Веб-бібліотека - головна сторінка


Шульгіна Л.М. Маркетинг підприємств туристичного бізнесу:

Теоретичні основи маркетингу підприємств туристичного бізнесу. Сутність маркетингу підприємств туристичного бізнесу та етапи його розвитку. Система маркетингу підприємства туристичного бізнесу в інформаційній економіці. Теоретичні засади мотивації споживачів туристичного продукту та їх поведінки. Технологія сегментації як методологічна основа впровадження маркетингу співпраці. Аналіз впливу маркетингового середовища на діяльність підприємств туристичного бізнесу. Вплив мегачинників на маркетинг підприємств туристичного бізнесу України. Дослідження впливу найважливіших макрочинників на розвиток українського туристичного ринку. Структура та динаміка мікросередовища функціонування підприємств туристичного бізнесу...

Сокол Т. Г. Основи туристичної діяльності: Історія розвитку світового туризму. Періодизація історії туризму. Подорожі та мандрівки в епоху стародавнього світу. Подорожі епохи середньовіччя. Подорожі й туризм у XVII-XVIII ст. Туризм XIX - початку XX ст. Сучасний світовий туризм. Міжнародне туристичне співробітництво. Світові туристичні регіони. Історія туризму в Україні. Мандрівництво як джерело зародження туризму в Україні. Український туризм у XIX - першій половині XX ст. Зародження організованих форм. Туризм в Україні в 70-80-ті роки XX ст. Туризм в Україні на сучасному етапі. Теорія туристичної діяльності. Культурно-історичне та соціально-економічне значення туризму в розвитку суспільства. Основні теоретичні поняття та їх визначення. Функції туризму в суспільстві...
Пшенко А.В. Документационное обеспечение управления (Делопроизводство): Роль документационного обеспечения в управлении. Развитие информационных технологий и документов. Роль документационного обеспечения управления в современной организации. Нормативно-правовая база документационного обеспечения управления. Реквизиты документов и общие правила их оформления. Придание юридической силы различным видам документов. Общие требования к бланкам. Особенности оформление наиболее распространенных видов документов. Системы и формы документов. Управление составом документов организации. Технологии документационного обеспечения управления. Типовые технологии документооборота. Структура баз данных документального фонда организации. Технологии работы с конфиденциальными документами...
Глущик С.В. та ін. Сучасні ділові папери: Поняття літературної мови. Мовна норма. Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль - мова ділових паперів. Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. З історії документів в Україні. Критерії класифікації документів. Реквізит - елемент документа. Текст як реквізит документа. Оформлення сторінки. Рубрикація тексту. Оформлення титульної сторінки. Правила оформлення заголовків і підзаголовків. Прийоми виділення окремих частин тексту. Оформлення приміток, додатків і підстав до тексту. Виноски до тексту та правила їх оформлення. Бібліографія. Написання цифр та символів у ділових паперах. Вимоги до мови ділових паперів. Документи різних видів: вимоги до оформлення. Документи щодо особового складу...
Лукашевич М. П., Мигович І.І. Теорія і методи соціальної роботи: Соціальна робота як наукова і навчальна дисципліна. Сутність поняття "соціальна робота". Об'єкт і суб'єкт соціальної роботи. Функції і принципи соціальної роботи. Соціальна робота як галузь науки і навчальна дисципліна. Виникнення і розвиток теорії соціальної роботи. Передумови виникнення теорії соціальної роботи в Україні. Становлення соціальної роботи як науки в Україні. Розвиток вітчизняної теорії соціальної роботи. Сучасні теорії соціальної роботи. Адаптивно-соціалізаційна теорія соціальної роботи. Людина як суб'єкт-об'єкт соціальної роботи. Соціалізація і адаптація як базові процеси соціальної роботи. Адаптивно-соціалізаційна концепція соціальної роботи...
Ратушняк Г.С. Топографія з основами картографії: Предмет та задачі топографії й картографії в екологічному моніторингу. Визначення топографії й картографії та їх зміст. Зв'язок топографії й картографії з іншими науками, історія їх розвитку та організацій форми. Картографічні образно знакові просторові моделі. Карти та їх властивості. Класифікація карт. Географічні атласи та їх класифікація. Суть та структура регіональних екологічних атласів. Математична основа побудови географічних карт. Моделі поверхні Землі та її розміри. Математична основа карт. Картографічні проекції. Системи координат в топографії та картографії. Основні лінії та площини еліпсоїда. Географічні координати. Плоскі прямокутні координати. Полярні та біполярні координати". Висота точок...
Основы научных исследований / Под ред. А.А. Лудченко: Наука и научное исследование. Наука. Научное исследование. Научно-техническая информация. Формулирование темы научного исследования. Формулирование цели и задач исследования. Методология теоретических исследований. Методология экспериментальных исследований. Анализ теоретико-экспериментальных исследований и формулирование выводов и предложений. Внедрение и эффективность научных исследований. Внедрение научных исследований. Эффективность научных исследований. Общие требования и правила оформления научно-исследовательской работы. Общие требования к научно-исследовательской работе. Правила оформления научно-исследовательской работы. Рецензирование научно-исследовательских работ. Доклад о работе...
Жорняк Т.С. Вища освіта України і Болонський процес: Європейська освітня інтеграція. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Системи вищої освіти у країнах Європи та Америки. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу. Європейська кредитно-трансферна система накопичення - ECTS. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської сис-теми перезарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України. Запровадження кредитно-модульної системи...
Пономаренко В. С. Інформаційні системи і технології в економіці: Інформація як продукт і предмет управління об'єктами. Сутність та особливості економічної інформації. Види економічної інформації. Структура і властивості економічної інформації. Інформація як ресурс управління економікою. Сутність інформаційної системи в економіці. Призначення і роль інформаційної системи в економіці. Структура та функції інформаційної системи управління. Інформаційний процес в управлінні економікою як об'єкт автоматизації. Сутність інформаційного процесу управління. Задачі управління, що реалізують інформаційний процес. Автоматизація документообігу в інформаційній системі. Організація інформаційного процесу управління на основі нових інформаційних технологій...
Сало Я. М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування: Характеристика ресторанів та кафе. Історія виникнення ресторанів та кафе. Характеристика приміщень ресторанів. Характеристика допоміжних приміщень ресторану. Матеріально-технічне забезпечення ресторану. Меблі та обладнання торгового залу. Меблі та обладнання банкетних залів. Асортимент скляного посуду. Асортимент скляного посуду для ресторанів. Асортимент столового посуду з порцеляни. Асортимент металевого посуду. Столове приладдя. Столова білизна. Підготовка до обслуговування відвідувачів. Санітарно-гігієнічна підготовка торгового залу. Розставляння меблів. Сервірування столів. Особливості розміщення посуду та столового приладдя. Естетика в сервіруванні стола...

