Веб-бібліотека

Бабарицька В. та ін. Екскурсознавство і музеєзнавство:

Основи екскурсознавства і музеєзнавства. Екскурсії в системі рекреаційної діяльності. Рекреаційна концепція вільного часу. Рекреаційні потреби. Рекреаційна діяльність. Рекреаційна сутність екскурсій. Основи екскурсійної теорії. Теорія екскурсійної справи. Сутність екскурсій. Ознаки та функції екскурсій. Класифікації екскурсій. Основи екскурсійної методики. Екскурсійний метод пізнання. Сутність поняття «екскурсійна методика». Методика підготовки екскурсії. Організація підготовки інноваційного екскурсійного продукту. Етапи розробки екскурсії. Опанування інноваційного екскурсійного продукту. Методика проведення екскурсії. Специфіка і класифікація методичних прийомів...

Дмитрук О.Ю., Дмитрук С. В. Екотуризм: Екологічний туризм. Основні концепції, поняття та підходи. Екотуризм базові поняття і терміни. Принципи, функції та завдання екологічного туризму. Гносеологічні та історичні основи екологічного туризму. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних природознавчих та краєзнавчих подорожей в світі. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних туристсько-краєзнавчих подорожей і екскурсій в Україні. Екотуристська діяльність. конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Екотуристська діяльність. Конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Науково-методичні основи менеджменту в екотуризмі. Суспільно-економічні основи та економічний зміст стратегічного менеджменту в екотуризмі...
Аляєв Г.Є. та ін. Лекції з релігієзнавства: Предмет релігієзнавства. Релігія і суспільство. Особливості релігієзнавства як науки та учбової дисципліни. Поняття релігії та класифікація релігій. Релігія і суспільство. Форми релігійного життя людини. Релігійний досвід: його сутність, форми і вияви. Культ і богослужіння. Релігія первісного суспільства. Походження та особливості первісних форм релігії. Поняття про міф і міфологію як специфічну форму сприйняття світу. Основні форми первісних культів. Релігія Стародавньої Греції. Архаїчний період становлення грецької міфології. Класичний період розвитку релігії стародавніх греків. Культ і храми. Зороастризм. Пророк Зароастар і його релігійне вчення. Зороастрійські релігійні обряди. Авеста...
Гук М. Аппаратные средства IBM PC: Устройство персонального компьютера. Немного компьютерной философии. Конструкция персонального компьютера. Карты, сокеты, слоты, джамперы. Краткий экскурс в цифровую схемотехнику. Кабели и разъемы. Системные ресурсы PC. Распределение памяти. Стандартная память - Conventional Memory. Верхняя память - UMA. Дополнительная память - Extended и Expanded Memory. Использование первого мегабайта физической памяти - Shadow ROM и Shadow RAM. Архитектура унифицированной памяти - UMA. Виртуальная память. Пространство ввода/вывода. Аппаратные прерывания. Немаскируемые прерывания. Маскируемые прерывания. Контроллер прерываний 8259А. Прямой доступ к памяти - DMA. Каналы прямого доступа к памяти и прямое управление шиной. Контроллер прямого доступа...
Основи психології / За ред. О. В. Киричука: Природа психічного та принципи побудови системи психологічних знань. Поняття про психіку. Предмет психології як науки. Психіка людини як предмет інтересу і наукового вивчення. Історія питання. Душа в реаліях та міфах. З історії науки про психічне. Проблема природи психіки у вітчизняній психології. Умовний рефлекс, що примирив психологію з фізіологією. Вивчення мозку і психіки у вітчизняній психології. Внутрішнє і зовнішнє як психологічна проблема. Суб'єктивний та об'єктивний аспекти психічного. Предмет психології на сучасному етапі її розвитку. Предмет сучасної психології як об'єкт наукової саморефлексії. Психічне як мета, засіб і самоцінне для суб'єкта...
Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Цивільна оборона України - основа безпеки життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації. Основи класифікації надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації природного характеру. Стихійні явища екзогенного походження. Надзвичайні ситуації техногенного характеру: аварії і катастрофи. Транспортні аварії (катастрофи). Радіаційно небезпечні об'єкти. Хімічно небезпечні об'єкти. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти. Об'єкти комунального господарства. Гідродинамічні аварії. Ліквідація наслідків аварій та катастроф. Надзвичайні ситуації терористичного походження. Пожежі. Гасіння пожеж. Осередок ядерного ураження. Вплив на людей, сільськогосподарські й лісогосподарські об'єкти. Елементи ядерної фізики. Ударна хвиля...
Курило Т.В. Митне право України: Загальні положення митного права. Історичний розвиток митного права в Україні. Митна політика України. Митні органи України. Тарифне та нетарифне регулювання в митному праві. Митні платежі. Митна вартість товарів та методи її визначення. Митні режими. Поняття та зміст митного режиму. Характеристика митних режимів. Митне оформлення та декларування товарів. Класифікація товарів при митному оформленні. Документи для проведення митного оформлення. Вантажна митна декларація (ВМД). Основні етапи митного оформлення товарів. Декларування товарів. Діяльність митного брокера. Товари, які не підлягають пропуску через митний кордон України. Митне оформлення зовнішньоекономічних операцій. Контракт як документ необхідний для митного оформлення вантажів...

