Веб-бібліотека - головна сторінка


Орбан-Лембрик Л.Е., Кощинець В.В. Юридична психологія:

Юридична психологія в системі наукового знання. Предмет і завдання юридичної психології. Структура юридичної психології. Принципи і методи юридичної психології. Історія становлення і розвитку юридичної психології. Передумови виникнення юридичної психології. Оформлення юридичної психології як науки. Сучасний етап розвитку юридичної психології. Психологія особистості й діяльності. Психологія особистості. Психологія діяльності. Психологія юридичної діяльності. Психологічна специфіка юридичної діяльності. Морально-психологічні засади юридичної діяльності. Емоції, воля і мотиви в юридичній діяльності. Соціалізація особистості. Соціально-психологічна характеристика особистості...

Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / За ред. В.В. Ковалевського: Розміщення продуктивних сил як наука. Предмет, методологія та завдання курсу. Закономірності й принципи розміщення продуктивних сил. Форми розміщення й територіальної організації продуктивних сил. Систематизація основних термінів і визначень. Поняття про територіальний поділ праці. Вплив територіального поділу праці на структуру господарства. Сучасна концепція енерговиробничих циклів. Територіально-виробничі й портово-промислові комплекси, науково-технологічні зони. Основи економічного районування. Передумови розміщення продуктивних сил. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. Природно-ресурсний потенціал...

НИКИФОР И

( 1290/91 или 1293/94, Ираклия Понтийская - между 1359 и 1361, Константинополь) - византийский энциклопедист, историк и философ. Ок. 1314/15 отправляется в Константинополь, где изучает логику и риторику у будущего патриарха Иоанна ХШ Глики, а философию и астрономию - у Феодора Метохита. Во время гражданской войны Иоанна VI Кантакузина (1341 - 47) был на его стороне, однако в конце концов попал в немилость, был осужден и анафемствован на поместном соборе в Константинополе в 1351.
Один из самых образованных людей своего времени, Никифор преподавал в школе монастыря Хоры, имел доступ к книгам библиотеки Феодора Метохита. Самым значительным произведением его жизни стала "Ромейская история" в 37 книгах, где он описал как события византийской истории (1204 - 1359), так и перипетии собственной жизни. Особое внимание уделено богословским спорам, в которых сам он принимал непосредственное участие. Среди других трудов - агиографические (жития Михаила Синкелла, Феофано, Иоанна Ираклийского), риторические, а также богословско-полемические сочинения, направленные против исихастского учения Григория Поломы (две "Антирретики"), диалог "Флорентий, или О мудрости", отражающий его дискуссию с Варлаамом Калабрийским. В наследии Никифора - огромный корпус писем, трактат о конструкции астролябии, вычисления затмений светил, предложения по совершенствованию составления календаря и определения дат Пасхи и др.