Веб-бібліотека - головна сторінка


Греченко В. А. та ін. Історія світової та української культури:

Феномен культури. Історія світової культури. Культура первісного суспільства. Культура цивілізацій Стародавнього Сходу. Антична культура. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія, ісламський світ. Культура Відродження і Реформації. Культура Нового часу. Європейська культура XIX ст. Культура XX ст. Історія української культури. Культура на українських землях у найдавніші часи. Культура Київської Русі. Культура України у XIV - першій половині XVII ст. Розвиток культури у другій половині XVII - XVIII ст. Українське національно-культурне відродження (кінець XVIII- початок XX ст.). Новітня українська культура...

Загальна психологія: Загальні питання психології. Предмет і завдання психологічної науки. Предмет психології. Завдання психологічної науки. Місце психології в системі наук. Галузі психологічних знань. Мозок і психіка. Школи, напрями, концепції у психології. До історії психологічної думки. Дохристиянські часи - XVIII ст. Розвиток психологічної думки у XIX-XX ст. Методи психології. Загальні питання побудови психологічних досліджень. Загальнонаукові методи. Статистичний метод у психології. Конкретні наукові методи. Розвиток психіки та свідомості. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин. Механізми відображувальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки. "Мова" і спілкування тварин...
Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації: Стандарти - нормативна база управлінням якістю продукції і сертифікації. Загальні відомості про стандартизацію. Органи з стандартизації в Україні. Основні положення державної системи стандартизації України. Організація робіт з стандартизації і загальні вимоги до стандартів. Порядок впровадження стандартів і державний нагляд за їх додержанням. Вітчизняні системи стандартів. Роль уніфікації в промисловому виробництві. Нормоконтроль технічної документації. Техніко-економічна ефективність стандартизації. Міжнародна та європейська діяльність з стандартизації та участь у ній України. Основні тенденції розвитку міжнародної стандартизації систем якості. Міжнародні стандарти ISO серії 9000...

НАУКИ О ДУХЕ

("Geistwissenschaften") - нем. термин для обозначения гуманитарных дисциплин. Понятие "Н. о д." как единого комплекса гуманитарных дисциплин разрабатывается в герменевтике с целью обоснования их методологического фундамента, сравниваемого с основами естественнонаучного знания. Это приводит к противопоставлению "Н. о д." и "наук о природе", что отвечает картезианскому дуализму духа и природы. Картезианский идеал науки как системного знания о всеобщих законах, допускающих математическое выражение, был ориентирован на точное естествознание и составил основание для наук объясняющих. Дж. Вико пытался обосновать иной идеал, ориентируясь на историю и филологию, считая, что исторический мир, преобразуемый человеком, является более доступным и тем самым более подходящим для выявления "первых истин", чем мир природы. Специфика "Н. о д." (или "наук о культуре") исследуется в неокантианстве. В качестве логики "Н. о д." рассматривается этика (Коген) или аксиология (Риккерт). Различие "Н. о д." и "наук о природе" (у Виндельбанда: номотетических и идиографических наук) объясняется противоположностью их методов: естествознание генерализирует, подводит факты под всеобщие законы, "науки о культуре" - индивидуализируют. Герменевтическое обоснование специфики "Н. о д." как наук понимающих, ориентированных на истолкование традиций, текстов и усмотрение внутреннего смысла культуры, проводится в работах В. фон Гумбольдта, Дройзена, Дильтея. В XX в. оппозиция "Н. о д." и "наук о природе" предстает как конфликт "двух культур" (Ч. Сноу). Показательны попытки преодолеть это противопоставление за счет релятивизации номотетики и идиографии и признания их дополнительности (концепция "идеальных типов" Вебера) за счет приведения "духа" и "природы" к единым трансцендентально-феноменологическим основаниям (Гуссерль), за счет экзистенциально-онтологической интерпретации "понимания", по отношению к которому "объяснение" выступает как момент и возможность (Хайдеггер), за счет универсализации герменевтики (Гадамер), выявления диалогического, гуманитарного контекста всякой науки. Все это открывает возможность понять "науки о природе" как своего рода предельный вариант, или превращенную форму "наук о человеке".
В.В.Калиниченко