волошина І. М:

Теоретичні аспекти розвитку сільського туризму. Основні види та форми розвитку сільського туризму. Світовий досвід розвитку сільського туризму. Рекреаційний потенціал сільського туризму. Роль культурно-пізнавального потенціалу в розвитку сільського туризму. Територіально-просторові ресурси сільського туризму. Організація та планування сільського туризму. Історичні передумови становлення та організаційно-законодавче забезпечення у сфері сільського туризму України. Стратегічне планування сільського туризму. Маркетинг послуг гостинної садиби. Технологічні основи гостинності. Основні вимоги щодо облаштування агрооселі для прийому туристів. Організація праці менеджера...

Багров М. В. та ін. Землезнавство: Історія й методологія сучасного землезнавства. Історія формування уявлень про землю і всесвіт. Від натурфілософії до сучасної науки: уявлення людства про Всесвіт і Землю. Уявлення про будову Землі. Земна поверхня як географічне середовище людства. Спадщина видатних європейських землезнавців. Землезнавство найновішого часу. Основні поняття сучасного землезнавства. Методологія сучасного землезнавства. Джерела інформації в землезнавстві. Парадигми землезнавства. Методологічні засади землезнавства. Засоби подання інформації в землезнавстві. Методи землезнавства. Загальні природничі й організаційні закони в географічній оболонці. Механічна взаємодія в планетарних фізико-географічних процесах. Ізостазія в геосферах...
Калінін Ю.А. Релігієзнавство: Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика. Матеріалістична концепція релігії. Марксистська релігієзнавча концепція. Об'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Суб'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Натуралістична концепція релігії. Соціологічна концепція релігії. Релігія як суспільне явище і складова частина духовної культури. Сутність і походження релігії. Релігія як сфера духовної культури, її елементи і структура. Функції релігії та її роль у житті суспільства. Релігії світу. Родоплемінні культи. Магія. Фетишизм. Анімізм. Тотемізм. Землеробські культи. Шаманізм. Ранні національні релігії. Релігія Стародавнього Єгипту...
Старушенко Л.І. Анатомія і фізіологія людини: Історичний нарис. Основні відомості про структуру та функції клітин, тканин, органів і систем. Апарат руху й опори. Кістки. Осьовий скелет. Скелет голови. Кістки мозкового черепа. Кістки лицевого черепа. Хребтовий стовп. Грудна клітка. Додатковий скелет. Кістки верхньої кінцівки. Кістки нижньої кінцівки. Суглоби кінцівок. М'язи. М'язи частин тіла. Системи крові та кровообігу. Система крові. Склад, кількість і фізико-хімічні властивості крові. Клітини крові. Зсідання крові (гемокоагуляція). Групи крові. Система кровообігу. Діяльність серця. Кровоносна система. Лімфатична система. Дихальна система. Дихання. Вентиляція легенів. Газообмін в легенях і тканинах. Регуляція дихання. Травна система. Травлення. Обмін речовин...
Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Економіка та розвиток регіонів (областей) України: Стан, проблеми та основні напрями розвитку господарства економічних районів (регіонів) обласного рангу:. Вінницький регіон. Волинський регіон. Дніпропетровський регіон. Донецький регіон. Житомирський регіон. Закарпатський регіон. Запорізький регіон. Івано-Франківський регіон. Київський регіон. Кіровоградський регіон. Львівський регіон. Луганський регіон. Миколаївський регіон. Одеський регіон. Полтавський регіон. Рівненський регіон. Сумський регіон. Тернопільський регіон. Харківський регіон. Херсонський регіон. Хмельницький регіон. Черкаський регіон. Чернівецький регіон. Чернігівський регіон. Кримський регіон...
Мальська М. П., Худо В. В. Туристичний бізнес: Історія розвитку туризму. Початковий етап. Становлення туристичного бізнесу. Туризм як галузь індустрії. Монополізація туристичної індустрії. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристичні ресурси. Туристично-рекреаційні ресурси. Історико-культурні рекреаційні ресурси. Природні рекреаційні ресурси. Туризм і екологія. Екотуризм. Туристичне районування світу. Туристичне районування України. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування...
Кислюк К. В., Кучер О. М. Релігієзнавство: Релігія як духовний феномен людства. Сутність і складові частини релігії. Феномен релігійної свідомості. Основні теорії походження релігії. Функції релігії. Класифікація релігій. Релігієзнавство як галузь наукового знання. Предмет і структура релігієзнавства. Релігієзнавство та богослов'я (теологія). Філософія релігії. Соціологія релігії. Психологія релігії. Географія релігії. Історія релігії. Феноменологія релігії. Первісні форми релігії. Особливості первісних форм релігії. Фетишизм. Тотемізм. Анімізм. Племінні культи. Магія. Табу. Шаманізм. Етнічні і регіональні релігії. Особливості первісних форм релігії. Іудаїзм: історія, віровчення, культ. Зороастризм: звичаї і вірування. Індуїзм - релігія давньої і сучасної Індії...
Голуб Н.Б. та ін. Технологія сучасного уроку рідної мови: Заняття №1. Заняття №2. Заняття №3. Заняття №4. Заняття №5. Заняття №6. Заняття №7. Заняття №8. Заняття №9. Заняття №10. Заняття №11. Заняття №12. Заняття №13. Заняття №14. Заняття №15. Заключне слово...

