Веб-бібліотека - головна сторінка


Лукашевич М. П., Мигович І.І. Теорія і методи соціальної роботи:

Соціальна робота як наукова і навчальна дисципліна. Сутність поняття "соціальна робота". Об'єкт і суб'єкт соціальної роботи. Функції і принципи соціальної роботи. Соціальна робота як галузь науки і навчальна дисципліна. Виникнення і розвиток теорії соціальної роботи. Передумови виникнення теорії соціальної роботи в Україні. Становлення соціальної роботи як науки в Україні. Розвиток вітчизняної теорії соціальної роботи. Сучасні теорії соціальної роботи. Адаптивно-соціалізаційна теорія соціальної роботи. Людина як суб'єкт-об'єкт соціальної роботи. Соціалізація і адаптація як базові процеси соціальної роботи. Адаптивно-соціалізаційна концепція соціальної роботи...

Шевчук П. І. Соціальна політика: Сутність соціальної політики. Соціальна справедливість і соціальна рівність. Зміст і мета соціальної політики. Завдання соціальної політики. Об'єкти і суб'єкти соціальної політики. Інструменти соціальної політики. Складові соціальної політики. Ринок праці і зайнятість. Ринок праці. Робоча сила, її показники та методи їх визначення. Трудова мобільність. Міграція робочої сили та її вплив на ринок праці. Зайнятість і реалізація трудової активності. Види зайнятості. Безробіття, його види та форми. Неформальний сектор трудової активності. Ситуація на ринку праці України. Шляхи зниження безробіття. Бідність і шляхи її подолання. Бідність як соціально-економічне явище. Поширення бідності в Україні. Поняття мінімального споживчого бюджету...
Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших часів: ОМАНЛИВИЙ МИР (1919 - 1933 рр.). Перші наслідки мирних договорів. Нові кордони Німеччини. Гаранти проти Німеччини та репарації. Розчленування Австро-Угорщини та його наслідки. Балкани й розпад Османської імперії. Радянська проблема. Проблеми колоній. Перші кроки Ліги Націй. Європа в 1922-1925 рр. Каннська й Генуезька конференції, Рапалльський договір. Рурські справи. Врегулювання рурського питання. План Дауеса. "Женевський протокол". Середземноморська та Східна Європа. Визнання СРСР. Європа і апогей колективної безпеки (1925-1929 рр.). Локарнські договори та прийняття Німеччини до Ліги Націй. Бріан і Штреземан. Пакт Тріана-Келлога. Залишення Рейнської області. План Янга...
Терехова С. I. Вступ до перекладознавства: Визначення і зміст поняття "переклад". Переклад як вид людської діяльності. Переклад як процес людської діяльності. Переклад як результат творчості перекладача. Переклад як умовна назва наукової дисципліни. Завдання курсу. Основні проблеми сучасного перекладознавства. Значення перекладу в сучасному житті. Зв'язок перекладу з іншими сферами діяльності людини. Суспільно-політичне значення перекладу. Національно-культурне значення перекладу. Роль перекладу в науково-технічному прогресі. Загальнонаукове значення перекладу. Переклад і інші наукові галузі. Значення перекладу для розвитку бізнесу та економіки. Переклад і збагачення мови та літератури. Переклад і філософія. Переклад і історія...
Марченко O.K. Фізична реабілітація хворих із травмами й захворюваннями нервової системи: Травми й захворювання нервової системи. Будова нервової системи. Роль нервової системи у регуляції рухів. Порушення рухової функції. Порушення чутливості. Вегетативно-трофічні порушення. Порушення вищих кіркових функцій. Психічні розлади. Фізична реабілітація в клініці нервових хвороб. Поняття про реабілітацію. Види реабілітаційних заходів. Основні засоби, методи й форми застосування фізичних вправ із лікувальною метою. Механізми лікувальної дії фізичних вправ і масажу. Застосування основних засобів фізичної реабілітації в клініці нервових хвороб. Види спеціальних лікувальних заходів і вправ, застосовуваних у клініці нервових хвороб...
Чекман І. С. та ін. Фармакологія: Фармакологія в системі медичних і біологічних наук. Історія лікознавства і фармакології. Загальна фармакологія. Взаємодія організму й лікарської речовини. Чинники, що зумовлені лікарською речовиною. Чинники, що зумовлені організмом. Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму й лікарської речовини. Фармакокінетика. Головні поняття фармакокінетики. Шляхи введення лікарської речовини організм. Вивільнення лікарської речовини лікарської форми. Абсорбція лікарської речовини організмі. Розподіл лікарської речовини в органах тканинах. Біотрансформація лікарської речовини організмі. Мікросомне окиснення. Немікросомне окиснення. Реакція кон'югації. Виведення лікарської речовини організму. Фармакодинаміка. Види дії лікарської речовини...
Калакура Я.С. Архівознавство: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкти і методи архівознавства. Джерельна база та історіографія архівознавства. Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. - 1-а половина 17 ст.). Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика. Архіви судових установ. Магістратські архіви. Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина 17-18 ст.). Український державний архів 17 ст...
Пашутинський Є.К. Діловодство кадрової служби: Основна організаційна документація. Штатний розпис. Правила внутрішнього трудового розпорядку. Положення про структурний підрозділ. Колективний договір. Трудовий договір. Посадова інструкція. Документація з особового складу. Розпорядчі документи з особового складу. Прийняття на роботу. Переведення на іншу роботу. Звільнення працівників. Надання відпусток. Відрядження. Заохочення. Стягнення. Матеріальна відповідальність. Трудова книжка. Облік кадрів. Особова картка. Особова справа. Табельний облік робочого часу. Охорона праці. Організація охорони праці. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Зберігання кадрової документації...
Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Від античності до початку XIX ст: Антична література. Основні риси античної літератури. Давньогрецька міфологія. Гомерів епос. Лірика ранньої класики. Афінська трагедія. Давня аттична комедія. Греко-римський еллінізм. Література доби Августа. Література пізньої античності і початку середніх віків. Література середніх віків. Література раннього середньовіччя. Література високого середньовіччя. Данте Аліг'єрі. Література Відродження. Відродження в Італії. Відродження у Франції. Відродження в Німеччині і Нідерландах. Відродження в Англії. Вільям Шекспір. Відродження в Іспанії і Португалії. Література XVII століття. Естетика і поетика літератури Бароко. Творчість письменників Бароко. Класицизм у французькій літературі...