Мельник В.М. та ін. Оподаткування підприємницької діяльності:

Податки та оподаткування. Податкова система. Непряме оподаткування підприємницької діяльності в Україні. Пряме оподаткування підприємницької діяльності. Інші податки, збори та обов'язкові платежі суб'єктів підприємницької діяльності...

НЕПРЕРЫВНОСТЬ И ПРЕРЫВНОСТЬ

-категории, характеризующие бытие и мышление; прерывность (дискретность) описывает определенную структурность объекта, его "зернистость", его внутреннюю "сложность"; непрерывность выражает целостный характер объекта, взаимосвязь и однородность его частей (элементов) и состояний. В силу этого категории непрерывности и прерывности являются взаимодополняющими при любом исчерпывающем описании объекта. Важную роль категории непрерывности и прерывности играют также при описании развития, где они превращаются соответственно в скачок и преемственность.
В силу своей философской фундаментальности категории непрерывности и прерывности подробно обсуждаются уже в греческой античности. Факт движения связывает воедино проблемы непрерывности и прерывности пространства, времени и самого движения. В 5 в. до н. э. Зенон Элейский формулирует основные апории, связанные как с дискретной, так и с непрерывной моделями движения. Зенон показал, что континуум не может состоять из бесконечно малых неделимых (из точек), т. к. тогда величина бы складывалась из невеличин, из "нулей", что непонятно, ни из конечных, имеющих величину неделимых, т. к. в этом случае, поскольку неделимых должно быть бесконечное множество (между любыми двумя точками найдется точка), это бесконечное множество конечных величин давало бы бесконечную величину. Проблема структуры континуума представляет собой тот проблемный узел, в котором неразрывно связаны категории непрерывности и прерывности. Причем то или иное понимание континуума в античности обычно истолковывается онтологически и соотносится с космологией.
Античные атомисты (Демокрит, Левкипп, Лукреций и др.) стремятся мыслить всю сферу сущего как своеобразную смесь дискретных элементов (атомов). Но довольно быстро происходит разделение точек зрения физических атомистов, мыслящих атомы неделимыми конечными элементами, и математических атомистов, для которых неделимые не имеют величины (точки). Последний подход успешно использует, в частности, Архимед для нахождения площадей и кубатур тел, ограниченных кривыми и неплоскими поверхностями. Абстрактно математический и физикалнстский подходы еще не слишком рельефно разделены в античной мысли. Так, вопрос о природе треугольника, из которых в "Тимее" Платона складываются многогранники элементов, остается дискуссионным (проблема в том, что здесь из плоскостей складываются трехмерные элементы, т. е., вероятно, имеет место математический атомизм). Для Аристотеля непрерывное не может состоять из неделимых частей. Аристотель различает следующее по порядку, соприкасающееся и непрерывное. Каждое следующее в этом ряду оказывается спецификацией предыдущего. Существует следующее по порядку, но не соприкасающееся, напр. ряд натуральных чисел; соприкасающееся, но не непрерывное, напр. воздух над поверхностью воды. Для непрерывности необходимо, чтобы границы соприкасающихся совпадали. Для Аристотеля "все непрерывное делимо на части, всегда делимые" (Физика VI, 231Ь 15 - 17).
Еще острее вопрос о природе континуума обсуждается в средневековой схоластике. Рассматривая его в онтологической плоскости, сторонники и противники континуальной космологии относят другую возможность истолкования в сферу субъективного, только мыслимого (или чувственного). Так, Генрих Гентский утверждал, что существует собственно лишь континуум, а все дискретное, и прежде всего число, получается "отрицанием", через проведение границ в континууме. Николай из Отрекура, наоборот, считал, что хотя чувственно данный континуум и делим до бесконечности, в действительности же континуум состоит из бесконечного числа неделимых частей. Укреплению аристотелевского подхода к континууму служили дискуссии средневековых номиналистов (У. Оккам, Григорий из Римини, Ж. Буридан и др.). "Реалисты" понимали точку как онтологическую реальность, лежащую в основе всего сущего (Роберт Гроссетест).
