Веб-бібліотека - головна сторінка


Академічне релігієзнавство / За ред. А. Колодного:

Релігієзнавство - специфічна сфера гуманітарного знання. Релігієзнавство як наука. Предмет і об'єкт релігієзнавства. Структурні поділи і особливості релігієзнавства. Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства. Герменевтичний аспект релігієзнавства. Релігієзнавство і теологія. Принципи академічного релігієзнавства. Принципи релігієзнавчих досліджень як гносеологічні феномени. Принцип об'єктивності. Принцип історизму. Принципи дуальності і загальнолюдськості. Зміна парадигм методологічного мислення в релігієзнавстві. Релігія як предмет наукового дослідження. Зародки науки про релігію. Вчення про релігію епохи середніх віків і Нового часу. Становлення релігієзнавства як галузі наукового знання...

Ющук І. П. Українська мова: Сучасна українська мова як предмет вивчення. Походження української мови. Українська мова - державна. Стилі української мови. Мова як система. Фонетика і письмо. Звуки і фонеми. Звуки мови як фізичне явище. Звуки мови як фізіологічне явище. Членування мовленнєвого потоку. Звуки мови як соціальне явище. Фонеми в мовленнєвому потоці. ПИСЬМО. Виникнення і розвиток письма. Становлення писемності в Україні. Сучасний український алфавіт. Унормування українського правопису. Вживання великої букви. Транскрипція і транслітерація. Приголосні фонеми. Система приголосних фонем. Сонорні, дзвінкі і глухі приголосні. М'які і тверді приголосні. Вживання м'якого знака. Вживання апострофа. Подовження приголосних і подвоєння букв. Випадання приголосних...
Сирохман I. В. та ін. Товарознавство продовольчих товарів: Споживні властивості харчових продуктів. Основні речовини харчових продуктів та їх властивості. Якість продовольчих товарів. Втрати продовольчих товарів у процесі товаропросування. Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів. Штрихове кодування і товарна класифікація експортно-імпортних продовольчих товарів. Зберігання продовольчих товарів в роздрібній торговельній мережі і вимоги до їх якості. Зерноборошняні товари. Хімічний склад зерна. Крупи. Борошно. Показники якості та дефекти крупів і борошна. Пакування, маркування, транспортування та зберігання крупів і борошна. Макаронні вироби. Хлібобулочні вироби. Плодоовочеві товари. Фактори, що впливають на хімічний склад та властивості плодів і овочів...
Муромцева Ю.І. Демографія: Демографія. Предмет і методи дослідження. Об'єкт і предмет демографії. Методологічні засади демографії. Міжпредметні зв'язки демографії. Джерела даних про населення і демографічні процеси. Переписи населення. Вибіркові обстеження населення. Поточний статистичний облік населення. Чисельність населення та його склад. Абсолютна чисельність населення. Середня (середньорічна) чисельність населення. Статево вікова структура населення. Шлюбно-сімейна структура населення. Динаміка чисельності та складу населення України. Смертність і тривалість життя населення. Епідеміологічний перехід. Показники рівнів і структури смертності. Динаміка смертності й очікуваної тривалості життя в Україні. Народжуваність і репродуктивна поведінка...
Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні. Зв'язок психології вищої школи з іншими науками. Методологія і принципи психологічного дослідження. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження. Дослідницькі вміння. Етика дослідника. Загальна психологічна характеристика студентського віку. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості...

НЕОФРЕЙДИЗМ

направление в совр. философии и психологии, получившее распространение гл. обр. в США. Термин "Н." возню; для обозначения течений, выделившихся в кон. 1930-х гг. из ортодоксального фрейдизма (К. Хорни, Г. С. Салливан, Фромм и др.). Н. сформировался в процессе соединения психоанализа с амер. социологич. и этнологич. теориями (в частности, школой культурантропологии). Исходным положением Н. явился т. н. принцип социального (Фромм) или культурного (А. Кардинер) детерминизма, к-рый, в отличие от биологизма Фрейда, исходит из личности. Центр тяжести психоанализа переносится с внутрипсихич. процессов на межличностные отношения; отклоняется учение о либидо и сублимации. Вместе с этим Н. вообще отказывается от монистич. концепции человека, приходит к отрицанию диалектич. взаимоотношений между природой и культурой, средой и индивидом (по Фромму, собственно человеческое начинается там, где оканчивается природа). Психич. нормы истолковываются как приспособление личности к социальной среде, а всякое нарушение "социальной идентичности" трактуется как патология. Однако если Н. "социологизирует" психологию, то сами социальные явления при этом "психологизируются". Н. отрицает объективные социальные закономерности, к-рые не являются законами психологии. Отвергая представления психоанализа о внутрипсихич. структуре, Н. заменяет их учением о защитных формах поведения в духе бихевиоризма. Н. или вообще отрицает роль бессознательного, или же рассматривает его как связующее звено между социальными и психич. структурами ("социальное бессознательное" Фромма). Показательна для Н. общая концепция межличностных отношений, к-рую развивает Салливан: в психике пет ничего, кроме отношений к др. лицам и объектам или смены межличностных ситуаций. Существование личности как таковой рассматривается как миф или иллюзия, а личность - лишь как сумма отношений между искажёнными или фантастич. образами ("персонификациями"), возникающими в процессе социального общения.
Н. не представляет собой единого целого. Если Салливан без остатка растворяет индивида в межличностной среде, то Хорни признаёт в человеке известную возможность самодвижения ("стремление к самореализации"). Фромм порывает с позитивистскими установками, сохранившимися ещё у Хорни и Салливана, развивая социально-критич. антропологич. теорию и превращая Н. в теорию утопич. "коммунитарного социализма". В работах М. Мид, Кардинера и др. Н. объединяется с культурантропологией, нередко приводя к идеям культурного релятивизма, психологич. несоизмеримости отд. культур.
Проблемы психопатологии получили в Н. наибольшее развитие у Хорни. Рассматривая иррациональность невроза как отражение иррациональных аспектов общества, Хорни считает движущей силой невроза состояние "основного страха", порождённого враждебной средой. Как реакция на страх возникают различные защитные механизмы: рационализация или преобразование невротич. страха в рациональный страх перед внеш. опасностью, всегда несоразмерно преувеличиваемой; подавление страха, при к-ром он замещается др. симптомами; "наркотизация" страха - прямая (с помощью алкоголя) или переносная - в виде бурной внеш. деятельности и т. п.; бегство от ситуаций, вызывающих страх. Эти средства защиты порождают четыре "великих невроза" нашего времени: невроз привязанности - поиски любви и одобрения любой ценой; невроз власти - погоня за властью, престижем и обладанием; невроз покорности (конформизм автомата) и, наконец, неврозоизоляция, или бегство от общества. Но эти иррациональные способы решения конфликтов лишь усугубляют, по Хорни, самоотчуждение личности. Цель психотерапии Н. видит в выявлении дефектов в системе социальных связей пациента для лучшей адаптации его к существующему образу жизни.
Н. оказал значит. влияние на работы т. н. чикагской группы психоаналитиков (Ф. АлександерД. Френч н др.), а также на социологические исследования на Западе.