Веб-бібліотека - головна сторінка


Академічне релігієзнавство / За ред. А. Колодного:

Релігієзнавство - специфічна сфера гуманітарного знання. Релігієзнавство як наука. Предмет і об'єкт релігієзнавства. Структурні поділи і особливості релігієзнавства. Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства. Герменевтичний аспект релігієзнавства. Релігієзнавство і теологія. Принципи академічного релігієзнавства. Принципи релігієзнавчих досліджень як гносеологічні феномени. Принцип об'єктивності. Принцип історизму. Принципи дуальності і загальнолюдськості. Зміна парадигм методологічного мислення в релігієзнавстві. Релігія як предмет наукового дослідження. Зародки науки про релігію. Вчення про релігію епохи середніх віків і Нового часу. Становлення релігієзнавства як галузі наукового знання...

Зінченко А. Історія дипломатії: від давнини до початку нового часу: Міждержавні відносини та дипломатія на Давньому Сході. Давньоєгипетська держава в міжнародних відносинах. Єгипетська дипломатія в добу Нового царства. Міждержавні відносини та дипломатія в давньому Межиріччі. Хетська держава в міжнародних відносинах. Зовнішня політика Ассирійської держави в II тис. до н. е. Боротьба з антиассирійськими коаліціями. Ассирійська дипломатія VII ст. до н. е. Характер міжнародно-правових відносин. Дипломатія давньої Індії. Давньокитайська дипломатія. Експедиції Чжан Цяня. Започаткування Великого шовкового шляху. Дипломатичні зв'язки країн Далекого Сходу. Ідеологія зовнішньої політики Давнього Китаю. Давньогрецька дипломатія...
Батутіна А.П., Ємченко І.В. Експертиза товарів: Якість як основна категорія товарної експертизи. Поняття якості товарів. Фактори формування і збереження якості товарів. Оцінювання якості товарів. Контроль якості товарів. Експертиза товарів. Загальні поняття, предмет, мета, завдання експертизи товарів. Класифікація експертиз. Суб'єкти і об'єкти експертизи, товарів. Методи товарної експертизи. Організація і техніка проведення експертизи. Товарознавча експертиза. Експертиза нормативної і супровідної документації. Експертиза кількості товарів. Експертиза якості товарів. Товарознавча судова експертиза товарів. Митна експертиза товарів. Санітарно-гігієнічна експертиза. Основні поняття санітарно-гігієнічної експертизи...
Фіцула М.М. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і основні категорії педагогіки. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Завдання педагогіки. Напрями, течії зарубіжної педагогіки. Логіка і методика педагогічних досліджень. Наукові дослідження - шлях до розв'язання проблем педагогіки. Методологія педагогіки. Методи науково-педагогічного дослідження. Етапи педагогічного дослідження. Розвиток, виховання і формування особистості. Процес розвитку і формування особистості. Спадковість і розвиток. Вплив середовища на розвиток і формування особистості. Розвиток і виховання. Діяльність як чинник розвитку особистості. Зарубіжні теорії розвитку особистості...

НАУКОВЕДЕНИЕ,

отрасль исследований, изучающая закономерности функционирования и развития науки, структуру и динамику науч. деятельности, взаимодействие науки с др. социальными институтами и сферами материальной и духовной жизни общества.
Отд. аспекты развития науки издавна привлекали внимание мн. учёных (Г. Гельмгольц, К. Бернар, Т. Гексли, К. А. Тимирязев, В. И. Вернадский и др.). Одну из первых попыток раскрыть социальные, психологич. и др. факторы, влияющие на развитие науки, предпринял твейц. ботаник А. Декандоль ("История науки и ученых за два века" - "Hisloire des sciences et des savants depuis deux siecles", 1873). Проблемы формирования учёного изучал В. Оствальд ("Великие люди" - "Grosse Manner", 1909). Потребность в комплексном изучении науки стала особенно ощутимой в 1-й пол. 20 в. в связи с громадным возрастанием её роли и развитием научно-технич. революции.
В 20-30-х гг. были предприняты первые попытки сформулировать программу Н. как особой отрасли исследований [в СССР И. Воричевский (1920), польск. учёные М. и С. Оссовские; важный вклад в развитие исследований по Н. внесли С. Г. Струмилин и Дж. Д. Бернал]. С сер. 40-х гг. во мн. странах развёртываются эмпирич. исследования науч. деятельности. Оформление Н. в самостоят. отрасль науки относится к 60м гг., когда сложились совр. представления о предмете и задачах Н. и возникли науч. коллективы, разрабатывающие проблемы Н.
Под влиянием Н. формируются спец. отрасли (социология науки, экономика науки, психология науки и др.), к-рые входят в систему Н. Однако Н. не комплекс отд. дисциплин и даже не синтез знаний о логико-познават., социальных, экономич., психологич., струк турноорганизац. аспектах развития науки, а наука, изучающая взаимодействие различных элементов, определяющих развитие науки как исторически изменяющейся целостности. В Н. выделяют аналитич. и нормативное направления исследований. Целью аналитич. изучения является раскрытие закономерностей функционирования и развития науки как социального института и особой формы деятельности (социально-экономич. детерминанты её развития, их взаимодействие; типология связей науки с другими социальными институтами; эволюция организационных форм науки в процессе изменения её объёма и социальных функций и т. п.).
При изучении места науки в обществе, взаимосвязей науки с др.- социальными институтами применяются понятия и методы истории, социологии, политэкономии и др. Проблемы науч. творчества изучаются с помощью психологич. и социально-психологич. методов. Оформилась область статистич. исследования структуры и динамики информац. массивов науки и потоков науч. информации (наукометрия). Изучение организац. форм науч. деятельности объединяет специалистов по теории организации, психологов, социологов, математиков и др.
На результатах аналитич. изучения науки базируются нормативные науковедч. исследования. В самом общем виде их цели можно сформулировать как разработку теоретич. основ науч. политики и гос. регулирования науки: выработка рекомендаций по повышению эффективности науч. деятельности, объективных критериев её оценки, принципов организации, планирования n управления науч. исследованиями.