Традицию физического атомизма - "линию Демокрита" - подхватывает в 16 в. Дж. Бруно. Атомистика же Галилея в 17 в. носит явно математический характер ("линия Архимеда"). Тела у Галилея состоят из бесконечно малых атомов и бесконечно малых промежутков между ними, линии строятся из точек, поверхности - из линий и т. д. В философии зрелого Лейбница была дана оригинальная интерпретация соотношения непрерывности и прерывности. Лейбниц разводит непрерывность и прерывность по разным онтологическим сферам. Действительное бытие - дискретно и состоит из неделимых метафизических субстанций - монад. Мир монад не дан непосредственному чувственному восприятию и открывается только размышлением. Непрерывное же является Основной характеристикой лишь феноменального образа Универсума, т. к. он наличествует в представлении монады. В действительности части - "единицы бытия", монады - предшествуют целому. В представлениях же, данных в модусе пространства и времени, целое предшествует частям, на которые это целое можно бесконечно делить. Мир непрерывного не есть мир действительного бытия, а мир лишь возможных отношений. Непрерывны пространство, время и движение. Более того, принцип непрерывности является одним из фундаментальных начал сущего. Лейбниц формулирует принцип непрерывности следующим образом: "Когда случаи (или данные) непрерывно приближаются друг к другу так, что наконец один переходит в другой, то необходимо, чтобы и в соответствующих следствиях или выводах (или в искомых) происходило то же самое" (Лейбниц Г. В. Соч. в 4т., т. 1. M., 1982, с. 203 - 204). Лейбниц показывает применение этого принципа в математике, физике, теоретической биологии, психологии. Проблему структуры континуума Лейбниц уподоблял проблеме свободы воли ("два лабиринта"). При обсуждении обоих мышление сталкивается с бесконечностью: в бесконечность уходит процесс нахождения общей меры для несоизмеримых отрезков (по алгоритму Евклида) и в бесконечность же простирается цепь детерминации лишь по видимости случайных (но на самом деле подчиняющихся совершенной божественной воле) истин факта. Лейбницевской онтологизации границы между непрерывностью и прерывностью не суждено было стать господствующей точкой зрения. Уже X. Вольф и его ученики опять начинают дискуссии о построении континуума из точек. Кант, полностью поддерживая лейбницевский тезис о феноменальности пространства и времени, строит тем не менее континуалистскую динамическую теорию материи. Последняя существенно повлияла на Шеллинга и Гегеля, которые также выдвигали ее против атомистических представлений.
В русской философии на рубеже 19 - 20 вв. возникает противостояние "культу непрерывности", связанное с именем математика и философа Н. В. Бугаева. Бугаев разработал систему миросозерцания, основанную на принципе разрывности как фундаментальном принципе мироздания ("аритмологияЛ В математике этому принципу соответствует теория разрывных функций, в философии - особый тип монадологии, развитый Бугаевым. Аритмологическое мировоззрение отрицает мир как сплошность, зависящую только от самой себя и постижимую в понятиях непрерывности и детерминизма. В мире есть свобода, откровение, творчество, разрывы непрерывности - как раз те "зияния", которые отвергает принцип непрерывности Лейбница. В социологии аритмология в противовес "аналитическому мировоззрению", видящему во всем только эволюцию, подчеркивает катастрофические аспекты исторического процесса: революции, перевороты в личной и общественной жизни. Вслед за Бугаевым подобные взгляды развивал П. А. Флоренский.