НОМОТЕТИЧЕСКИЙ МЕТОД

способ познания, имеющего целью установление общего (сходного, родственного) в явлениях, которое рассматривается как их закон. Понимание общего как закона явлений, предписываемого им "законодательствующим", "законополагающим" человеческим рассудком, восходит к И. Канту, отдавшему в своей гносеологии дань юридическому мировоззрению Нового времени. Однако специфический смысл, связанный с противоположением номотетического метода методу идиографическому, этому понятию придали вначале В. Виндельбанд, а затем Г. Риккерт, более детально разработавший дихотомию этих двух исследовательских подходов. Если номотетическое мышление имеет целью отыскание общих законов, то идиографическое занимается поисками отдельных исторических фактов; и если первое исследует "неизменную форму" реальных событий, то второе выясняет их "однократное, в самом себе определенное содержание". Как Виндельбанд, так и Риккерт подчеркивали, что речь идет здесь о "методологической противоположности", касающейся лишь технических приемов познания, но не его предметного содержания и что противоположность между неизменным и "единожды свершившимся" в известной мере относительна. Эта противоположность не была теоретико-методологически осознана вплоть до кон. 19 в. в силу доминирования "наук о природе", где безраздельно господствовал номотетический метод. Отдельный объект наблюдения имел для естествоиспытателя лишь значение "примера", репрезентирующего "тип" явлений подобного рода, в котором стерты индивидуальные черты и особенности. Естествоиспытателю были интересны не характеристики уникальной целостности исследуемого объекта, а выражение в нем общей закономерности, которой подчинены все остальные родственные ему явления. Знание такой закономерности, позволяющее исследователю предвидеть возможные состояния каждого из них, открывает возможность целенаправленного воздействия на "ход вещей", подвластных номотетическому познанию; возможность создавать орудия, с помощью которых человечество обеспечивает свою власть над природой. Отсюда преобладающий интерес в науке Нового времени вообще и в логике в частности к номотетическому методу с его ориентацией на постижение сущности явления, понятой как "общий закон".
Однако наряду с этим в 19 в. активизировались поиски и в диаметрально противоположном теоретико-методологическом направлении. Они были связаны с углубившимся интересом к истории и прогрессом историко-гуманитарных дисциплин, развивавшихся в составе "наук о духе". Результатом этого были интенсивные попытки "поднять" их на теоретико-методологический уровень, достигнутый номотетическим естествознанием, путем внедрения в них номотетического метода. Вместе с тем к кон. 19 в. умножились свидетельства невозможности полностью реформировать историческую науку путем внедрения номотетической методологии. Становилось все более очевидным, что номотетические науки, предлагающие историкам свой метод как "единственно научный", не учитывая его границ, впадают в "методологический натурализм". Согласно Риккерту, он возникает именно тогда, когда номотетический, или "генерализующий", метод, празднующий блестящую победу именно в естествознании, рассматривают в качестве "универсального" метода. Между тем, хотя вся действительность и может быть подчинена номотетическому методу, из этого нельзя делать вывод, будто построение общих понятий "тождественно с научной работой вообще". В то же время представители баденской школы неокантианства были убеждены в том, что и идиографические науки, имеющие целью воссоздание объекта в его единичности и уникальности, со своей стороны нуждаются в общих положениях, которые могут быть корректно сформулированы лишь в рамках "номотетических наук". Т. о. возникла совершенно новая теоретико-методологическая проблема установления баланса между номотетическим методом и идиографическим методом, постоянно нарушавшегося в 20 в. Согласно теоретикам баденской школы, это равновесие, нарушенное уже тогда, когда "логическая цель генерализирования" вытеснила и заменила необходимую "связь объектов с ценностями", возможно лишь на основе восстановления этой изначальной связи. В русле стремления преодолеть антагонизм номотетического и идиографического подходов в науках о культуре, резко обозначившегося на рубеже 19 и 20 вв., следует понимать и концепцию идеального типа, разработанную М. Вебером применительно к социологии, введенной им в круг культурологических дисциплин. Стремлением к сочетанию номотетического метода с логически противоположным ему идиографическим методом отмечена и послевеберовская социально-гуманитарная наука 1920 - нач. 1930-х гг. В последующем развитии западной гуманитарной науки этот баланс неоднократно нарушался, обнажая фундаментальную противоположность номинализма и реализма, лежащую в основании всех остальных теоретико-методологических антиномий социально-гуманитарного знания.
Лит.: Виндельбанд В. Прелюдии. СПб., 1904; Риккерт Г. Границы естественно-научного образования понятий. Логическое введение в исторические науки. СПб., 1903; Он же. Философия истории. СПб., 1908.
Ю.Н.Давыдов


© 2009-2020  lib.ltd.ua