Веб-бібліотека - головна сторінка


Скобло Ю. С., та ін. Безпека життєдіяльності:

Концепція дисципліни БЖДЛ. Концепти БЖДЛ. Правове забезпечення розробки концепції БЖДЛ (на базі «Концепції освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини», затвердженої Міносвіти і науки 12 березня 2001 року). Структура концептів БЖДЛ (етапні завдання). Концепція розвитку науки і практики «Безпеки життєдіяльності». Концепція освітянської діяльності. Мета, завдання і структура посібника. Сучасні обставини, що формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Терміни та їх визначення. Теоретичні основи (їх елементи), що формують систему знань дисципліни «безпека життєдіяльності». Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих чинників...

Максименко С.Д. Загальна психологія: Вступ до психології. Предмет психології. Предмет психології та її завдання. Рефлекторна природа психіки. Психіка і свідомість. Основні галузі психологічних знань. Зв'язок психології з іншими науками. Основні напрями в сучасній психології. Методи психології. Основні вимоги до методів психології. Основні методи психології. Спостереження, експеримент. Додаткові методи: тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка. Кількісний та якісний аналізи дослідження психічних явищ. Розвиток психіки і свідомості. Виникнення та розвиток психіки. Розвиток механізмів психічної діяльності. Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного світу...

обманная коммуникация

Большинство аспектов коммуникации между людьми может приводить к непониманию - просто по причине отсутствия единого и однозначного способа интерпретации. Существуют тонкие механизмы, способные спровоцировать широкое разнообразие интерпретаций, и без знания контекста невозможно оценить, какая из них предпочтительнее. Для нормального общения это является недостатком, но для обманной коммуникации именно это и требуется. Выявление обманности или необманности коммуникации зависит от точки зрения и от коммуникационных намерений, которые часто бывают трудноопределимы.
Обманная коммуникация может иметь разные формы и выполнять различные задачи.
Умолчание, преувеличение, двусмысленность, полуправда, ложное направление, притворство (или ирония, опирающаяся на сходные лингвистические модели) - все могут рассматриваться как виды обманной коммуникации. Механизмы притворства могут присутствовать в ряде других ментальных процессов, таких, как опровержение фактов или атрибуция в практике телепатии. В то время как намеренно обманная коммуникация безусловно преследует цель утаивания, непреднамеренная обманная коммуникация происходит вследствие ряда факторов, основанных на отсутствии контекста или на двусмысленности, вытекающей из смущения и недопонимания.
В качестве индикатора обманности в поведении при коммуникации между людьми было выделено использование отрицаний. Хотя этот способ поведения обыкновенно не воспринимается как признак обманности, использование необязательных и двусмысленных отрицаний является одним из наиболее эффективных приемов обманной коммуникации (например, "Я был не уверен", "Я не знал", "Я не мог сказать").
Обманная коммуникация считается наиболее эффективной и вызывающей доверие, когда она включает в себя двусмысленные отрицания, несмотря на тем самым смущение, непонимание и трудность интерпретации.