Веб-бібліотека - головна сторінка


Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство:

Дозвіллєзнавство як наукова дисципліна та навчальний предмет. Дозвілля і дозвіллєва діяльність як галузь наукового знання. Соціальний феномен вільного часу. Структура дозвіллєвої діяльності. Соціально-історичні особливості розвитку сучасної системи культурно-дозвіллєвої діяльності. Історико-культурний аналіз дозвілля та дозвіллєвої діяльності наприкінці XIX - 90-ті роки XX ст. Соціально-історичні особливості розвитку дозвіллєвих центрів для молоді в нашій країні і за кордоном. Сучасний етап організації культурно-дозвіллєвої діяльності в країнах зарубіжжя. Соціалізація вільного часу та дозвіллєвої діяльності. Час як значна соціальна цінність. Зміст і структура вільного часу...

Митне право України / За ред. О.Х. Юлдашева: Митна політика України. Поняття та основні складові митної політики. Принципи митного регулювання. Митна справа в Україні. Історія митної справи. Поняття митної справи. Законодавча реалізація митної справи в Україні. Митна статистика. Митне право та митне законодавство України. Поняття та предмет митного права України. Методи та принципи митного права. Система митного права України. Джерела митного права України. Поняття митно-правових відносин та їх структура. Загальна характеристика митного законодавства України. Правові підстави нарахування митних платежів та зборів. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності як елемент митно-тарифного регулювання...

НЕОПИФАГОРЕИЗМ,

направление др.-греч. философии 1 в. до н. э. - 3 в. н. э., тесно связанное и переплетающееся со средним платонизмом (Евдор Александрийский, издатель платоновских диалогов Трасилл, Модерат, Никомах Герасский, Нумений и др.). Н. вновь придал самостоят. значение методам математич. символизма и опирался в своих умозрениях на такие понятия, как единое-многое, монада-диада, тождество - различие, чётное-нечётное, точка-линия-плоскость- тело н др., а также развивал в области этики идеалы аскетизма и катартики. В отличие от среднего платонизма Н. считал первоначалом не ум (нус), но монаду-диаду, согласно изложению пифагорейского учения у Александра Полигистора (Диоген Лаэртий VIII 24-33) и Секста Эмпирика ("Против физиков" II 248- 284). Выше монады-диады Евдор помещал единое, к-рое Модерат (1 в. н. э.), согласно изложению его концепции у неоплатоников, понимал как сверхбытийное наяало; второе единое у Модерата - это область идейпарадигм, душа - третье единое, причастное первым двум. Видимо, эта концепция Модерата, инспирированная 2-м "Письмом" Платона, возникла в результате соединения идей "Парменида" с космогония, мифом "Тимея". У Ннкомаха (1-я пол. 2 в.) первый бог (монада) предстаёт как демиург, рождающий диаду, и ум - принцип бытия и познания всех вещей. Нумений проводил различие между "отцом" (первый бог, он же ум) и "создателем" (второй бог) - двумя эпитетами единого демиурга у Платона в "Тимее". По-видимому, о сверхсущем едином, достижимом в сверхумном экстазе, речь шла у Аммония, учителя Плотина. В дальнейшем Н. перестаёт быть самостоят. течением филос. мысли, хотя самый комплекс пифагореизма (математика, аскетика, катартика, "божеств." статус уяителя, основателя школы, толкование избр. круга "священных" текстов) благодаря Н. усваивается неоплатонизмом.