Веб-бібліотека - головна сторінка


Проектування інформаційних систем / За ред. В. С. Пономаренка:

Загальнотеоретичні засади проектування автоматизованих інформаційних систем. Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованих інформаційних систем. Системний підхід, цілі та принципи проектування інформаційних систем. Декомпозиція інформаційної системи. Якість та ефективність інформаційної системи. Процес проектування інформаційної системи. Сутність процесу проектування, його стадії та етапи. Учасники процесу проектування. Трудомісткість етапів проектування. Методи і засоби проектування інформаційних систем. Сутність і класифікація методів проектування інформаційних систем. Засоби проектування інформаційних систем та їх класифікація. Методи і моделі прийняття проектних рішень...

Академічне релігієзнавство / За ред. А. Колодного: Релігієзнавство - специфічна сфера гуманітарного знання. Релігієзнавство як наука. Предмет і об'єкт релігієзнавства. Структурні поділи і особливості релігієзнавства. Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства. Герменевтичний аспект релігієзнавства. Релігієзнавство і теологія. Принципи академічного релігієзнавства. Принципи релігієзнавчих досліджень як гносеологічні феномени. Принцип об'єктивності. Принцип історизму. Принципи дуальності і загальнолюдськості. Зміна парадигм методологічного мислення в релігієзнавстві. Релігія як предмет наукового дослідження. Зародки науки про релігію. Вчення про релігію епохи середніх віків і Нового часу. Становлення релігієзнавства як галузі наукового знання...
Фіцула М.М. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і основні категорії педагогіки. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Завдання педагогіки. Напрями, течії зарубіжної педагогіки. Логіка і методика педагогічних досліджень. Наукові дослідження - шлях до розв'язання проблем педагогіки. Методологія педагогіки. Методи науково-педагогічного дослідження. Етапи педагогічного дослідження. Розвиток, виховання і формування особистості. Процес розвитку і формування особистості. Спадковість і розвиток. Вплив середовища на розвиток і формування особистості. Розвиток і виховання. Діяльність як чинник розвитку особистості. Зарубіжні теорії розвитку особистості...
Мосіяшенко В.А. Українська етнопедагогіка: Загальні основи української етнопедагогіки. Поняття про педагогіку, народну педагогіку, етнопедагогіку. З історії розвитку української етнопедагогіки. Структура української етнопедагогіки. Основні принципи і засоби української етнопедагогіки. Педагогічні погляди народу на виховання підростаючого покоління. Мета, зміст та основні чинники виховання. Засоби та методи виховання. Принципи народного виховання. Самовиховання в житті людини. Етнопедагогіка - основа сучасної національної системи виховання. Виховний ідеал української народної педагогіки. Суть виховного ідеалу. Традиційний український ідеал людини. Тип досконалої людини в українській козацькій педагогіці. Виховний ідеал у творчості Г. Ващенка...
Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство: Дозвіллєзнавство як наукова дисципліна та навчальний предмет. Дозвілля і дозвіллєва діяльність як галузь наукового знання. Соціальний феномен вільного часу. Структура дозвіллєвої діяльності. Соціально-історичні особливості розвитку сучасної системи культурно-дозвіллєвої діяльності. Історико-культурний аналіз дозвілля та дозвіллєвої діяльності наприкінці XIX - 90-ті роки XX ст. Соціально-історичні особливості розвитку дозвіллєвих центрів для молоді в нашій країні і за кордоном. Сучасний етап організації культурно-дозвіллєвої діяльності в країнах зарубіжжя. Соціалізація вільного часу та дозвіллєвої діяльності. Час як значна соціальна цінність. Зміст і структура вільного часу...

