Веб-бібліотека

Палеха Ю. Кадрове діловодство:

Організаційні засади роботи з кадрами. Робота з кадрами як багатогранний процес. Основні терміни та поняття. Елементи системи управління персоналом. Еволюція менеджменту персоналу. Розвиток підходів до управління персоналом. Напрями та методи управління персоналом. Основи кадрової політики. Особливості розробки та завдання кадрової політики. Основні засади та принципи роботи з кадрами. Реалізація кадрової політики організації. Побудова роботи кадрової служби. Історія розвитку кадрових служб. Види кадрових служб та їх чисельність. Завдання, напрями роботи і обов'язки кадрових служб. Складові кадрової роботи. Вимоги до працівників кадрових служб. Розроблення посадової інструкції менеджера з персоналу...

Локазюк В. М. Мікропроцесори та мікроЕОМ у виробничих системах: Функціонування, проектування та архітектура мікропроцесорних пристроїв і систем. Загальні відомості про мікропроцесорну техніку. Основні поняття та визначення мікропроцесорної техніки. Класифікація мікропроцесорів та їх основні параметри. Вибір мікропроцесорного комплекту для проектування обчислювальних пристроїв і систем. Загальні питання організації та функціонування мікропроцесорних пристроїв і систем. Структура мікропроцесорних пристроїв і систем. Інтерфейси мікропроцесорних пристроїв і систем. Керування роботою мікропроцесорних пристроїв (систем). Адресний простір. Механізм та способи адресації. Формалізація процесу проектування мікропроцесорних пристроїв і систем...
Шепітько В. Ю. Психологія судової діяльності: Вступ до психології судової діяльності. Поняття психології судової діяльності та її закономірності. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток наукових основ психології судової діяльності. Методи психології та можливості їх застосування у правозастосовчій практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Психологія особистості в судовій діяльності. Поняття про особистість. Структура психічних властивостей та їх характеристика. Емоції і почуття. Психічні стани. Психологія судді. Поняття професіографії та професіограми. Професійна деформація та шляхи її усунення. Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка...
Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління: Загальні засади психології управління. Психологія управління як галузь психологічної науки. Предмет, об'єкт і завдання психології управління. Структура, функції та основні категорії психології управління. Методологія і методи психології управління. Методологічні засади психології управління. Методи психології управління. Історія і сучасний стан розвитку психології управління. Основні джерела та передумови виникнення психології управління як самостійної галузі знання. Зародження і розвиток ідей психології управління в лоні філософії та соціології. Формування психологічних знань про управління в теорії управління та у сфері психології. Становлення і розвиток зарубіжної психології управління...

НИРВАНА

(санскр., букв.- остывание, угасание, затухание), одно из центр. понятий инд. религии и философии. Получило особое развитие в буддизме, где означает высшее состояние вообще, конечную цель человеч. стремлений, выступая, с одной стороны, как этико-практич. идеал, с другой - как центр. понятие ролиг. философии.
Буддийские тексты не дают определения Н., заменяя его многочисл. описаниями и эпитетами, в к-рых Н. изображается как противоположное всему, что может быть, и потому как непостижимое и невыразимое. Н., выступая прежде всего как этич. идеал, предстаёт как психологич. состояние законченности внутр. бытия перед лицом бытия внешнего, абсолютной от него отрешённости. Это состояние означает негативно отсутствие желаний, позитивно некое не поддающееся расчленению слияние интеллекта, чувств. воли, к-рое предстаёт с интеллектуальной стороны как истинное понимание, с нравств.-эмоциональной - как нравств. совершенство, с волевой - как абс. несвязанность, и в целом может быть охарактеризовано как внутр. гармония, согласованность всех наличных способностей, делающих необязательной внеш. деятельность. Одновременно это означает не утверждение "Я", а, наоборот - раскрытие его реального несуществования, т. к. гармония предполагает отсутствие конфликта с окружающим, установление шунъи (в частности, отсутствие противостояния субъекта и объекта). Н. являет собой определ. уход от обычных человеч. ценностей (благо, добро), от цели вообще и установление своих ценностей: с внутр. стороны - это ощущение покоя (блаженства - в отличие от счастья как ощущения движения), с внешней - состояние абс. независимости, свободы, означающей в буддизме не преодоление мира, а его снятие. Поскольку снимается само противопоставление "жизни" и "смерти", споры о том, является Н. вечной жизнью или уничтожением, оказываются лишёнными смысла.
В ходе развития буддизма конкретизируются представления о Н. как об абс. реальности, делаются попытки онтологизации психологич. состояния. Для хинаяны в этом отношении характерна концепция вайбхашики, согласно к-рой Н. в роли абс. реальности предстаёт как некий неподвижный, неизменный, единственный в своём роде элемент - дхармадхату; в махаяне Н. отождествляется с дхармакаей - космич. телом Будды. Хотя в основе концепции Н. в буддизме лежит общее всем религиям деление на мир обусловленный и необусловленный и, более того, хотя концепция Н. находится в русле мистич. идей о достижении совершенного состояния души, построения "царства не от мира сего внутри нас", особенностью буддийской идеи Н., отличающей её и от брахманистско-индуистской концепции мокши, и от идей манихейства, суфизма, христ. мистицизма, является абс. несвязанность её с идеей трансцендентного бога, утверждение постулата имманентности абсолюта миру.


© 2009-2020  lib.ltd.ua