Веб-бібліотека - головна сторінка


Гончарук П. С. Історія України з найдавніших часів до початку ХХ століття:

Давня історія України. Київська Русь. Виникнення людської цивілізації на українських землях. Східні слов'яни. Київська Русь та її історичне значення (у двох частинах). Політична історія Київської Русі (ІX-XIІІ ст. Соціально-економічний та етнічний розвиток Русі (ІX-XIII ст. Культура Київської Русі (ІX-XIII ст. Галицько-Волинське князівство. Українські землі у складі Литви та Польщі (XIV - перша половина XVII ст. Визволення України з-під влади Золотої Орди і боротьба за створення української держави (XIV-XV ст. Соціально-економічне та суспільно-політичне життя українського народу в кінці XV - першій пол. XVІІ ст. Консолідація та національно-духовні процеси у формуванні української народності у XV ст...

Заблоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка: Загальні засади національної макроекономіки. Методологія національної макроекономіки. Сутність національної макроекономіки. Питання національної макроекономіки в Конституції України. Національно-економічне мислення. Показники національної макроекономіки. Оцінка продуктивності та ефективності національної економіки. Національні продуктивні сили. Теорія формування і розміщення продуктивних сил. Сутність продуктивних сил. Економічні закони і розміщення продуктивних сил. Економічне районування і територіальна структура господарства. Методологія економічного районування. Методи аналізу територіальної організації економічної системи...
Лукашевич М. П. Соціологія праці: Соціологія праці як наукова дисципліна. Що вивчає соціологія праці. Використання соціології праці в діяльності менеджера. Виникнення і розвиток соціології праці. Донауковий етап зародження соціології праці. Початок наукового етапу розвитку соціології праці. Виникнення соціології праці. Сучасний етап розвитку соціології праці. Соціологія праці в Росії. Становлення і розвиток соціології праці в Україні. Соціальна сутність праці. Зміст і соціальні функції праці. Неоднорідність праці як основа соціальної диференціації працівників. Ринок праці в соціологічному вимірі. Ринок праці: соціальний контекст. Особливості соціально-трудових відносин при переході до ринку. Зайнятість і безробіття...
Посудін Ю.І. Методи неруйнівної оцінки якості та безпеки сільськогосподарських і харчових продуктів: Якість сільськогосподарської продукції. Параметри якості рослинної продукції. Внутрішній склад. Густина. Визначення густини. Густина та критерій якості. Розмір. Форма і конфігурація. Текстура. Колір. Кондиція та дефекти. Смак. Запах. Безпека рослинних продуктів. Зараження рослинних продуктів. Фальсифікація рослинних продуктів. Фактори, що впливають на якість рослинних продуктів. Основні визначення. Фізичні стресові фактори. Механічні стресові фактори. Температурні стресові фактори. Водні стресові фактори. Світлові стресові фактори. Ультрафіолетові стресові фактори. Іонізаційні стресові фактори. Хімічні стресові фактори. Біологічні стресові фактори...
М'ясоїд П. А. Загальна психологія: Система понять і категорій психології. Психологія як наука. Становлення психології. Етапи історичного поступу психології. Міфологічний етап. Філософський етап. Науковий етап. Формування засад наукової психології. Напрямки психології у XX ст. Психологія у пошуках свого предмета. Психологія як система знань. Психологія серед інших наук. Методологічні принципи психології. Методи психологічного дослідження. Основна проблема психології. Мозок і психіка. Буття і свідомість. Людина і світ. Розвиток психіки. Психіка у філогенезі та історіогенезі. Типи і форми поведінки організмів. Стадії розвитку психіки. Виникнення первісної свідомості. Онтогенез психіки. Психічний розвиток на рівні організму. Психічний розвиток на рівні індивіда...
Нісімчук А. С. Педагогіка: Формування бакалаврів-професіоналів. Педагогіка та педагогічна технологія. Педагогіка та технологія освіти. Технологія формування особистості. Інтенсивні освітні технології. Особистісно орієнтовані технології. Теоретичні основи педагогічної технології. Технологія навчально-пізнавальної діяльності. Дефініції та структура технології навчання. Закономірності та принципи технології навчання. Зміст освіти в національній школі України. Методи навчання у сучасній педагогічній технології. Форми навчання у педагогічній технології. Технологія виховання. Технологія виховання: основні етапи реалізації. Закономірності та принципи технології виховання. Методи виховання у педагогічній технології. Технологія інтелектуальної підготовки бакалавра...
Партико З. В. Загальне редагування: нормативні основи: Чи потрібна людині інформація. Етапи публікування повідомлень у ЗМІ. Чи потрібен редакційний етап?. Ефективність функціонування редакційного етапу. Місце едитології (науки про видавничу справу) в системі наук. Едитологія та її складові частини. Навчальні едитологічні дисципліни. Професія редактора. Сутність редагування. Об'єкт редагування. Предмет редагування. Методологічна база редагування. Методи й методики редагування. Мета й завдання редагування. Галузі редагування. Аспекти редагування. Історія розвитку редагування. Періодизація розвитку. Період існування редагування як практичної діяльності. Виникнення редагування. Стагнація в редагуванні. Відродження редагування...

