Веб-бібліотека

Єлісовенко Ю.П. Ораторське мистецтво:

Історичні основи ораторського мистецтва:. Два погляди на походження риторики. Реформи Солона та їх вплив на розвиток риторики. Розвиток риторики у Давній Греції в V ст. до н.е. Сицилійська школа судової риторики V-IV ст. до н.е. Ораторське мистецтво Сократа та його «мандрівна» школа. Теоретичні основи ораторського мистецтва:. Виховна роль ораторського мистецтва. Переконливість в ораторському мистецтві та умови її створення. Культура і техніка мовлення оратора. Практичне опанування мистецьких основ риторики. Логічні паузи в тексті і мовленні. Риторичні фігури в українському красномовстві. Методичні основи ораторського мистецтва:. Методика вибору теми та створення промови. Методика оволодіння фонаційним диханням...

Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: "Етика ділового спілкування" як навчальна дисципліна та її завдання. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії. Ділове спілкування та його особливості. Культура ділового спілкування. Гуманістична спрямованість спілкування. Спілкування як науково-практична проблема. Етика й культура спілкування в пам'ятках історії та літератури. Початок формування в Україні наукової думки про спілкування. Дослідження етики й культури спілкування на сучасному етапі. Напрямки вивчення культури та етики спілкування в Україні. Моральні передумови ділового спілкування. Моральна культура як етична основа спілкування. Моральна культура спілкування та її рівні...

НАУЧНЫЙ ЗАКОН

- форма организации научного знания, состоящая в формулировке всеобщих утверждений о свойствах и отношениях исследуемой предметной области. Логической формой научных законов является следующая: Vx(A(x) = В(х)), где V - квантор всеобщности ("Все"), х - определенная переменная, областью значения которой является некоторый неопределенно-конечный или бесконечный класс, А, В - имена для обозначения некоторых свойств или отношения, = - знак импликации. В зависимости от типа значений переменной х (эмпирический класс или класс идеализированных объектов) различают эмпирические законы ("Все тела при нагревании расширяются" и т. п.) и теоретические (F = ma и т. п.). В зависимости от логического отношения классов А и В (полное вхождение элементов класса А в класс В или только частичное) различают динамические и статистические законы. Известно также различение научных законов по содержательному смыслу переменных А и В (физические, химические, биологические, социальные и т. п.). Адаптивно-биологический смысл введения категории "научный закон" в структуру научного знания состоит в возможности моделирования, "конденсации", "сжатия" множества (часто в принципе бесконечного) повторяющихся, сходных свойств и отношений в краткой логической форме. (См. закон, наука).


© 2009-2020  lib.ltd.ua