Веб-бібліотека - головна сторінка


Цюрупа М.В. Основи конфліктології та теорії переговорів:

Конфліктологія як міждисциплінарна галузь наукового знання. Становлення предмета конфліктології. Конфліктологія як комплексна система знань: об'єкт, предмет, методи дослідження, функціональна роль. Понятійний апарат і система категорій конфліктології. Історія становлення та розвитку конфліктологічних знань. Знання про природу конфліктів у давньому світі та античному суспільстві. Соціальні конфлікти як предмет аналізу мислителів Середньовіччя та Нового часу. Сучасні західноєвропейські конфліктологічні вчення та конфліктологія представників американської науки. Поняття, структура та анатомія конфлікту. Природа і поняття конфлікту. Структура конфлікту. Анатомія конфлікту. Об'єднана типологія конфліктів...

Історія сучасного світу / За ред. Г.К. Парієнко: Основні тенденції суспільного розвитку країн світу після Другої світової війни. Україна в контексті світового розвитку. Предмет та основні завдання курсу «Історія сучасного світу». Джерела та українська історіографія. Сучасний поділ та класифікація країн світу. Зміни у світі після Другої світової війни. Формування нової системи міжнародних відносин на основі принципу мирного співіснування. Основні тенденції світового суспільного розвитку. Соціально-політичний та економічний розвиток країн Західної Європи у другій половині XX - початку XXI століття. Особливості повоєнної відбудови та подальшого розвитку держав Західної Європи. Європейська інтеграція. Вплив Європейського Союзу (ЄС) на розвиток інтеграційних процесів у Європі...
Бабарицька В. К., Малиновська О. Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг: Понятійно-термінологічні основи туроперейтинга. Подорожі і туризм. Визначення туризму. Поняття «внутрішній туризм». Критерії відокремлення понять «туризм» і «подорожі». Суб'єкти господарської взаємодії в туризмі. Визначення поняття «турист». Поняття «міжнародний (іноземний) турист». Поняття «внутрішній турист». Співвідношення понять «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «одноденний відвідувач». Класифікац і я видів та форм туризму. Туристичні потреби і мотиви туризму. Класифікаційні підходи в туризмі. Туристичний продукт. Специфіка змісту поняття «турпослуга». Відмінність понять «турпослуга» і «турпродукт». Поняття «турпакет». Структура туристичного продукту. Туроперейтинг...

НАУЧНОЕ СООБЩЕСТВО

- одно из основных понятий современной философии и социологии науки; обозначает совокупность исследователей со специализированной и сходной научной подготовкой, единых в понимании целей науки и придерживающихся сходных нормативно-ценностных установок (этоса науки). Понятие фиксирует коллективный характер производства знания, необходимо включающий коммуникацию ученых, достижение согласованной оценки знания учеными, принятие членами сообщества интерсубъективных норм и идеалов познавательной деятельности. Такие аспекты научного познания описывались и ранее с помощью понятий "республика ученых", "научная школа" , "невидимый колледж" и др., однако за трактовкой коллективного субъекта познания как Н.с, стоит не простое терминологическое уточнение, а синтез когнитивных и социальных аспектов науки, привлечение к ее анализу наработанных в социологии методик анализа различных социальных групп и сообществ.
Понятие "Н.с." ввел в обиход Полани в своих исследованиях условий свободных научных коммуникаций и сохранения научных традиций. С появлением работы Куна "Структура научных революций" (1962), в которой развитие науки прямо связывается со структурой и динамикой Н.с, это понятие прочно вошло в арсенал различных дисциплин, изучающих науку и ее историю. Н.с. может рассматриваться на разных уровнях: как сообщество всех ученых, национальное Н.с, сообщество специалистов определенной научной дисциплины, группа ученых, изучающих одну проблему и включенных в неформальную систему коммуникации. Внутри Н.с. складывается также разделение ученых на группы, занимающиеся непосредственной деятельностью по производству нового знания, организацией коллективного познавательного процесса, систематизацией знания и его передачей молодому поколению исследователей. В социологии знания наряду с Н.с. изучаются "эпистемические (познавательные) сообщества", складывающиеся во вненаучных специализированных областях познания, напр. сообщества парапсихологов, алхимиков, астрологов.