ОБРАЗЕЦ КУЛЬТУРНЫЙ

- понятие устойчивой конфигурации связей людей друг с другом, с предметной и природной средой, к-рая обусловливается опр. типами ситуаций, предписанным поведением в них человека, а также критериями, по к-рым оцениваются действия человека или его связи с окружающим миром. Термин "pattern", заимствованный из биологии, был впервые применен Р. Бенедикт (1934) к общим "атрибутам" или "стилям", лежащим в основе культур. Амер. антрополог Крёбер, создавая в пер. тр. 20 в. "естеств. историю" культур, воспользовался этим термином для обозначения способов внутр. организации и структуры объектов. В этом случае социальная практика рассматривалась как набор моделей функционально оправданных алгоритмов поведения. В дальнейших исследованиях Крёбер склонялся к тому, чтобы отождествлять понятие модели, образца с понятием системы ценностей. В настоящее время o.k. представляет собой исключительно емкое понятие, к-рое заключает в себе и информацию о мире, и момент его оценки, и способы действия в нем человека, и стимулы таких действий. В качестве o.k. способны выступить явления культуры широкого диапазона действия и разл. формы: материальные предметы, способы и манеры поведения, правовые или обыденные нормативы поступков людей, жанры и стили худож. творчества, формы экон., полит, или религ. отношений и т.д. o.k. выполняет в культуре исключительно важную функциональную и развивающую роль. С одной стороны, на уровне обыденной практики o.k. выступает стереотипной схемой поведения, взаимодействия, оценивая людей, их манипулирования с материальными предметами, равно как и самими предметами культуры, позволяя каждому конкр. человеку действовать в привычной среде без излишних затрат энергии. При этом o.k. носит неосознанно-практич. характер. o.k. этого уровня по большей части сравнительно быстро (по истор. масштабам) вычеркивается из памяти об-ва, как полностью исчерпавший свои культурный ресурс. На высших уровнях культурной активности, в сфере порождения новых форм и стилистич. ценностей филос., религ., худож. характера, имеет место создание особого рода уникальных o.k., способных создавать культурные стили. Созданные одаренными художниками, великими мыслителями, высоконравственными авторитетами, эти o.k. приобретают общезначимый характер для данного об-ва (а иногда и для более широкого круга социокультурных сообществ) и превращаются в универсальные, фундаментальные эталоны, позволяющие на их основе обновлять культуру, развивать ее в последующие периоды истории. На этом уровне культурной практики o.k. выступает как программа с высокой степенью информативности, проблемно-разрешающей способности, ценностной и нормативной значимости. o.k. этого уровня в большей степени помогают людям разрешать проблемные ситуации, делать осознанный выбор в сложной обстановке, а также определять линию поведения в непривычных или уникальных обстоятельствах. Каждое поколение находит в o.k. новые содержат, моменты, поэтому o.k. такого рода выступают в роли связующих звеньев разнообр. видов человеч. активности как в синхронном, так и в диахрон-ном разрезе.
С т.зр. саморазвития и стилистич. обновления форм o.k. неравнозначны. Они представляют собой иерархич. структуру, на высшем уровне к-рой имеет место порождение новых культурных форм, в то время как на уровне практич. повседневной социальной активности происходит лишь их частичная ассимиляция в виде стереотипизированных, слабо осознаваемых шаблонов поведения и взаимодействия.
Эвристич. потенциал использования понятия o.k. особенно отчетливо проявляется в анализе динамики культуры вообще, и в изучении изменений этнонац. культур в частности, в понимании соотношения культуры и субкультур, в сравнении разных культур между собой и т.п.
Лит.: Ионин Л.Г. Понятийный аппарат социол. анализа культуры // Методол. проблемы теоретико-прикладных исследований культуры. М., 1988; Benedict R. Patterns of Culture. Boston, 1959; Kroeber A. L. Historical Reconstruction of Culture Growths and Organic Evolution //American Anthropologist. Menasha. 1931. V. 33. № 2; Idem. The Nature of Culture. Chi., 1952; Idem. Configurations of Culture Growth. Berk.; LosAng., 1944.
Г.А. Аванесова