Веб-бібліотека - головна сторінка


Загальна психологія:

Загальні питання психології. Предмет і завдання психологічної науки. Предмет психології. Завдання психологічної науки. Місце психології в системі наук. Галузі психологічних знань. Мозок і психіка. Школи, напрями, концепції у психології. До історії психологічної думки. Дохристиянські часи - XVIII ст. Розвиток психологічної думки у XIX-XX ст. Методи психології. Загальні питання побудови психологічних досліджень. Загальнонаукові методи. Статистичний метод у психології. Конкретні наукові методи. Розвиток психіки та свідомості. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин. Механізми відображувальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки. "Мова" і спілкування тварин...

Рутинський М. Й., Стецюк О. В. Музеєзнавство: Основи музеєзнавства. Музейні установи в системі освіти, культури і туризму. Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки. Історія розвитку музейної справи в Україні. Класифікація музеїв України. Основні напрями роботи музеїв. Фондова робота. Експозиційна діяльність. Комерційна та фандрайзингова діяльність. Нові інформаційні технології музейної справи. Ринкові засади музейного менеджменту й маркетингу. Суть та завдання музейного менеджменту. Організація ефективного музейного маркетингу. Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством. Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами. Географічно-туристична пам'яткознавча характеристика визначних музеїв України...
Митне право України / За ред. О.Х. Юлдашева: Митна політика України. Поняття та основні складові митної політики. Принципи митного регулювання. Митна справа в Україні. Історія митної справи. Поняття митної справи. Законодавча реалізація митної справи в Україні. Митна статистика. Митне право та митне законодавство України. Поняття та предмет митного права України. Методи та принципи митного права. Система митного права України. Джерела митного права України. Поняття митно-правових відносин та їх структура. Загальна характеристика митного законодавства України. Правові підстави нарахування митних платежів та зборів. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності як елемент митно-тарифного регулювання...

ОБЪЯСНЕНИЕ,

функция науч. познания, раскрытие сущности изучаемого объекта; осуществляется посредством постижения закона, к-рому подчиняется данный объект, либо путём установления тех связей и отношений, к-рые определяют его существ. черты. О. предполагает описание объекта (подлежащего объяснению) и анализ последнего в контексте его связей, отношений и зависимостей. В структуре О. как познават. процедуры различают след. элементы: исходное знание об объекте; знание, используемое в качестве условия и средства О. (основания О.); познават. действия, связанные с применением знания, оснований О., к объясняемому объекту. Наиболее развитая форма науч. О. - объяснение на основе теоретич. законов, связанное с осмыслением объясняемого объекта в системе теоретич. знания. В науке широко используется форма О., заключающаяся в установлении причинных, генетич., функциональных и др. связей между объясняемым объектом и рядом условий, фа: торов и обстоятельств (напр., О. резкого увеличения численности населения в эпоху неолита переходом к земледелию). Основанием в таких О. выступают общие категориальные схемы, отражающие различные связи и зависимости, а сами О. нередко служат исходным пунктом развития представления об объекте в теоретич. понятие (см. Эмпирическое и теоретическое).
Раскрывая сущность объекта, О. также способствует уточнению и развитию знаний, к-рые используются в качестве основания объяснения. Процессы О. в пауке не сводятся к простому подведению объекта под тот или иной закон (схему), а предполагают введение промежуточных компонентов знания и уточнение условий и предпосылок. Т. о., решение объяснит. задач - важнейший стимул развития науч. знания и его концептуального аппарата. О. служат основой разработки критериев и оценок адекватности знаний его объекту. Так, напр., осуществлённые К. Марксом в "Капитале" анализ и науч. О. механизма функционирования и развития капиталистич. обществ.-экономич. формации знаменовали собой превращение гипотезы материалистич. понимания истории в научно доказанное положение (см. В. И. Ленин, ПСС, т. 1, с. 13940).
Органически связанное с предсказанием (предвидением), О. образует вместе с последним единую объяснительнопредсказат. функцию науч. исследования.