Веб-бібліотека - головна сторінка


Пазенок B.C., Федорченко В.К. Філософія туризму:

Філософія туризму. Осмислення феномена туризму в європейській історико-філософській традиції. Гуманістична функція туризму. Антропологія туризму. Етика туризму. Соціо-інтегративна сутність туризму (соціально-філософський та праксеологічний аспекти). Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних відносин. Туристська діяльність як чинник глобальної синергії культур. Міжнародний туризм як чинник міжцивілізаційної взаємодії і взаємозбагачення культур. Соціологія туризму. Філософський аспект паломницького (релігійного) туризму в Україні. Туризм і політологія. Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі. Необхідність туризмології. Філософія туризмології...

Мальська М.П. та ін. Основи туристичного бізнесу: Історичні передумови виникнення та розвитку туризму. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування. Вплив довкілля. Пожежна безпека. Біологічні чинники. Психофізіологічні навантаження. Небезпечні випромінювання. Хімічні чинники. Етап перевезення. Специфічні чинники ризику. Менеджмент у туризмі. Функція менеджменту "планування". Функція менеджменту "організація"...
Семків О. І. Політологія: Предмет і метод політології. Політика та її соціальність. Предмет політології. Методи і способи вивчення політики. Основні віхи історії політичної думки. Політична думка Стародавнього світу. Проблеми держави в країнах Стародавнього Сходу. Політичні доктрини античності. Платон і Арістотель. Римське право і політика. Становлення політичної науки нового часу. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Протиставлення політики богослов'ю. Н. Макіавеллі та макіавеллізм. Раціоналістичні концепції політики. Просвітництво. Ф. Бекон і Дж. Локк про державу та правові основи людського буття. Раціоналістичне трактування політики в працях французьких просвітників. Політично-правові вчення в Німеччині у XVIII- XIX ст...
Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Теоретические основы документоведения. Понятие о документе. Сущность понятия «документ». Генезис и развитие понятия «документ». Документ как система. Характеристика документа как системного объекта. Свойства документа. Признаки документа. Функции документа. Информационная составляющая документа. Материальная (физическая) составляющая документа. Материальная основа документа. Форма материального носителя информации. Структура документа. Общая характеристика структуры. Внутренняя структура документа. Внешняя структура документа. Реквизиты документа. Методы и способы документирования. Общие положения. Кодирование информации. Понятие о языках. Знаковый метод фиксирования информации. Понятие о знаках. Классификация знаков...

НЕ-Я

- противополагаемый "я" один из членов второго основоположения наукоучения Фихте, гласящего: "я" полагает "Н." или "я" полагает "Н." в "Я". Исходным требованием всей философии Фихте является осуществление акта самополагания ("я" полагает само себя"), следствием которого становится необходимость для "я" определить самого себя, а значит - отличить себя от всего другого, противоположного ему, того, что является "Н." ("Н." не есть "я"). Так как только "я" полагается первоначально, то и противополагать можно только этому "я"; более того, только само "я" есть то, что противополагает, и таким противополагаемым "я" есть "Н.". Данное положение наукоучения не должно трактоваться в том смысле, что "я", полагая "Н.", творит тем самым природу и мир вне человека - т.н. "вещи в себе" Фихтеанское "Н." не есть вещь вне нас, не есть нечто такое, что находится вне нашего сознания. Фихте совершенно отказывается от кантовской "вещи в себе", полагая, что "Н.", даже будучи отличным от "я", полагается "я" не где-нибудь, а именно в сознании (отсюда: "я" полагает "Н." в "Я"), т.е. "Н." само является только чем-то представленным в сознании, в "Я", его содержанием и не более. В определенной мере отношение "я" и "Н." может быть выражено через категории субъекта и объекта, в качестве двух необходимых первичных противопоставлений, содержащихся в акте самосознания и мыслимых только по отношению друг к другу. Как субъект не может мыслиться без объекта, так и объект не мыслим без субъекта. Дальнейшее развитие этого взаимоотношения ("я" и "Н.") осуществляется у Фихте через категорию взаимодействия, выражающую взаимное определение ими друг друга. Так формулируется третье основоположение фихтеанского наукоучения: "я" противополагает в "Я" делимому "я" делимое "Н.", из которого следует затем разделение всего наукоучения на практическое и теоретическое. Так как "я" и "Н." оба полагаются в "Я" и через "Я", как ограниченные друг другом, то соответственно их объединение предполагает их одновременное взаимное ограничение, в котором с необходимостью содержатся два действия: 1) либо "я" определено "Н.", и между ними складывается причинное отношение основания, и "я" оказывается теоретическим; 2) либо "Н." определено "я", и между ними складывается причинное отношение цели и действия, а "я" оказывается практическим. Соответственно, системы теоретического и практического наукоучения становятся двумя координированными рядами, образующими связанное целое, в котором реальность "Н." может быть уяснена только из теоретического "я", а необходимость последнего - из практического "я". Т.обр., Фихте преодолевает кантовский дуализм и обосновывает единство теоретического и практического "я", показывая основополагающую роль практически-деятельностного отношения к миру.
Т.Г. Румянцева