НЕРАЗРЕШИМОСТИ

- термин, используемый Деррида для критики фундаментальных философских основоположений. Деррида заимствовал этот термин из работы К. Геделя по метаматематике. Философия, или метафизика присутствия, строится на предположении о ряде формально-логических аксиом, в целом гарантирующих полное и непротиворечивое объяснение смысла мира, а также соответствующего предположения, что одно-единственное основание - например, абсолютная идея у Гегеля или бытие у Хайдеггера - может гарантировать полноту понимания мира. При этом само собой разумеется, что система знания, будь то формально-логическая или общая категория, является полной и абсолютной. Такая система знания, по определению, не имеет внешнего, т. е. границ, отделяющих внешнее от внутреннего. Эта система необходимо предполагает возможность трансценденции или в форме трансцендентального сознания (Кант, Гуссерль), которое производит логические формы, описывающие мир, не будучи само в то же время частью этого мира (отход от мира в сферу трансцендентального сознания осуществляется феноменологической редукцией), или в форме общей категории, которая охватывает все мировое сущее, не будучи сама частью этого мира, и к которой все сущее ссылается для обнаружения собственной истины. В любом случае предполагается наличие метауровня, который скрепляет парадигматическую систему, не имеющую границ. Для того чтобы система знания была полной, она требует метауровня, внешнего по отношению к формализованной системе. Но возникает вопрос, как объяснить этот метауровень, из которого конструируется система. Ведь его объяснение требует другого метауровня, а тот, в свою очередь, требует другого... - и так до бесконечности. То, что позволяет системе быть полной и непротиворечивой, в то же время создает ее неполноту и противоречивость. Используя геделевскую терминологию, можно сказать, что система "неразрешима", поскольку сама создает элементы, которые одновременно и принадлежат и не принадлежат к системе. Аксиоматическая система неполна. Геделевская теорема утверждает, что для любой аксиоматической системы возможны элементы, производные из аксиом системы, для которых невозможно доказательство принадлежности к системе или отсутствия такой принадлежности. Т. е. система не тождественна сама себе, она должна быть расширена. Например, внутри традиционной геометрии пятый постулат Эвклида неразрешим; средствами Эвклидовой геометрии этот постулат недоказуем, но без него традиционная геометрия неполна. Введение дополнительных аксиом для разрешения неразрешимых элементов порождает новые проблемы, новые неразрешимые элементы. Процесс завершения системы никогда не может быть полным. Любая конечная парадигматическая система непременно неполна и потенциально самопротиворечива.
Большинство работ Деррида демонстрируют неполноту и самопротиворечивость философских систем вследствие Н., которые необходимы для дополнения системы, но в то же время противоречат ее аксиомам. Например, по Гуссерлю, формально-логические утверждения необходимо дедуцируются из интуиции. Язык последней необходимо экспрессивен, а не индикативен, поскольку последний предполагает референцию к внешнему, что противоречит аксиоме идеального самоприсутствия смысла без опосредований какими-то знаками. Деррида показывает, что для полноты гуссерлевская система требует этого исключенного индикативного знака, но его введение делает саму систему противоречивой, т. е. неполной. Индикативные знаки неразрешимы в системе Гуссерля. Система Гуссерля, хотя практически и нуждается во введении индикативного знака, тем не менее теоретически или аксиоматически исключает элемент, который неразрешим, т. е. в одно и то же время принадлежит и не принадлежит к системе, что означает неполноту системы. Другой пример - "фармакон" у Платона (это одновременно и яд, и лекарство), двойственность которого, с одной стороны, обеспечивает полноту платоновской системы, а с другой - предполагает введение противоречивого элемента, который ставит под вопрос эту полноту. Т. о., Н. обусловливают полноту и непротиворечивость философских систем, но в силу той же возможности обозначают нетождественность, неполноту и противоречивость системы. Но, с другой стороны, Н. не могут быть определены, идентифицированы и в отношении самих себя, поскольку постоянно находятся в некотором смещении, "скольжении". Иными словами, хотя Н. обусловливают систематизацию как таковую, сами, однако, не систематизируемы. Это значит, что Н. не могут выступать некими универсальными, трансцендентальными философскими принципами. Строго говоря, Н. никакой системы не формируют; они не могут быть формализованы. Система Н. не может быть формализована, идеализирована или систематизирована из какого-то единого центра или принципа, поскольку именно их игра, смещения, "скольжения" обусловливают возможность систематизации, формализации или идеализации.
Пространство Н. - это гетерологическое пространство нередуцируемого множества структурных возможностей. Именно в игре этих структурных возможностей разыгрывается философствование как таковое. В зависимости от контекста Деррида внутри метафизических систем и, соответственно, философских текстов выделяет множество Н.: differance, дополнительность, след, архислед, архиписьмо, интеративность и т. д. Т. X. Керимов