Веб-бібліотека - головна сторінка


Багров М. В. та ін. Землезнавство:

Історія й методологія сучасного землезнавства. Історія формування уявлень про землю і всесвіт. Від натурфілософії до сучасної науки: уявлення людства про Всесвіт і Землю. Уявлення про будову Землі. Земна поверхня як географічне середовище людства. Спадщина видатних європейських землезнавців. Землезнавство найновішого часу. Основні поняття сучасного землезнавства. Методологія сучасного землезнавства. Джерела інформації в землезнавстві. Парадигми землезнавства. Методологічні засади землезнавства. Засоби подання інформації в землезнавстві. Методи землезнавства. Загальні природничі й організаційні закони в географічній оболонці. Механічна взаємодія в планетарних фізико-географічних процесах. Ізостазія в геосферах...

Білявський Г. О. та ін. Основи загальної екології: Теоретичні аспекти загальної екології. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища. Структура природного середовища. Природне середовище. Атмосфера. Літосфера. Гідросфера. Природні ресурси. Біосфера. Загальні властивості біосфери. Склад і функціонування біосфери. Проблема походження життя на Землі. Еволюція біосфери. Еволюція людини. Ноосфера. «Біосфера-2». Кругообіг речовин та енергії в біосфері. Організми та середовище. Великий кругообіг речовин й енергії. Вплив антропогенного фактора на кругообіг. Природні ресурси Землі. Біологічні ресурси. Мінеральні й енергетичні ресурси. Кліматичні ресурси. Життєвий простір. Генетичний фонд. Структура сучасної екології. Предмет екології. Основні екологічні поняття...
Роменець В. А. Історія психології XX століття: Вчинок як осередок історичного поступу психологічної науки. Культурологічний підхід у тлумаченні історії психології. Ситуативний рівень) становленні психологічних знань. Конфліктна ситуація як принцип тлумачення психологічних знань у Стародавньому світі. Колізійна ситуація і формування психологічних знань. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історична психологія XX століття. Післядія (рефлексія) як реакція на вчинкову дію та формування смисложиттєвих настановлень (інтеріоризація-катарсис-переображення). Рефлексивність і вчинковий канон...

НОВАЛИС

[псевд.; наст. имя и фам.-Фридрих фон Харденберг (Hardenberg)] (2.5.1772, Видерштедт, ок. Мансфельда -25.3.1801, Вайсенфельс), нем. поэт и философ, представитель раннего романтизма в Германии (круг т. н. йенских романтиков). Как Ф. Шлегель и Шеллинг, первоначально испытал влияние "Наукоучения" Фихте, однако фихтевскую субъективную диалектику сознания Н. трансформировал в объективно-идеалистич. диалектику природы. Её осн. тезис - утверждение дискретности мира и одновременно нерасчленённости его стихийной подосновы, вследствие чего мир следует понимать как единое целое. Специфическим для Н. является представление о противоположностях как о двух рядах явлений, из к-рых один выступает как обозначение другого, что ведёт к возможности всеобщего перехода, экстатич. игре сущностей и имён (ввиду этого Н. называл свою философию "магич. идеализмом").
Человек как микрокосм, преодолевая внутр. разобщение, должен стремиться к единству; ум, рассудок, фантазия суть отд. функции скрытого в глубине "Я", недоступного для языка слов (влияние нем. мистики, особенно Бёме). "Я" и мир тоже подлежат конечному соединению в процессе их взаимопроникновения, интуитивного "вчувствования" индивида в объект познания, что с наибольшей полнотой достигается поэтом в процессе творч. акта. Искусство как высшая сфера духовной деятельности осуществляет слияние науки, религии, философии; к этому Н. стремился в своём творчестве, в частности при разработке поэтическифилос. жанра фрагмента. В лирич. цикле "Гимны к ночи" ("Hymnen an die Nacht", 1800) в аллегорич. форме утверждается превосходство бесконечного небытия над конечной жизнью.
В поисках обществ. идеала Н. обращался к ср. векам, где видел единство духовной культуры, строгую иерархию социальных орг-ций, гегемонию духовной власти и "заботу" об индивиде; в ср.-век. Европе усматривал прообраз идеального гос-ва будущего по контрасту с современным ему бурж. обществом .