Веб-бібліотека - головна сторінка


Павелків Р.В. Загальна психологія:

Загальні проблеми психології. Предмет та завдання загальної психології. Предмет загальної психології. Рефлекторний характер психіки. Завдання сучасної психології. Сучасна психологія та її місце в системі наук. Галузі психології. Методи психології. Загальна характеристика методів психологічного дослідження. Організаційні методи. Метод спостереження. Метод експерименту. Метод аналізу продуктів діяльності. Метод опитування. Тестування. Виникнення та розвиток психіки. Виникнення та розвиток психіки у нижчих тварин. Розвиток психіки у хребетних тварин. Особливості психічної діяльності вищих тварин. Відмінності психіки людини і тварин. Походження та розвиток свідомості людини...

Соціальна робота: технологічний аспект / За ред. А.Й. Капської: Теоретичні основи соціальної роботи. Соціальна робота як практична діяльність. Взаємозв'язок соціальної політики і соціальної роботи. Соціальна робота як вид професійної діяльності. Об'єкти і суб'єкти соціальної роботи. Функції, структура, рівні соціальної роботи. Принципи соціальної роботи. Професійна компетентність спеціаліста соціальної роботи. Професійна компетентність соціального працівника. Методи соціальної роботи. Організаційні форми соціальної роботи. Технологізація соціальної роботи як умова її оптимізації. Технології соціальної роботи: сутність, специфіка, класифікації. Діагностика соціальної роботи як умова успішного її прогнозування. Експертиза й оцінка ефективності соціальної роботи...
Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Моральні цінності в сучасному світі. Що таке етика. Етос і мораль. Етика як філософська наука. Завдання науки етики. Мораль як соціальний феномен. Попереднє зауваження. Мораль і проблема її соціальної детермінації. Первісні форми регуляції людської поведінки. Процес виокремлення моралі. Мораль та інституційна регуляція. Мораль і право. Мораль і звичай. Мораль і спільноти. Універсальність і спільнотність у системі етичних пріоритетів. Мораль і соціальна диференціація суспільства. Етичні проблеми національних відносин. Загальнолюдське в моралі. Чи існує прогрес у царині людської моральності. Поняття і структура моральної свідомості. Місце моральної свідомості в системі моралі (Порядок дальшого викладу)...
Ющук І. П. Українська мова: Сучасна українська мова як предмет вивчення. Походження української мови. Українська мова - державна. Стилі української мови. Мова як система. Фонетика і письмо. Звуки і фонеми. Звуки мови як фізичне явище. Звуки мови як фізіологічне явище. Членування мовленнєвого потоку. Звуки мови як соціальне явище. Фонеми в мовленнєвому потоці. ПИСЬМО. Виникнення і розвиток письма. Становлення писемності в Україні. Сучасний український алфавіт. Унормування українського правопису. Вживання великої букви. Транскрипція і транслітерація. Приголосні фонеми. Система приголосних фонем. Сонорні, дзвінкі і глухі приголосні. М'які і тверді приголосні. Вживання м'якого знака. Вживання апострофа. Подовження приголосних і подвоєння букв. Випадання приголосних...
Батутіна А.П., Ємченко І.В. Експертиза товарів: Якість як основна категорія товарної експертизи. Поняття якості товарів. Фактори формування і збереження якості товарів. Оцінювання якості товарів. Контроль якості товарів. Експертиза товарів. Загальні поняття, предмет, мета, завдання експертизи товарів. Класифікація експертиз. Суб'єкти і об'єкти експертизи, товарів. Методи товарної експертизи. Організація і техніка проведення експертизи. Товарознавча експертиза. Експертиза нормативної і супровідної документації. Експертиза кількості товарів. Експертиза якості товарів. Товарознавча судова експертиза товарів. Митна експертиза товарів. Санітарно-гігієнічна експертиза. Основні поняття санітарно-гігієнічної експертизи...
Мухін В.М. Фізична реабілітація: Історія лікувального застосування фізичних вправ та масажу. Становлення реабілітації. основи реабілітації. Деякі загальні питання реабілітації. Завдання, мета і принципи реабілітації. Види, періоди і етапи реабілітації. Фізична реабілітація. Лікувальна фізична культура. Механізми лікувальної дії фізичних вправ. Засоби лікувальної фізичної культури. Форми лікувальної фізичної культури. Періоди застосування лікувальної фізичної культури. Загальні вимоги до методики проведення занять з ЛФК. Рухові режими. Ефективність застосування ЛФК. Лікувальний масаж. Механізми лікувальної дії масажу. Вплив масажу на окремі системи організму. Форми і методи лікувального масажу. Фізіотерапія...

