Веб-бібліотека - головна сторінка


Історія світової культури / За ред. В.М. Шейко:

Культура первісної доби. Культура стародавнього єгипту. Культура дворіччя. культура стародавньої індії. Культура стародавньої греції. Культура стародавнього риму. Культура візантії. Культура стародавнього та середньовічного китаю. Культура середньовічного ісламського світу. Культура західнофропейського середньовіччя. Культура відродження. фропейська культура хvіі століття. Фропейська культура доби просвітництва. Культура XIX століття. Культура XX століття...

Буров Є. Комп'ютерні мережі: Протоколи комп'ютерних мереж. Історія розвитку та класифікація комп'ютерних мереж. Історія виникнення та техніко-економічні передумови появи комп'ютерних мереж. Різновиди комп'ютерних мереж. Класифікація комп'ютерних мереж. Стандартизація в комп'ютерних мережах. Архітектурні принципи побудови комп'ютерних мереж. Головні означення та поняття. Головні функції протоколу N-рівня. Стандарт 7498 ISO. Методи комутації. Середовища передавання даних. Середовища передавання у комп'ютерних мережах. Електромагнітне випромінювання та електромагнітна невразливість. Завади. Сигнали та коди комп'ютерних мереж. Структурна схема ланки передавання даних. Форми передавання даних у каналах KM. Синхронізація. Пристрій спряження...
Заблоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка: Загальні засади національної макроекономіки. Методологія національної макроекономіки. Сутність національної макроекономіки. Питання національної макроекономіки в Конституції України. Національно-економічне мислення. Показники національної макроекономіки. Оцінка продуктивності та ефективності національної економіки. Національні продуктивні сили. Теорія формування і розміщення продуктивних сил. Сутність продуктивних сил. Економічні закони і розміщення продуктивних сил. Економічне районування і територіальна структура господарства. Методологія економічного районування. Методи аналізу територіальної організації економічної системи...

НЕОПОЗИТИВИЗМ

- одно из распространенных направлений философии 20 в., совр. форма позитивизма. Н. считает, что знание о действительности дается лишь в повседневном или конкретно-научном мышлении, а философия возможна только как деятельность по анализу языка, в к-ром выражаются результаты этих видов мышления (Аналитическая философия). Философский анализ с т. зр. Н. не распространяется на объективную реальность, он должен ограничиваться лишь "данным , т. е. непосредственным, опытом или языком. Крайние формы Н., напр. ранний Н. венского кружка, ограничивая "данность индивидуальными переживаниями, объективно склонялись к субъективному идеализму. Наиболее влиятельной разновидностью Н. явился логический позитивизм. К общей платформе Н. примыкали и англ. философы-аналитики, последователи Мура (Л. С. Стеббинг, Дж. Уисдом и др.). Неопозитивистскими были и философские взгляды ряда представителей логической львовско-варшавской школы (Айдукевич и др.). В 30-х гг. происходит идейное и научно-организационное слияние различных групп и отдельных философов, придерживавшихся неопозитивистских взглядов: австро-нем, логических позитивистов венского кружка (Карнап, Шлик, О. Нейрат и др.) и берлинского "Общества эмпирической философии (Рейхенбах, К. Гемпель и др.), англ. аналитиков, ряда амер. представителей "философии науки позитивистско-прагматистского направления (О. Нагель, Ч. Моррис, Бриджмен и др.), упсальской школы в Швеции, мюнстерской логической группы (Германия) во главе с Г. Шольцем и др. С того времени регулярно созывается ряд международных конгрессов и осуществляется широкая пропаганда идей Н. в печати. Рекламируя себя в качестве "научного эмпиризма , Н. оказывает в этот период заметное воздействие на различные круги ученых, под его влиянием складывается ряд идеалистических концепций в истолковании открытий совр. науки. В то же время следует отметить положительное значение конкретных результатов исследований по формальной логике и нек-рым вопросам методологии науки, достигнутых как самими неопозитивистами, так и учеными, к-рые не являлись неопозитивистами, но участвовали в организуемых ими конгрессах, дискуссиях и т. д. С конца 30-х гг. осн. центром Н. становятся США, где эта философия была представлена прежде всего логическим эмпиризмом. Начиная с 50-х гг. Н. переживает идейный кризис, связанный с неспособностью решить реальные проблемы научного мировоззрения и методологии науки. Это выражается, в частности, в резкой его критике со стороны таких направлений философии науки на Западе, как постпозитивизм и критический рационализм.