Веб-бібліотека - головна сторінка


Локазюк В. М., Савченко Ю. Г. Надійність, контроль, діагностика і модернізація ПК:

Надійність обчислювальних пристроїв, ПК і комп'ютерних систем. Суть і основні елементи теорії надійності. Розподіли ймовірності безвідмовної роботи Експоненціальний розподіл. Нормальний розподіл (Гауса). Розподіл Вейбула. Методи забезпечення надійності Методи забезпечення надійності відновлюваних об'єктів. Методи забезпечення надійності невідновлюваних об'єктів. Комп'ютерні системи як синтез відновлюваних і невідновлюваних об'єктів. Резервування апаратури Основні види резервування. Мажоритарний метод резервування. Відновлюючий орган з пам'яттю як метод резервування. Інформаційна надлишковість як універсальний засіб контролю. Суть інформаційної надлишковості...

Митне право України / За ред. О.Х. Юлдашева: Митна політика України. Поняття та основні складові митної політики. Принципи митного регулювання. Митна справа в Україні. Історія митної справи. Поняття митної справи. Законодавча реалізація митної справи в Україні. Митна статистика. Митне право та митне законодавство України. Поняття та предмет митного права України. Методи та принципи митного права. Система митного права України. Джерела митного права України. Поняття митно-правових відносин та їх структура. Загальна характеристика митного законодавства України. Правові підстави нарахування митних платежів та зборів. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності як елемент митно-тарифного регулювання...
Чирва Ю. О., Баб'як О. С. Безпека життєдіяльності: Засади формування безпеки життєдіяльності. Формування безпеки життєдіяльності. Людський фактор у проблемі безпеки життєдіяльності. Правові засади управління в галузі безпеки життєдіяльності. Захист населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Державне управління, сили та засоби захисту населення від надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру та поведінка людини. Класифікація надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного характеру. Надзвичайні ситуації природного характеру та поведінка людини. Геологічні небезпечні явища...
Загальна психологія: Загальні питання психології. Предмет і завдання психологічної науки. Предмет психології. Завдання психологічної науки. Місце психології в системі наук. Галузі психологічних знань. Мозок і психіка. Школи, напрями, концепції у психології. До історії психологічної думки. Дохристиянські часи - XVIII ст. Розвиток психологічної думки у XIX - XX ст. Методи психології. Загальні питання побудови психологічного дослідження. Загальнонаукові методи. Конкретні наукові методи. Статистичний метод у психології. Упорядкування й рангування психологічних дослідних даних. Визначення середніх при опрацюванні дослідних даних. Використання міри дисперсії у психологічних дослідженнях. Надійність і валідність...
Горгашич В. О. Морфологія української мови: Поняття про граматику. Граматичне значення. Граматична форма. Граматична категорія. Об'єкт і предмет морфології. Частини мови і принципи їх класифікації. Система частин мови за В. Виноградовим. Проблема поділу слів на частини мови в сучасному мовознавстві. Самостійні частини мови. Іменник. Загальна характеристика іменника як частини мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Іменники конкретні і абстрактні. Іменники загальні і власні. Іменники предметні і речовинні. Іменники збірні і одиничні. Морфологічні ознаки іменника. Категорія істот і неістот. Категорія роду іменника. Засоби вираження категорії роду. Граматичний і семантико-граматичний рід іменників. Класифікація іменників за родами. Рід абревіатур...

НЕОПРОТЕСТАНТИЗМ

(греч. neos - новый и лат. protestans -несогласный, публично доказывающий) - течение в совр. буржуазной философии морали, по своей методологии относящееся к этическому иррационализму, известно также под названиями "неоортодоксия", "теология кризиса" , "диалектическая теология" . Этическая теория Н, основывается на религиозном учении о боге и человеке, в к-ром определенным образом осмысляется общий кризис капиталистического об-ва, Это учение получает распространение после первой мировой войны в Европе, где его развивают теологи Барт и Э. Бруннер, а в 30-х гг. - в США, где его проповедуют Рейнхольд и Ричард Нибуры, П. Тиллих и др. Сторонники Н. выступили с резкой критикой идей либерального христианства в этике, оценив его как "наивное морализирование". Осуждая социальные и моральные пороки совр. капитализма, неопротестанты усматривают, однако, причину этих пороков в "естественной" природе человека, как такового, и всякого об-ва вообще. Человек, утверждают неоортодоксы, по своей природе зол, неискоренимо греховен, не способен осуществлять в своей общественной жизни нравственные заповеди Христа. Поэтому мотивы нравственного осуждения буржуазной действительности совмещаются в неоортодоксии с оправданием ее как неизбежной необходимости. Признание невозможности практического осуществления христианских принципов в общественной жизни заставляет сторонников этого учения перенести подлинную нравственность в сферу "отношения человека к богу", иными словами, в область веры. Т. обр., неоортодоксы как бы расщепляют бытие человека на две несопричастные сферы. Первая -это мирская жизнь, общественная практика. Здесь человек преследует земные интересы, действует по принципу практической целесообразности, совершенствует технику и развивает науку, подчиняет себе природу и пытается разумно организовать общественную жизнь. Но все это якобы лишь "неподлинное" бытие, "жизнь в грехе", царство материальной зависимости и практического расчета. "Подлинное" бытие, учат неоортодоксы,-это обращенность человека к богу, упование на его милость, отказ от веры в собственные силы и поиск смысла жизни по ту сторону социальной практики. Если либеральное христианство, в сущности, отождествляло требования религиозной морали с требованиями, предъявляемыми к человеку об-вом, то неоортодоксы противопоставляют "мирскую" мораль и христианскую нравственность. "Мирская" мораль, утверждают они,-это нравственность "расчета", она исходит из материальных, эгоистических интересов человека и служит удовлетворению лишь его социальных (якобы внешних, а не истинных) потребностей. Как мораль "благоразумия", она приспособлена к "греховной" натуре человека, отрицает абсолютные моральные принципы и допускает насилие. "Подлинная" же нравственность -это мораль любви и всепрощения, абсолютной справедливости, к-рые возможны лишь в служении богу. В конечном итоге оказывается, что эта "абсолютная" мораль совершенно несовместима с действительным (т. е. общественным) бытием человека. Она не может быть выражена в мирских понятиях, в категориях разума, применимых к социальной действительности, ее нельзя сформулировать в виде системы практических принципов, к-рые можно было бы осуществлять в общественной жизни человека (Теоном-ная этика). Противопоставление неоортодоксами земной морали и "подлинной" нравственности христианства практически имеет тот апологетический смысл, что в общественной жизни человеку не возбраняется оставаться эгоистом, творить зло, совершать насилие, эксплуатировать ближнего. "Подлинная" нравственность требует от него не борьбы со злом и пороками, а признания своей полной неспособности преодолеть социальную несправедливость, построить лучшее об-во и добиться осуществления своих моральных идеалов. Этот реакционный смысл неоортодоксальной этики, к-рая объективно приходит к признанию необходимости безнравственности в общественной жизни, особенно явственно выражается в крайне враждебном ее отношении к коммунистической морали. Прежде всего нападкам неопротестантов подвергаются присущие коммунистической нравственности нетерпимость к социальной несправедливости и злу, установка на революционное преобразование капиталистического об-ва в коммунистическое.