Общественный договор

- социально-философская теория, объясняющая происхождение гражданского общества, государства, права как результат соглашения между людьми. К необходимости подобного соглашения люди пришли, осознав невозможность обеспечить свои естественные права и безопасность вне государства. Представления о договорных отношениях, лежащих в основе совместной жизни, содержатся уже в воззрениях народов древних Индии, Китая, Японии, Греции. Учение О. д. опирается на идеи свободного соглашений индивидов по поводу совместной жизни в обществе и на идеи естественного права (присущего самой природе человека), которое, в свою очередь, основано на божественной справедливости, по-своему преломившейся в сознании людей. Например, в античной философии морали общепринятые воззрения на справедливость и выступали в качестве основы права. Нравственные регулятивы, лежащие в основе естественного права, выражены в максимах: "Ничего сверх меры", "Не делай сам того, что ты порицаешь в других" (Фалес). Концептуализация теории О. д. начинается с итальянского мыслителя Г. Гроция (1583-1645) - одного из ранних творцов "юридического мировоззрения" Нового времени. Государство им определяется как "совершенный союз свободных людей, заключенный ради соблюдения права и общей пользы". Сам принцип договора диктуется естественным правом, ибо, замечает Гроций, необходимо, чтобы между людьми существовал какой-нибудь порядок соблюдения взаимных обязательств. В этой связи Гроций приводит высказывания ряда авторов (Аристотеля, Цицерона, Сенеки, Плутарха, Тертул-лиана и др.) о роли согласованного общего мнения в деле решения социальных проблем в связи с осуществлением естественного права каждым. Специальное внимание Гроций уделяет вопросу о праве подданных сопротивляться действиям власти, "противным естественному праву и божественным заповедям". Взгляды Гроция о естественном праве и государстве как союзе, создаваемом ради соблюдения права, использовались и развивались Дж. Локком, Ж.-Ж. Руссо, Т. Джефферсоном и другими мыслителями для обоснования идей о неотчуждаемых естественных правах и свободах личности, о праве подданных свергнуть несправедливое правительство, об О. д. как проявлении суверенитета народа, о конституционно-правовом оформлении государства и ограничении его власти, о господстве права и закона в условиях правового государства. У Т. Гоббса естественное право человека оказывается причиной "состояния войны всех против всех", ибо каждый в отсутствие общей власти имеет право на всё. В этом и состоит, согласно Гоббсу, суть естественного права и естественной свободы. Гарантировать мир и безопасность может лишь власть, держащая людей в страхе и направляющая их действия к общему благу. Такая власть может быть установлена лишь путем сосредоточения всей силы в одном человеке или собрании людей, сводящих все воли участников договора в единую волю. "Государство есть единое лицо, ответственным за действия которого сделало себя путем взаимного договора между собой огромное множество людей, с тем чтобы это лицо могло использовать силу и средства всех так, как считает необходимым для их мира и общей защиты". Образование государства знаменует переход всего общества от естественного состояния к гражданскому, государственному. У власти есть предел: среди неотчуждаемых прав человека Гоббс называет право сопротивления тем, ктр пося-i ает на его жизнь и здоровье; никакой договор не может осязать человека обвинять себя и сознаваться в предъявляемом обвинении, воздерживаться от пищи, отказываться пользоваться водой, воздухом, лекарствами и другими необходимыми для жизни вещами. Для Дж. Локка естественное состояние не противоречит гражданскому. Естественное состояние общества содержит в себе внутренние регулятивы. Более того, на законах природы основываются и все гражданские законы. Лишь неудобства естественного состояния, связанные с тем, что человек должен быть одновременно и судьей, и законодателем, и исполнителем закона, вызвали О. д. к жизни. О. д. не заключается с соседними государствами, поэтому отношения с ними регулируются на основании естественного права, опираются на благоразумие и мудрость. Иная интерпретация О. д. обнаруживается у Ж.-Ж. Руссо в трактате "Об общественном договоре". О. д. дает государству неограниченную власть над всеми его членами как участниками соглашения. Эта власть, направляемая общей волей, есть единый, неделимей, неотчуждаемый суверенитет народа. Для Руссо О. д. - это не договор "каждого с каждым", как считал Гоббс. О. д. - это договор между каждым и сувереном. У Гоббса обязательства берут на себя в основном подданные. У Руссо обязательства взаимные. Кроме того, суверен - особая, условная фигура, он носитель об- щейзоли, коллективного интереса. Так, по мнению Руссо, народ посредством суверена сам осуществляет свою власть в обществе. Для Гоббса О. д. нерушим и вечен, Руссо считает возможным его расторгнуть или пересмотреть. Теория О. д. повлияла на представления Канта, Фихте о праве и государстве. Вместе с тем уже в XIX в. возникает критика этой теории. Оппозиция "естественное - искусственное", реализующаяся в целом в теориях О. д., рассматривающих гражданское общество как совокупность атомизированных индивидов, держащихся вместе силой государственного принуждения, прдвергается сомнению. Общество имеет свои законы, Считал О. Конт, независимо от условных соглашений, договоров между людьми. Государство - лишь часть сложного механизма социальной регуляции. Теория О. д. оказала влияние на современные концепции "меняющегося естественного права" человека, статус которого в постиндустриальном обществе определяется функционально-ролевыми отношениями "по соглашению". Теория О. д. в настоящее время не является основным теоретическим принципом объяснения государственно-правовых отношений. Однако нравственный пафос, ей присущий, не утратил практического значения и сейчас.