Веб-бібліотека

Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень:

Історія становлення та розвитку науки. Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження. Етапи становлення і розвитку науки. Поняття, цілі і функції науки. Структурні елементи науки, їх характеристика. Наука як система знань. Наукознавство як система знань. Класифікація наук. Основні риси працівника науки. Організація науково-дослідної роботи в Україні. Організаційна структура науки. Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні. Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. Науково-дослідна робота студентів. Основи методології науково-дослідної діяльності. Поняття методології та методики наукових досліджень. Методологія теоретичних досліджень...

Пазенок B.C., Федорченко В.К. Філософія туризму: Філософія туризму. Осмислення феномена туризму в європейській історико-філософській традиції. Гуманістична функція туризму. Антропологія туризму. Етика туризму. Соціо-інтегративна сутність туризму (соціально-філософський та праксеологічний аспекти). Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних відносин. Туристська діяльність як чинник глобальної синергії культур. Міжнародний туризм як чинник міжцивілізаційної взаємодії і взаємозбагачення культур. Соціологія туризму. Філософський аспект паломницького (релігійного) туризму в Україні. Туризм і політологія. Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі. Необхідність туризмології. Філософія туризмології...

НАУКА ЕВРОПЕЙСКОГО ВОЗРОЖДЕНИЯ

- развитие науки переходного периода от средневековья к Новому времени (XV-XVI вв.), идеалом которой был  возврат к духовным  ценностям античности, а её важнейшими  чертами - являются рождение нового мышления и становление гуманизма. Огромное развитие  получила  литература,  живопись,  скульптура.  Яркие  представители  эпохи: Леонардо да Винчи, Уильям Шекспир (1564-1616), Мигель де Сервантес Сааведр (1547-1616). Крупные  натурфилософы - Николай Кузанский (1401-1464), Пико делла Мирандола (1463-1494), Бернардино Телезио (1509-1588), Джордано Бруно (1548-1600) и Николай Коперник (1473-1543). Одна из теоретических проблем науки  этого  периода  -  проблема магнетизма и  электричества,  отцом  которой становится  Вильям Гилберт (1544-1603). Будучи врачом, он интересовался "магнитной философией" с целью улучшения работы компаса, что отвечало интересам Англии господствовать на море. Он предположил, что наша Земля - большой круглый  магнит и  что  географические полюса совпадают  с  магнитными. Для доказательства  своего предположения Гильберт  изготовил  из  естественного магнита шар. Приближая к шару  легкую магнитную стрелку, Гильберт мог наглядно демонстрировать поведение этой стрелки при ее перемещении по поверхности шара, т.е. как бы в различных точках земной поверхности. Гильберт расширил  перечень  материалов,  обладающих свойством притяжения  при  натирании (сапфир, алмаз, аметист, стекло, сера и др.) Он же установил, что свойства притяжения теряются у этих предметов при нагревании. Многочисленные эксперименты по электричеству Гильберт пытался связать в теории электромагнитного притяжения, но это ему не удалось. Он не вышел за пределы представлений античности, например, не считал мнение о существовании души у магнита, высказанное еще Фалесом, абсурдным. По Гильберту, первичными элементами являются вода и земля. Свойствами притяжения обладают тела, происходящие из воды.


© 2009-2020  lib.ltd.ua