НТП и искусство

Тема, представляющая существенный интерес для понимания процессов развития искусства и художественной культуры в целом, а также наук об искусстве и эстетике в XX в. НТП (научно-технический прогресс) - феномен сер. XIX-XX вв., характеризующийся уникальным в истории цивилизации лавинообразным процессом развития естественнонаучных и технических знаний (начало свое берет в XVI в., с "титанов" Ренессанса) и бурным развитием на их основе современной техники и технологий; а также материалистическими и атеистическими тенденциями в мировоззрении. Среди главных интенций развившейся на основе НТП техногенной цивилизации можно указать на гипертрофированное увлечение научной рациональностью, веру в якобы безграничные возможности человеческого разума (в его формально-логической ипостаси особенно), неуемное стремление к подчинению природы человеку и попытки ее преобразования по узко-потребительским меркам и т.п. Во второй пол. XX в. (постиндустриальная стадия техногенной цивилизации) все это породило глобальные и, возможно, уже неустранимые проблемы. Человечество поставлено на грань выживания в результате реальной угрозы ядерной или экологической катастроф; на основе вышедшего из-под контроля нравственно-этических принципов НТП идет активное разрушение духовной и даже биогенетической основ личности. "Одномерный человек" (термин Г.Маркузе) все энергичнее начинает предъявлять права на свое глобальное господство в универсуме. Культура и цивилизации к концу XX в. подошли к точке бифуркации, за которой может последовать скачкообразный переход человечества в какое-то иное качество, иной уровень бытия или его уничтожение. Все это оказало почти шоковое воздействие на дремавшее многие столетия сознание человека, его менталитет и психику, особенно человека творческого, и нашло адекватное выражение в искусстве, как наиболее тонком механизме реагирования на изменения в культурно-цивилизационном развитии и в социально-личностной духовно-материальной среде обитания человека. Художественная культура отреагировала на НТП практически немедленно символизмом, авангардом, модернизмом, постмодернизмом, новейшими видами технических и электронных искусств. Крупные достижения в областях психологии (открытие бессознательного - см.: Фрейд, Юнг), ядерной физике и математике (теория относительности Эйнштейна, развитие квантово-релятивистской физики, теория расширяющейся Вселенной и т.п.), химии, биологии, медицине, кибернетике; изобретение фотографии, кино, радио, телефона, телевидения, звуко- и видеозаписи, компьютера и связанных с ним возможностей аудио-визуального конструирования, а также коммуникативных сетей (интернет), создание термоядерного оружия и других средств массового уничтожения, выход человека в космос - все эти достижения НТП нарушили или поставили под вопрос многие традиционные представления человека о ценностях, о смысле жизни, роли и месте в ней всех институтов культуры, в том числе и самой Культуры в целом. Активизировался процесс дегуманизации Культуры; из нее выхолащиваются изначально присущие ей духовность и антропный принцип. Самым непосредственным образом все это отразилось на искусстве: оно стало утрачивать или существенно модифицировать свои традиционные и, казалось бы, незыблемые основания: миметичность (см.: Мимесис), идеализацию, символизм, выражение сущностных оснований бытия и т.п. А вслед за этим начали активно меняться вплоть до полного исчерпания своих возможностей и традиционные средства художественного выражения, художественных языков искусства (изобразительности, дескриптивности, выразительности, тональности, ритмичности и т.