НООЦЕНОЗ

(noocenosis, от греч. noos - ум и koinos - общий) - совокупность идей, образов, ментальных предметов, информационных полей, заполняющих данную материальную среду; характер их отношений друг с другом и с этой средой, процесс их взаимодействия, циркуляции. В системе научных понятий нооценоз так относится к ноосфере, как биоценоз - к биосфере. Каждая культура и субкультура, профессиональная среда, общественный союз имеют свой нооценоз, свой способ обмена идей, выживания и распространения в ноосфере.
Понятие нооценоза побуждает по-новому осмыслить цели и методы интеллектуального и, в частности, философского творчества как лингвоархитектуры, идеоархитектуры - строительства ментально- вербальной среды. Это иной тип деятельности, чем создание отдельного произведения (литературного, художественного, философского). Произведение дискретно, а нооценоз непрерывен. Если рассматривать архитектуру широко, как конструирование искусственной среды обитания, то произведение соответствует не объему среды, а лишь обитающему в ней организму (в плане биоценоза), или отдельному зданию (в плане архитектуры). Современная интеллектуальная практика тяготеет к созданию нооценоза - целостной, сплошной, континуальной среды обитания, по-разному сочетающей многие архитектурные элементы: произведения, идеи, проекты, теории, образы.
Философские системы прошлого сейчас представляются до-урбанистической фазой в истории мысли, напоминают одинокие замки, торчащие на поверхности пустыни: крепость Декарта, обнесенный рвом замок Канта, циклопическое сооружение Гегеля... Строили отдельные здания, изящные, величественные - или же разрушали одни здания, чтобы на их месте возвести другие, более прочные. На рубеже 20-21 вв. меняется сам тип архитектурного сознания в философии, сама архитектоника мышления. Уже нельзя строить отдельные здания (системы) - нужно создавать среду обитания, логические объемы и переходы, которые часто остаются незамеченными, потому что мы живем в них, как горожанин - в многоплановой и тотальной искусственной среде. Здания, построенные раньше, не утрачивают своего значения и вместимости, но они соединяются тысячами переходов, подвесных мостов, многоуровневых эстакад и развязок - и уже не выглядят столь пугающе одинокими и величественными, как раньше.
Концепция произведения как отдельной самодостаточной вещи, артефакта соотносится с категорией авторства, индивида. Во всемирной сети растет новая система понятий, где вместо дискретного текста или произведения фигурируют текстуальные/информационные поля, "паутины". А вместо авторов - доноры ноосистем, участники нооценоза, партнеры по созданию ноосреды. Что такое паутина (в том числе электронная) - произведение паука или среда его обитания? Произведение перерастает своего автора и становится полем, сетью, средой. Произведение как законченный продукт - репрессивная категория разума, желающего держать все созданное под своим контролем. Ноосферный автор видит свою задачу в создании, поддержании, распространении концептуальной среды, уходящей за горизонт, необозримой для него самого, со всех сторон объемлющей. Ему мало произведения как достигнутого и владеемого результата - и мало самого себя как автора. У него много имен, рассеянных в просторах сети. Он не может собрать их всех воедино и сказать: "это - я" (см. Гиперавторство).
Идеал "произведения" господствовал над творчеством, когда емкость информационных средств была ничтожной по сравнению с объемом материальной среды. Рукописи, книги, библиотеки в своей совокупности занимали ничтожное место в мире, и разум в них занимался "обобщением", сокращением, редукцией, мировых явлений, приспособляя их к крайне ограниченным средствам хранения и передачи информации. Интернет - это гигантский переворот в емкостях материального и информационного миров, открывающий новые возможности для ускоренного становления нооценоза. Создаются бесконечно емкие носители информации - электронные и квантовые - и соответственно меняются законы интеллектуального творчества: от создания законченного продукта - к созданию интеллектуальной среды обитания (см. Умножение сущностей).
Электронная сеть - более пластичная среда для выживания и распространения мысли, чем бумага. Мысль не может осуществлять свою эфирно-скоростную функцию, распространяться быстрее света, если она завязана на процессах вырубки лесов, изготовления бумаги, издательской волокиты и т.д. Компьютерная среда создает гораздо более успешный нооценоз - биоценоз мысли, и эволюционно она вытесняет бумажную печать. У мышления отдача тем больше, чем меньше материальных посредников между умами. См. также ИнтеЛнет, Нетософия, Синтеллект.
------------------------------------------
М. Эпштейн. Из тоталитарной эпохи - в виртуальную: Введение в Книгу книг. "Континент", #102, 1999, 355-366.
Михаил Эпштейн