Веб-бібліотека - головна сторінка


Зубенко Л.Г. та ін. Ділові папери в менеджменті:

Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. Історія розвитку діловодства. Виникнення справочинства. Актове діловодство. Приказне діловодство. Колегіальне діловодство. Виконавче діловодство. Радянське діловодство. Діловодство в Україні. Вимоги до оформлення реквізитів документа. Реквізит - елемент документа. Вимоги до тексту документів. Написання цифр та символів у ділових паперах. Загальна документація. Довідково-інформаційні документи. Розпорядчі документи. Організаційні документи. Спеціалізована документація. Документи з організації зовнішньоекономічної діяльності. Документи з господарської діяльності. Господарсько-договірні документи. Договори щодо створення нових форм господарювання...

Історія України: нове бачення / Під ред. В.А. Смолія: Стародавня доба. Кам'яний вік. Епоха міді - бронзи. Трипільська культура. Скіфо-сарматський світ. Античні міста Північного Причорномор'я. Населення України в 1 тис. н.е. Слов'яни. Київська Русь. Вихід на історичну сцену. Передумови для утворення східнослов'янської держави. Київське князівство Аскольда. Інші осередки державності на Русі. Народження Давньоруської держави наприкінці IX - на початку X ст. Розвиток державності на Русі в першій половині X ст. Ігор. Перші спроби регламентації данини й адміністративно-судової системи. Ольга. Характер і форма Давньоруської держави ІХ-Х ст. Воєнна активність Русі в 60-х - на початку 70-х pp. X ст. Святослав. Розбудова держави за Володимира Святославича...
Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень: Наука як система уявлень про світ (дійсність). Сутність науки. Етапи розвитку науки. Класифікація наук. Теоретична основа наукових досліджень. Структура наукової теорії. Функції наукової теорії. Класифікація наукових теорій. Економічна наука в системі гуманітарного знання. Методологія і методи наукових досліджень. Методологічна культура науки. Наукова парадигма. Методологія економічної науки. Методи наукових досліджень. Логіка наукового дослідження. Загальна схема наукового дослідження. Організація і планування наукового дослідження. Види навчально-дослідницьких робіт. Самостійна робота студента в системі навчального процесу. Сутність і структура самостійної роботи...

НЕОКАНТИАНСТВО

- идеалистическое направление, возникшее во второй половине 19 в. в Германии под лозунгом "Назад к Канту! (О. Либман, Ф. Ланге). Получило распространение также во Франции (Ш. Ренувье, О. Амлен), в Италии (К. Кантони) и России (Введенский, Челпанов, т. наз. "легальный марксизм) . Н. воспроизводит и развивает идеалистические и метафизические элементы философии Канта, игнорируя ее материалистические и диалектические элементы. "Вещь в себе или отбрасывается, или истолковывается субъективно-идеалистически как "предельное понятие или познания (понятого как априорное конструирование чувственных данных), или ценностных стремлений. Наиболее полное выражение Н. получило в двух нем. школах: марбургской (Коген, П. Наторп, Кассирер) и фрейбургской, или баденской (Виндельбанд, Риккерт). Первая особое внимание уделяла идеалистической интерпретации научных понятий и философских категорий, истолковывая их как логические конструкции. В центре интересов второй - обоснование противопоставления естественных и общественных наук на основе кантовского учения о теоретическом и практическом разуме и стремление доказать невозможность научного познания социальных явлений, якобы доступных лишь аксиологически-нормативному и телеологическому рассмотрению. Н. было использовано ревизионизмом в борьбе против марксизма и сделалось чуть ли не официальной философской догмой оппортунистов из II Интернационала (Бернштейн, М. Адлер, К. Форлендер). Ленин и Плеханов нанесли сокрушительные удары по неокантианскому ревизионизму. Через воззрения Г. Файхингера Н. марбургской школы стало одним из источников конвенционализма венского кружка неопозитивистов, а эволюция взглядов Кассирера привела к семиотическому варианту философской антропологии. В Германии влияние Н. было подорвано появлением "критической онтологии Н. Гартман. В настоящее время рецидивы Н. пользуются влиянием в нек-рых течениях аксиологии. Близки к мотивам Н. ныне представители критического рационализма, крайне преувеличивающие роль в познании т. наз. "теоретической нагруженности эмпирических понятии.