п.). Авангард начала XX в. абсолютизировал и довел до логического конца многие изобразительно-выразительные средства традиционных искусств, модернизм и постмодернизм показали их принципиальную недостаточность для создания искусства, адекватного уровню современной цивилизации. Искусство оказалось сегодня в ситуации, в которую оно не попадало, пожалуй, на протяжении всей известной его истории. Традиционные искусства (включая и такие молодые, как фотография и кино) практически исчерпали на актуальном уровне свои изобразительно- выразительны e возможности. Здесь возможны только бесконечные повторы, модификации, эклектические вариации, музейно-обывательские и коммерческие интерпретации и т.п. Новые (вероятнее всего, это будут искусства, основанные на электронных носителях) пока не сформировались - находятся в зачаточном состоянии (см.: Компьютерное искусство) или еще даже и не зачаты. Пока более-менее отчетливо видны три основные сферы, в которые активно трансформируются традиционные искусства под влиянием НТП: 1. организация всеобъемлющей среды обитания человека; 2. шоу-бизнес; 3. виртуальное искусство (см.: Виртуальная реальность) в сетях электронных коммуникаций. В каждой из них они утрачивают свою новоевропейскую эстетическую сущность "изящных искусств" (см.: Эстетика), то есть более-менее автономных видов искусств, обладающих в первую очередь эстетической функцией, образно-символической организацией и ориентированных на возведение реципиента (как правило, индивидуального) к некоему первообразу (духовному, идеальному или материальному). Новые сферы культуры, возникающие на основе трансформации (или замены) традиционных искусств, идут по пути объединения или даже синтезирования всевозможных элементов психоэмоционального воздействия на "массового" человека, то есть на индивида, включаемого актом восприятия (или участия) в определенную психомоторную систему массовой коммуникации (см.: Массовая культура). Моменты прямого эмоционально-тонизирующего или компенсаторного воздействия играют здесь главную роль. Художественно-эстетическая культура электронно-компьютерной эпохи (сегодняшнего уровня НТП) превращается в мощное наркотическое средство массового воздействия, манипулирования сознанием, организации иллюзорного образа жизни и т.п.; она принципиально отказывается от традиционных ценностей культуры и самой Культуры (см. подробнее: ПОСТ-). К концу XX в. естественно-технические науки вступили в принципиально новый этап развития - постнеклассический, чему активно способствуют и новейшие исследования в области философии науки. На этом этапе все отчетливее ставится под сомнение плодотворность для человечества и универсума в целом типа НТП, реализовавшегося в прошедшие столетия, и начинаются сознательные активные поиски альтернативных путей цивилизационного движения, точнее - возможностей направленного корректирования практически бесконтрольно со стороны человека развивающегося процесса НТП. Естественно-научная мысль начинает все активнее обращаться к гуманитарным наукам и наследию традиционной Культуры; искать ответы на возникшие перед ней глобальные проблемы в сферах философии, "ненаучного знания", художественной культуры и даже религиозного опыта, что полстолетия назад было еще совершенно немыслимо; строить свои гипотезы и теории на принципах новой "нерациональной рациональности", пути к которой активно прокладывали многие направления искусства XX в.. В.Б.