Веб-бібліотека

Возняк M.X. Історія української літератури. Кн. 1:

Племінне походження українського народу. Українські племена. Українська народність. Україна та східне слов'янство. Історична доля і роль України. Українська мова. Справа української літературної мови. Усна словесність і письменність. Література. Поділ історії української літератури на доби. Давня доба української літератури. Основи давньої доби української літератури. Християнство. Два типи християнства. Виникнення церковнослов'янської літератури. Болгарська література. Мова церковнослов'янської літератури й письмо. Література передхристиянської доби. Двовір'я. Чужоземні впливи. Культурні, осередки й освітній рівень. Справа збереженості пам'яток літератури. Перекладне письменство...

Греченко В. А. та ін. Історія світової та української культури: Феномен культури. Історія світової культури. Культура первісного суспільства. Культура цивілізацій Стародавнього Сходу. Антична культура. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія, ісламський світ. Культура Відродження і Реформації. Культура Нового часу. Європейська культура XIX ст. Культура XX ст. Історія української культури. Культура на українських землях у найдавніші часи. Культура Київської Русі. Культура України у XIV - першій половині XVII ст. Розвиток культури у другій половині XVII - XVIII ст. Українське національно-культурне відродження (кінець XVIII- початок XX ст.). Новітня українська культура...

ОБЪЯСНЕНИЕ

- познавательно-аналитическая процедура, приобретающая ведущее значение в развитии естественно-научного знания Нового времени. Отправной точкой О. служит реальность; мышление человека раскрывает в ней необходимо-закономерный порядок, логически обусловливает этот порядок и подтверждает его через эксперимент, что выводит сами эти процедуры на первый план анализа и поиска научной истины. Т.о., О. позволяет подвести под истинные те или иные высказывания, идеи, теории, соотнося их с тем, что происходит в действительности с т.зр. рационально-дискурсивного анализа.
О. широко используется в естеств. науках, имеющих дело с внешним опытом и опирающихся на рассудочно-логич. знание, доступное опытной проверке. Вместе с тем О. широко представлено и в культурологич. знании - в истор. исследованиях, при изучении социальных и социол. аспектов культуры и др. Процедура О. при этом тесно сопрягается с процедурой понимания. О. и понимание нельзя рассматривать в качестве абсолютных антиподов в процессе познания; не выступают они и свойствами явлений действительности или характеристик познающего человека; они - суть отношения между мыслью и действительностью. Выступая как универсальные интеллектуальные операции процессов познания, они их взаимоопределяют и взаимодополняют. Обе процедуры в разных формах и с неодинаковой частотой используются в процессах познания как в естественно-научных, так и в гуманитарных науках.
См. также Понимание.
Лит.: Тульчинский Г.Л. Проблема осмысления действительности. Л., 1986; Понимание как философско-ме-тодологическая проблема: Материалы "круглого стола"// ВФ. 1986. № 7-9; Розин В.М. Научное познание и художественное постижение как явления культуры и творчество человека // Социально-полит, журнал. 1993. № 8.
Г.А. Аванесова


© 2009-2020  lib.ltd.ua