Веб-бібліотека - головна сторінка


Лукашевич М. П., Мигович І.І. Теорія і методи соціальної роботи:

Соціальна робота як наукова і навчальна дисципліна. Сутність поняття "соціальна робота". Об'єкт і суб'єкт соціальної роботи. Функції і принципи соціальної роботи. Соціальна робота як галузь науки і навчальна дисципліна. Виникнення і розвиток теорії соціальної роботи. Передумови виникнення теорії соціальної роботи в Україні. Становлення соціальної роботи як науки в Україні. Розвиток вітчизняної теорії соціальної роботи. Сучасні теорії соціальної роботи. Адаптивно-соціалізаційна теорія соціальної роботи. Людина як суб'єкт-об'єкт соціальної роботи. Соціалізація і адаптація як базові процеси соціальної роботи. Адаптивно-соціалізаційна концепція соціальної роботи...

Мельник Л. П. Психологія управління: Предмет наукового вивчення сучасної психологічної науки. Поняття про психологію. Психіка людини як об'єкт дослідження. Структура сучасної психологічної науки. Психологія управління. Методи соціально-психологічних досліджень управлінської діяльності. Наукове спостереження та його види. Методи опитування. Експериментальні дослідження, їх переваги та недоліки. Метод вивчення документів. Особистість працівника, її структура і прояви. Поняття про особистість. Співвідношення понять "індивід", "особистість", "індивідуальність". Структура особистості працівника. Психологічна ієрархія її складових. Психологія управлінської діяльності менеджера. Організаційна діяльність менеджера...
Історія України: нове бачення / Під ред. В.А. Смолія: Стародавня доба. Кам'яний вік. Епоха міді - бронзи. Трипільська культура. Скіфо-сарматський світ. Античні міста Північного Причорномор'я. Населення України в 1 тис. н.е. Слов'яни. Київська Русь. Вихід на історичну сцену. Передумови для утворення східнослов'янської держави. Київське князівство Аскольда. Інші осередки державності на Русі. Народження Давньоруської держави наприкінці IX - на початку X ст. Розвиток державності на Русі в першій половині X ст. Ігор. Перші спроби регламентації данини й адміністративно-судової системи. Ольга. Характер і форма Давньоруської держави ІХ-Х ст. Воєнна активність Русі в 60-х - на початку 70-х pp. X ст. Святослав. Розбудова держави за Володимира Святославича...
Запаско Я. та ін. Початки українського друкарства: Степан Гунько. Книга - культура духовна. Яким Запаско. Про дофедорівське книгодрукування в Україні. Орест Мацюк. Чи було книгодрукування на Україні до Івана Федорова. Орест Мацюк. Ще про початки книгодрукування на Україні. Володимир Стасенко. Проблемні питання історії початку українського кириличного друкарства...

ОБРАЗ ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ

специфическая для искусства форма отражения действительности и выражения мыслей и чувств художника. О. х. рождается в воображении художника (Воображение художественное), воплощается в создаваемом им произв. в той или иной материальной форме (пластической, звуковой, жесто-мими-ческой, словесной) и воссоздается воображением воспринимающего иск-во зрителя, читателя, слушателя. В отличие от др. типов О. (напр., фотодокументального или абстрактно-геометрического) О. х., отражая те или иные явления действительности, одновременно несет в себе целостно-духовное содержание, в к-ром органически слито эмоциональное и интеллектуальное отношение художника к миру. Это дает основание ученым говорить об образном языке искусства, необходимом ему для того, чтобы воплощать н передавать людям определенные ценностно-познавательные представления, эстетические идеи и идеалы. Чувственная конкретность и обобщенность органически соединяются в О. х., но в разных пропорциях: превалирование первой проявляется наиболее ярко в портретном изображении, доминирование второй - в символическом О. (Символ), а их равновесие - в О. типическом. В каждом виде искусства О. х. имеет особую структуру, обусловленную, с одной стороны, особенностями выражаемого в нем духовного содержания, а с др. - характером материала, в котором содержание это воплощается (Материал искусства). Так, О. х. в архитектуре статичен, а в лит-ре динамичен, в живописи изобразителен, а в музыке - интонационен (Интонация); в одних жанрах О. х. предстает в О. человека, в др. - выступает как О. природы, в третьих - вещи, в четвертых - соединяет представление человеческого действия и среды, в к-рой оно развертывается. Но во всех случаях способом восприятия О. х. является не одно только созерцание, а и переживание. Последнее как раз и свидетельствует, что воспринимаемое зрителем, читателем, слушателем произв. имеет отношение к иск-ву, является худож. произв. О. х. имеет разные масштабы. Самый малый его масштаб, т. наз. "микрообраз", - это мельчайшая единица худож. ткани произв. иск-ва (тропы в поэзии - метафоры, метонимии, сравнения и т. п.; мелодические попевки в музыке). Более крупный масштаб О. х., "макрообраз", - это персонаж в романе, пьесе, кинокартине, музыкальная тема в симфонии или О. действия - сюжетный ход, композиционно-ритмическая структура произв. Еще более крупный масштаб представляет собой О. произв. иск-ва в целом - описываемого события в повести, в фильме, в театральном спектакле, О. природы в пейзажной картине. Наконец, иногда все творчество художника можно рассматривать как единый "мегаобраз" мира и человека в мире. Таковы, напр., целостный О. творчества Достоевского, отличающийся от образа мира в произв. А. П. Чехова, совокупный О. х., рождающийся в музыке ф. Шопена, в отличие от образа творчества Ф. Шуберта или Ф. Листа. Многомасштабность значения О. х. - одно из свидетельств того, что в иск-ве все имеет худож. образный характер. Иными словами, мысленный разрез произв. иск-ва на любом уровне и в любой плоскости обнаруживает образную структуру его худож. ткани.